Ольга Бурда Бі-Бі-Сі, Київ

	Острозька Біблія

А вже 8 років невід'ємною прикметою свята є міжнародний конкурс української мови, ініціатором якого є Ліга українських меценатів.

Сьогодні цей конкурс стартував із Кіровограда, а одним із його елементів є диктант національної єдності, який транслюється в ефірі Національного радіо.

Наша кореспондентка Ольга Бурда запитала виконавчого директора Ліги українських меценатів Михайла Слабошпицього, чи допоміг щорічний конкурс принаймні наблизити українську до того рівня, на якому має бути державна мова?

Михайло Слабошпицький: Я сподіваюся, що допоможе. Ми не такі наївні люди, щоб думати, що мовні питання ми розв'яжемо тільки завдяки нашому конкурсу. Починаючи конкурс, ставили за мету звернути увагу суспільства на те, що у підростаючого покоління є запит на українську мову, що українську мову хочуть знати молодші, ті, хто не є вихованці "совдепії". У старших є відчуття соціальної непрестижності, безперспективності української мови. І тому ми йшли до молодих, які є ще справді чистим аркушем паперу.

Українську мову хочуть знати молодші, ті, хто не є вихованці "совдепії". У старших є відчуття соціальної непрестижності, безперспективності української мови. І тому ми йшли до молодих, які є ще справді чистим аркушем паперу М.Слабошпицький

Бі-Бі-Сі: Пане Михайле, торік конкурс залишився без патронату освітньої фундації Петра Яцика з Торонто. І причиною стало те, що розпорядниця фундації сказала, що не може українська діаспора врятувати українську мову в Україні, це може зробити лише український уряд. Чи цього року фундація бере участь в організації?

Михайло Слабошпицький: Ні, фундація не бере участі. Донька відмовилась від справи батька і від конкурсу, який носить ім'я батька, Петра Яцика, світлої пам'яті, мецената.

Бі-Бі-Сі: А скажіть, будь ласка, хто фінансує цьогорічний конкурс?

	М.Слабошпицький:якщо є якась справа і суспільство її вважає цінною, то гроші самі йдуть.

Михайло Слабошпицький: Цьогорічний - знову центр, як кажуть, перемістився в Україну, і він тут і є. Я помітив, якщо є якась справа і суспільство її вважає цінною, то гроші самі йдуть. От щойно до нас приїхав редактор однієї з газет і каже: "Ви знаєте, ми хочемо свою премію встановити на 5 тис. гривень", буквально щойно. Була донька Кирила Осьмака, президента УГВР, пані Наталя. Вона сказала: "Я пам'яті свого батька встановлюю премії". Я думаю, що уже скінчився той час, коли ми жебрали гроші у діаспори на всякі наші проекти. Конкурс бере Україна собі на плечі. Я сподіваюся, що й держава залучиться тут. Ми не залишимся без грошей благодійників, але хотілося б, щоб держава виразніше артикулювала своє ставлення і свою підтримку.

Бі-Бі-Сі: Серед організаторів конкурсу є і український уряд, якщо я не помиляюся, принаймні міністерства, так?

Михайло Слабошпицький: Так, міністерство освіти. І дехто помилково говорить: "Ви знаєте, це дуже погано, бо ні копійки не дає міністерство освіти". Але я кажу, як подивитися на ситуацію, як облікувати. Я, скажімо, якби обліковував час, який витратили вчителі безкоштовно, то це набагато більше, аніж дають меценати.

Бі-Бі-Сі: В Україні чимало багатих людей, серед тих, кого Ви перерахували, я не почула прізвищ тих, кого називають олігархами: Ахметова, Пінчука, Коломойського, наприклад. Ви з ними якось контактуєте, чи вони з вами?

Михайло Слабошпицький: Ви знаєте, не було досі контакту. І я вважаю, що це наша провина. Ми звернемось. Ми їм дамо змогу в такий спосіб засвідчити своє ставлення до цього престижного мовного марафону. Ми зверталися до народних депутатів, я писав по 450 листів. І це була, звичайно, сміховинна реакція, оскільки лише декілька повстановлювали свої премії, а решта просто не відповіли на наші листи.