На Львівщині закладено фундамент Військового пантеону примирення воїнам Червоної армії, дивізії "Галичина" й УПА

Таким чином місцева влада та громадськість вирішили об'єднати дві досі не примирені сторони. Проте, як з’ясувалося зробити це не просто.

А тим більше у такий спосіб. Обидві сторони не проти існування пам'ятників своїх опонентів. Тільки не поряд і не спільних.

На кам'яних плитах першого в Україні спільного меморіалу радянським солдатам та воякам Української Повстанської армії – прізвища загиблих місцевих селян. Разом їх більше шістдесяти – понад сорок радянських солдат та 16 січових стрільців і вояків УПА.

Ініціювала такий крок до примирення місцева громада. Самі ж сторони конфлікту існування спільного меморіалу не визнають. Говорить упівець Петро Шевчук:

Петро Шевчук, член братства воїнів УПА: Спільного меморіалу не може бути. Навіть для виховної точки зору: щоб люди знали, що ці гинули на фронтах в окопах, були гарматним м’ясом, а ці боролись за свободу нації, незалежність цієї землі, за свободу народу українського. Не може бути перемішанка!

Такої ж думки і ветерани Великої Вітчизняної війни. Кажуть, меморіал - ідея непогана. Тільки не один для всіх. Таким чином конфлікт не вирішується.

Оксана Синиця, ветеран Великої Вітчизняної війни: Щоб ставити в такому ракурсі, що поруч – це абсолютно, я вважаю, невірно і недоцільно і особливо сьогодні, коли серед загиблих були комуністи, безпартійні і так далі. Ті – такі ж самі були, воювали в лісах, гнили, як кажуть, так само. Значить, хай вшановують їх собі в одному комплексі, а для учасників війни там давно був поставлений пам’ятник.

Місцева влада у селі, де встановили меморіал розводить руками. Сільський голова Василь Влашин, пояснює - хотіли як краще. Тим більше громада їхні починання підтримала. Виходили з того, що зараз для ветеранів настав час помиритися. Адже протистояння між колишніми вояками УПА та солдатами Червоної Армії було вигідним лише радянському режимові.

Василь Влашин, сільський голова с. Крихівці: Тут розуміння неправильне, підхід неправильний. Мова йде про рядових, простих солдатів, які були в радянській армії. Мова йде про простих жителів села, які були по другу сторону – Січових Стрільців, Організації українських націоналістів, Української Повстанчої Армії – це ж прості люди, які боролися за наше майбутнє.

Про можливість примирення наразі ні ветерани Великої Вітчизняної, ні вояки УПА не говорять. Останні чекають, що у них попросять вибачення за вчинені злочини. Інші переконують, що їх вже перепросили. Проте цим протистояння не вичерпується. Слава Угринюк, для Української служби Бі-Бі-Сі.