Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

	Ярослав Качинський

Водночас, те, що переговори відбувалися на тлі блокування Польщею початку переговорів щодо нової угоди про співпрацю між ЄС та Росією, а також занепокоєнням європейських країн можливістю створення російсько-арабського газового картелю додало переговорам у Києві і політичного забарвлення, адже опосередковано Україна залучена до обох провідних європейських тем.

Лише три тижні тому керівник українського уряду, Віктор Янукович приймав у Києві свого російського колегу, Михайла Фрадкова. Зараз на переговорах із польським прем’єром, Ярославом Качинським, так само, як і три тижні тому, йшлося переважно про енергетику.

Обидві сторони не могли обійти і, здається, таке вічне питання в україно-польських стосунках, як нафтопровід Одеса-Броди-Плоцьк. При цьому український прем’єр Віктор Янукович наголосив на потребі наповнювати цей проект реальним змістом. Першим наповненням стане використання нафтопроводів Одеса-Броди та Дружба-2 для транспортування каспійської нафти до Чехії:

	Ярослав Качинський та Віктор Янукович

“Один із перших кроків, який ми повинні зробити спільно, це початок роботи цього нафтопроводу у напрямку Одеса-Броди-Кралупи. Вирішення цього питання додасть оптимізму всім учасникам цього проекту. В такому кроці зацікавлені і наші партнери-країни Каспійського басейну.”

Водночас польський прем’єр Ярослав Качинський, був дещо стриманіший в оцінках майбутнього цього проекту, заявивши, що його зацікавила інформація українського колеги щодо економічного обґрунтування добудови нафтопроводу до Плоцька. Утім, пан Качинський додав, що оголошувати терміни реалізації цього проекту було б дещо зухвало з його боку.

Візит до Києва польського прем’єра співпав із новою хвилею інформації про те, що Росія хоче об’єднати свої дії на ринку газу із іншими провідними видобувниками із Каспійського регіону, Середньої Азії та Близького Сходу, а також із суперечкою довкола нової угоди про співпрацю між ЄС та Росією. Варшава вимагає від Росії скасування обмежень на імпорт польського м’яса та ратифікації європейської Енергетичної хартії, яка б дала можливість іноземним інвесторам стати учасниками російського енергетичного ринку.

Я не хотів би коментувати арабсько-російський проект – я його поки що не бачив. Але я хотів би підтвердити наші наміри брати участь в інвестуванні у проекти з видобутку і нафти, і газу. Це країни і Каспійського басейну, і Іран, і Росія, і країни Перської затоки. Віктор Янукович

Голова польського уряду, Ярослав Качинський, заявив, що Варшава не погрожує Росії якимись санкціями, а просто хоче отримати гарантії того, що її думку буде враховано у новій угоді ЄС із Росією, і що до неї ставитимуться як до повноправного члена європейської спільноти:

“Ми, як всі європейські країни, під час переговорів щодо нової угоди ЄС-Росія хочемо, аби питання Енергетичної хартії, а також транзитного протоколу були реалізовані. Але ці питання не є причиною нашого спротиву. Ми не очікуємо нічого більшого за виконання Європейським Союзом своїх таки зобов’язань. Оскільки дослідження самого ЄС показали, що Польща виконує всі умови Росії щодо торгівлі сільськогосподарською продукцією, немає і причин для обмеження цієї торгівлі. Тобто ми стикнулися із тим, що до Польщі необґрунтовано та безпідставно застосовані певні обмеження, а у таких ситуаціях Європейський Союз має реагувати. Польща вимагає лише того, аби до неї ставилися так само, як і до інших держав Європейського Союзу. Іншими словами, аби та тактика, яку інколи застосовує Росія по відношенню до Польщі та деяких інших нових членів ЄС, удаючи, що вони насправді не належать до цієї спільноти, буде припинена.”

Пан Качинський також заявив, що стурбованість можливістю формування газового картелю між Росією та арабськими країнами, яку висловлює нині ЄС, зумовлена тим, що подібні структури сприяють тому, що ціни на ринку формуються не з економічних, а із політичних міркувань.

Натомість український прем’єр ретельно добирав слів, відповідаючи на запитання щодо його ставлення до нинішньої суперечки про нову угоду ЄС-Росія та до інформації про бажання Росії створити “газовий ОПЕК,” акцентуючи увагу на тому, що й Україна не відмовилася б співпрацювати з азійськими країнами у галузі видобутку вуглеводів:

“Я не хотів би коментувати арабсько-російський проект – я його поки що не бачив. Але я хотів би підтвердити наші наміри брати участь в інвестуванні у проекти з видобутку і нафти, і газу. Це країни і Каспійського басейну, і Іран, і Росія, і країни Перської затоки.”

Показово, що у цьому питанні зовнішньої політики у трикутнику Європа-Росія-Україна, думки українського прем’єра та українського президента, здається, є дуже близькими, - у середу Віктор Ющенко заявив, що Київ не прийде до Європи із власними валізами невирішених суперечок із Росією:

“Наше стратегічне прагнення – це інтеграція до європейських структур. Але я добре усвідомлюю, що ця інтеграція можлива лише при виконанні низки умов, однією з яких є не формування проблемних стосунків із Росією. Ми не хочемо із своїм наближенням до Євросоюзу приносити дві валізи проблем в україно-російських стосунках.”

Утім, не зважаючи на такі прозорі натяки, польський прем’єр запевнив українського президента у тому, що Варшава і надалі залишатиметься відданим захисником інтересів Києва у Євросоюзі та сприятиме швидшому укладенню нової угоди між ЄС та Україною.