Ольга Макарчук Бі-Бі-Сі, Київ

"Криворіжсталь": суперечлива приватизація

При встановленій Кабінетом міністрів стартовій ціні у 10 мільярдів гривень, зі слів пані Тимошенко, вже є 5 компаній, які готові вкласти стільки й більше коштів у комбінат, за який трохи більше року тому Інвестиційно-металургійний союз сплатив менше половини запропонованої в середу урядом суми.

На відміну від минулого конкурсу з приватизації „Криворіжсталі”, цього разу оглядачі оцінюють його умови як більш ліберальні, оскільки йдеться лише про те, аби українська чи закордонна компанія 3 роки займалася металургійним бізнесом та була спроможна, забезпечити високі соціальні та технологічні стандарти на підприємстві.

Минулого року закордонні інвестори, які брали участь у конкурсі щодо "Криворіжсталі", скаржилися на те, що його умови спеціально розроблені під українську компанію, себто ІМС, оскільки передбачали успішну трирічну діяльність у виготовлені коксу та сталі саме в Україні.

Тепер Юлія Тимошенко обіцяє, що тендер буде прозорим, без протекціонізму та без участі компаній із офшорних зон:

"Вперше в умовах конкурсу закладені не штучні та випадкові, а серйозні державні умови, які будуть і в умовах конкурсу і в угоді купівлі-продаж "Криворіжсталі". Тіньовий капітал буде з цього інвенстиційного процесу виключений. Всі умови модернізації і реконструкції передбачають, що протягом 5 років "Криворіжсталь" мусить бути найсучаснішим підприємством в металургійному комплексі єврозони"

Перспективи

Чи спричинять нові умови приватизації „Криворіжсталі” черги з потужних закордонних інвесторів під українським Фондом держмайна?

Деякі оглядачі обережно ставляться до таких перспектив, пояснюючи це погіршенням світової сталеварної кон'юнктури, що, мовляв, попри кращі політичні обставини конкурсу, робить його економічну складову менш привабливою.

Сумніваються щодо привабливості „Криворіжсталі” й адвокати Інвестиційно-металургійного союзу – очолюваного підприємцями Ринатом Ахметовим та Віктором Пінчуком консорціуму, який придбав комбінат минулого року. Раніше вони припускали, що навряд якийсь закордонний інвестор вкладатиме гроші в підприємство, знаючи про суперечності в судових розглядах щодо нього в Україні та перспективу розгляду справи в Європейському суді, до якого звертаються з проханням захистити право власності адвокати ІМС.

Вже колишній співвласник „Криворіжсталі” Віктор Пінчук два місяці тому сказав журналістам, що не стверджує того, що купівля комбінату відбувалася прозоро, проте дії уряду вважає надто грубими:

"Я розумію ситуацію, розумію, що немає сенсу доводити, що ми білі й пухнасті, немає сенсу доводити, що все зроблено правильно і не треба нічого скасовувати. Але уряд теж має зрозуміти, що очевидно неправильно просто брати й відбирати, ну несучасно це, не відповідає шляху до Європи, просто негарно."

Іншим суперечливим питанням оглядачі вважають повернення державою близько 800 сотень мільйонів доларів, які консорціум Індустріально-металургійних союз заплатив за „Криворіжсталь”. Заступник голови бюджетного комітету Верховної Ради Валерій Асадчев раніше прогнозував виникнення суперечок у процесі повернення, яке він припускав лише в разі визнання всіма судовими інстанціями легітимності нового власника.
Початкова ціна встановлена на рівні 10 мільярдів гривень.

Торік стартова ціна цього пакета становила 3 мільярди 806 мільйонів гривень.

Конкурс буде проведений 24 жовтня 2005 року у формі аукціону.

Напередодні на засіданні уряду у Києві були затверджені нові умови конкурсу.

Від часу попереднього конкурсу тодішня опозиція, яка згодом перемогла на президентських виборах, твердила, що той конкурс був непрозорим, а остаточна ціна не відповідала реальній вартості найбільшого в Україні металургійного комбінату.

Нова влада через суд домоглася скасування результатів попереднього конкурсу, згідно із яким підприємство придбали структури, пов'язані із Віктором Пінчуком і Ринатом Ахметовим.

Питання реприватизації "Криворіжсталі" стало одним з символів спроб нової влади повернути у власність держави низку промислових підприємств, які, за твердженням тих, хто нині перебуває при владі, було незаконно приватизовано за часів президентства Леоніда Кучми.

Утім, на думку багатьох оглядачів, непрозорість у прийнятті рішень про реприватизацію і нерішучість дій уряду та президента Віктора Ющенка саме в цьому питанні спричинили хвилю критичних зауважень на адресу нової влади.