|
Оголошено приватизацію Криворіжсталі | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Фонд Державного Майна оголосив конкурс з приватизації найбільшого в Україні гірничо-металургійного комбінату – Криворіжсталі. Продаватиметься 93% акцій підприємства, яке на сьогодні залишається єдиним державним металургійним комбінатом в Україні і є однією з останніх “блакитних” фішок української приватизації. Довга дорога до приватизації Понад 80% продукції Криворіжсталі йде на експорт, при цьому в Росії продається лише до 3% металу з Криворіжсталі. Корпоратизація підприємства почалася лише у 1999 році. Потім про можливість приватизації оголошувалося із регулярністю в один раз на рік, проте згодом ці плани переглядалися. Вперше приватизацію Криворіжсталі було скасовано у 2000 році після зустрічі президента із тодішнім директором комбінату Олегом Дубиною. Проте влітку 2003 процес помітно активізувався, і оглядачі пов'язували це із наявністю серйозних зацікавлених покупців. А покупці хто? Серед інших можливих учасників конкурсу називали індійську Таta Groop та російську Северсталь, проте переважна більшість оглядачів твердили, що іноземні інвестори зійдуть з дистанції ще напочатку конкурсу, а от передбачити результат боротьби двох українських фінансово-промислово-політичних груп не брався ніхто. Аж раптом у квітні поточного року Інтерпайп та СКМ разом із Укрсиббанком оголосили про створення Інвестиційно-металургійного Союзу. Після того, як Антимонопольний комітет дав згоду на утворення подібної структури, а президент наклав вето на ухвалений ВР закон про заборону приватизації Криворіжсталі, оглядачі зрозуміли, що приватизація має відбутися, і що переможця конкурсу можна назвати вже зараз. Оголошена на сьогодні стартова ціна майже 100% пакету акцій Криворіжсталі дорівнює 714 мільйонам доларів. Це при тому, що чистий прибуток цього підприємства минулого року становив 163 мільйони. Для порівняння: минулого року індійсько-британська LNM Groop купила польський меткомбінат у Гуті за 2 мільярди доларів, хоча його технологічні та виробничі характеристики значно нижчі за Криворіжсталь, яка виставляється на продаж за ціною майже втричі меншою. Рік виборів: почому стратегічні об'єкти? “Нам необхідно дуже обережно і відповідально ставитися до спроб приватизації стратегічних об'єктів, які визначають національну економічну безпеку держави, - сказав він, - а Криворіжсталь дає понад 30% всього українського металу, в умовах політичного протистояння і, на жаль, тої перманентної торгівлі посадами, яка зараз відбувається в Україні.” Проте голова ФДМ Михайло Чечетов вважає, що оскільки у бюджет закладені мільярди надходжень від приватизації, то і продавати треба солідні об'єкти, продаж яких забезпечить такі надходження. “За рахунок насіння на базарі план не зробиш. Треба продавати м'ясо, - каже він. - Тому якщо у бюджеті записано 2 мільярди 100 мільйонів від приватизації у бюджет, а хтось ставить під сумнів доцільність приватизації Криворіжсталі та інших стратегічних об'єктів, то вони також підривають виконання бюджету, а отже, напряму діють проти уряду. Адже невиконання бюджету означає припинення соціальних платежів і зростання соціальної напруженості.” З іншого боку, каже експерт Інституту Світової Економіки Ірина Клименко, з точки зору майбутніх власників, а вони, як виглядає, очевидні до проведення конкурсу, нинішній час є ідеальним для покупки Кривріжсталі за найменшою ціною. Ось її думка: "Те, що це відбувається у рік президентських виборів, здається мені цілком зрозумілим, тому що зараз ціна такого об'єкта у структурах, наближених до влади, може бути найнижчою. Я гадаю, що і умови цього конкурсу так сформульвовані, аби це було вигідно конкретним покупцям.” Що ж до майбутнього, яке чекає на тандем Пінчук-Ахметов, то тут, як вважає Ірина Клименко, можливі два варіанти. Або дружба в економіці трансформується у політичний тандем із певним впливом на президентські вибори, або ж бізнес продемонструє чи не перший випадок відокремлення від влади. Про бажання відокремити бізнес від політики нещодавно вже заявив керівник Інтерпайпу Віктор Пінчук. Найближчі місяці та процес приватизації Криворіжсталі покажуть, чи можливо втілити у життя ці наміри. |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||