Ольга Макарчук Бі-Бі-Сі, Київ

Правові засади цієї підтримки прописані в ратифікованому у середу меморандумі між урядом України та військовими штабами НАТО в Європі та Атлантиці. Ратифікація документу парламентом спричинила хвилю критичних висловлювань від комуністів та окремих представників правих політичних сил, які вважають, що документ не відповідає Конституції України.

"Загальний дозвіл", політики та експерти

Меморандум про взаєморозуміння щодо забезпечення Україною підтримки операцій НАТО був передбачений ще минулорічним Планом дій Україна – НАТО, проте дискусії щодо правомірності цього документу з’явилися лише перед ратифікацією його Верховною Радою.

Згідно з меморандумом, Україна на платній основі зобов’язана за необхідності сприяти виконанню військових операцій НАТО. А Альянс, зі свого боку, отримує право швидкого доступу на територію України і пересування нею військової техніки на підставі загального дозволу.

Війська НАТО зможуть отримати доступ на територію України на підставі "загального дозволу"

Саме формулювання „загальний дозвіл” викликало найбільші суперечки поміж депутатами, які вважали таке визначення надто неконкретним. А голова Комітету нацбезпеки і оборони Георгій Крючков взагалі висловився проти ратифікації того документу без застережень щодо відповідності його Конституції. Він, зокрема, сказав:

„Це, по суті, перетворює Україну на підмандатну НАТО територію, - і щоб підписувати такий меморандум, треба зневажати Україну. Тому я, як громадянин і народний депутат, виступаю проти ратифікації такого меморандуму”.

Військовий експерт Центру Разумкова Леонід Поляков в інтерв’ю Бі-Бі-Сі висловив упевненість у необхідності такої угоди і в тому, що, мовляв, НАТО, як альянс демократичних держав, не загрожує Україні:

Це, по суті, перетворює Україну на підмандатну НАТО територію, - і щоб підписувати такий меморандум, треба зневажати Україну Георгій Крючков

„Якщо в нас є Хартія про особливе партнерство між Україною та НАТО, і нею передбачені певні види співпраці. Тож у розвиток цього основоположного документу можна ухвалювати й інші угоди - такі, як цей останній меморандум, які поглиблюють і вдосконалюють механізми співробітництва. А чому б і ні?

Якби було щось, чим це загрожувало Україні, - тоді можна було б довго дискутувати. Поки що я не бачу, чим це загрожує Україні. Мені, наприклад, не віриться, що НАТО захоче якось зловживати гостинністю України. Навпаки, цей альянс демократичних країн твердо виступає на користь незалежності і демократичного розвитку України. То в чому тоді проблема?”

Визначення зовнішнього курсу

Дискусії щодо ратифікації Меморандуму між Україною та НАТО у Верховній Раді пан Поляков назвав природнім показником того, що в Києві зараз відбувається процес визначення із зовнішнім військовим курсом держави.

Цю думку підтвердив і виступ депутата від опозиційної фракції "Блок Юлії Тимошенко" Андрія Шкіля:

Ми маємо концептуально підтримати, куди Україна йде – в Росію чи в НАТО. Третього шляху, на жаль, нинішні керівники держави нам не залишили Андрій Шкіль

„Я іншого виходу, ніж входження до НАТО, просто не бачу. Це хоч дасть підстави існування українській армії. Зараз вона животіє, - не існує, а животіє. Підтримувати чи не підтримувати цю ратифікацію – відверто кажучи, я не думаю, що це матиме той чи інший вплив. Ми маємо концептуально підтримати, куди Україна йде – в Росію чи в НАТО. Третього шляху, на жаль, нинішні керівники держави нам не залишили”.

Конфлікт угод?

Разом із тим, поки політики не обговорювали можливого стикування Меморандуму щодо сприяння України операціям НАТО із україно-російським військовим співробітництвом. Раніше серед пересторог просування України до Альянсу опозиційні сили називали дислокацію в Севастополі російського Чорноморського флоту, який має базуватися там до 2017 року.

Чиї кораблі зможуть проходити Керченською протокою?

Тепер експерти кажуть, що актуальності може набути одне із положень угоди щодо Азово-Керченської акваторії, підписане в грудні минулого року президентом України Леонідом Кучмою та російським лідером Владіміром Путіним. Документ, зокрема, передбачає спільне використання Керченської протоки і передбачає обопільне узгодження щодо проходження військових кораблів третіх країн - відповідно, й НАТО.

Втім, військовий експерт Центру Разумкова Леонід Поляков впевнений, що проблем із узгодженим існуванням обидвох документів бути не може, оскільки угоду щодо Азову та Керчі ще не ратифіковано. А якби й було, то, мовляв, спільною для використання буде лише невелика частка акваторії, а не вся територія України.