Перешліть цю сторінку другові		Версія для друку

Найближчим часом стосунки Києва та Брюсселя стануть більш тісними й довірливими, а інвестиції в Україну з Заходу зростуть, прогнозує авторитетний британський експерт.

В інтерв’ю Бі-Бі-Сі експерт Центру конфліктології британської Академії оборони Джеймс Шерр розмірковував, чи варто Україні втручатися в грузинський конфлікт, наскільки реальне членство Києва в НАТО в найближчі 5 років, чому варто змінити Угоду про партнерство і співробітництво з Євросоюзом і як на Заході сприймуть можливе висування Леоніда Кучми на пост президента на наступних виборах.

З Джеймсом Шерром розмовляла Ольга Макарчук.

Бі-Бі-Сі: Менше ніж за місяць до президентських виборів у Грузії дедалі частіше лунають голоси про необхідність посилення ролі України в цій державі через ті повноваження, які дає Києву ГУУАМ. Більшість міжнародних аналітиків твердять, що Київ фактично не використовує їх і віддає першість у врегулюванні конфлікту Росії. Ви висловили думку, що Росія насамперед зацікавлена в дестабілізації ситуації в Тбілісі, а на стабільність нової можливої опозиційної влади, за Вашими словами, роблять ставку США. Які ж тоді інтереси в Грузії має переслідувати Україна?

Який вибір зробить Україна в Грузії?

Дж. Шерр: Україна має поводитися з Грузією так, якої поведінки вона сама очікує від Заходу. Україна зацікавлена в стабільному розвитку Грузії, а Грузія має бути зацікавлена в тому, щоби діяти, як повноправний член ГУУАМ. Київ не має права на висловлювання щодо того, в чиїх руках має бути влада в Грузії, це мають віддзеркалювати демократичні побажання грузинів. Київ має отямитися від подій у Грузії й розставити свої економічні і геополітичні акценти в Тбілісі і забути про те, що інструментом втілення цих інтересів тривалий час був Шеварднадзе.

Виконати за п'ять років

Якщо Україна бажає протягом наступних 5 років стати членом НАТО, вона має виконувати ті угоди, які вже були ухвалені

Джеймс Шерр

Кроки до НАТО

Бі-Бі-Сі: Деякі оглядачі вважають, що врегулювання грузинського конфлікту з допомогою Києва могло б дати серйозні дивіденди у просуванні України до НАТО. Останнім часом на Заході дедалі частіше Україну згадують в контексті членства в альянсі – доказом цього були недавні заяви генсека НАТО Джорджа Робертсона щодо успішного втілення Україною військової реформи, які він зробив на засіданні Комітету "Україна – НАТО" на рівні міністрів оборони, а також прогнози голови комітету США з питань НАТО Брюса Джексона щодо членства України в НАТО вже в 2006 році. Чи є підстави вважати процес просування України до НАТО успішним?

Дж. Шерр: Коли Брюс Джексон говорив про можливість вступу України до НАТО в 2006 році, він висловлював свою думку. Таку саму думку висловлював і колишній посол Сполучених Штатів в Україні Карлос Паскуаль. Це не позиція адміністрації Буша, але позиція великої її частини. Для багатьох країн Заходу членство України в НАТО протягом наступних 5 років не є питанням, якщо Київ зробить вірні кроки, реформує галузь безпеки, де насправді немає необхідного прогресу, та нарешті почне звертати увагу на найскладніші моменти Плану дій "Україна-НАТО" – політичні й економічні проблеми. Але це буде боротьба, яка супроводжуватиметься відсутністю єдиної позиції щодо цього питання в самому НАТО. Якщо Україна бажає протягом наступних 5 років стати членом НАТО, вона лише має виконувати ті угоди, які вже були ухвалені.

Зміна акцентів

Новий План дій "Україна-НАТО" робить більше акцентів на демократичні і економічні реформи, аніж на оборонну галузь

Джеймс Шерр

Бі-Бі-Сі: А чи не досягаються усі позитивні відгуки щодо членства України в НАТО миротворчими операціями, завдяки яким Київ, можливо, намагається відволікти увагу від виконання демократичних вимог Плану дій "Україна-НАТО"?

Дж. Шерр: Я не згоден. Гадаю, рішення Києва надіслати солдатів до Іраку мало більший вплив на просування до НАТО, ніж усі миротворчі операції України. Попри те, що НАТО мала доволі маргінальну роль у Багдаді, надсилом свого контингенту Україна продемонструвала, що якщо вона хоче стати частиною НАТО, спільноти, яка поділяє ризик, вона має стати й частиною іншої світової спільноти – яка бере на себе цей ризик. З іншого боку, в НАТО немає жодної людини, яка заплющує очі на авторитаризм і брак демократії в цій країні. Саме через це новий План дій "Україна-НАТО" робить більше акцентів на демократичні і економічні реформи, аніж на оборонну галузь.

Євросоюз: Київ бажаний у Європі

Бі-Бі-Сі:Говорячи про інший план дій, який Україна готує до підписання з Євросоюзом наприкінці травня, чи буде він ефективнішим, ніж Угода про партнерство і співробітництво? І як вона співіснуватиме з новим документом, адже термін дії УПС спливає лише в 2008 році?

Дж. Шерр: План дій "Україна-ЄС" мав би замінити Угоду про партнерство і співробітництво. УПС лише збиває з пантелику і дуже відрізняється від угод щодо членства, де чітко прописано, що, чому і як має бути зроблено. Якщо б Євросоюз і Україна зараз домовилися відкласти вбік УПС і працювати над новим конкретним документом, це було б вигідніше для України. Але це не міняє фундаментальної проблеми членства України в ЄС. Навіть за найбільш сприятливих умов вона може бути там лише в довгостроковій перспективі. Та попри такі далекі строки, Євросоюз вже почав декларувати зрозуміло та на повний голос, що Київ бажаний в Європі. Це матиме значний вплив на фінансовий клімат в Україні і це переведе стосунки між Україною й ЄС у більш тісні й довірливі, ніж вони є сьогодні.

Леонід Кучма неодноразово заявляв, що на третій термін не балотуватиметься, але в Конституційному Суді питання все одно з'ясовують

Бі-Бі-Сі: Цими днями Конституційний суд України розглядає питання можливості висування президента Леоніда Кучми як кандидата на пост глави держави на виборах наступного року. Якщо український президент балотуватиметься втретє, якою, за Вашими прогнозами, може бути реакція міжнародної спільноти?

Дж. Шерр: Якщо президент Кучма під час президентської кампанії не відійде й піде на третій термін, реакція Заходу буде надзвичайно негативною. Вона буде настільки негативною, що стане неможливим навіть обговорювати питання членства України в НАТО та Євросоюзі. Є ризик, що дискусії щодо цього з Україною стануть "мертвою справою".