Перешліть цю сторінку другові		Версія для друку

Світлана Дорош Бі-Бі-Сі, Київ

Поняття точного часу в українській політиці досі не визначено

Президент України Леонід Кучма звернувся до Конституційного суду з поданням, наполягаючи на необхідності офіційно розтлумачити підстави для дострокового припинення повноважень парламенту.

Президент твердить, що до Конституційного суду його змусило звернутися блокування роботи парламенту опозицією, через що не ухвалюються, як сказано, життєво важливі для держави закони.

Тим самим, вважає Леонід Кучма, порушуються права народу на здійснення влади, яке цей народ має через парламент.

Леонід Кучма протягом останніх років, ще від часів всенародного референдуму, заявляв, що у президента замало важелів впливу на парламент і пропонував, щоби підстав для розпуску Верховної Ради було більше, зокрема - через неухвалення державного бюджету чи нестворення парламентської більшості.

Засіб проти протистояння

Я б подивився на тих хлопців у парламенті і сказав: не хочете працювати - будь ласка

Леонід Кучма

На прес-конференції в середу президент також багато говорив на цю тему, хоч і не згадував про подання до Конституційного суду.

"Головне повноваження президента – це мати можливість розпускати недієздатний парламент. Я цього важеля не мав. Якби я його мав, ми б були у зовсім іншій ситуації і не було б того протистояння постійного. Я б подивився на тих хлопців у парламенті, і сказав: не хочете працювати - будь ласка....", -сказав президент.

Чого варті 30 днів

Леонід Кучма просить суд пояснити, фактично, зміст кількох слів у Конституції, а саме: що президент може розпустити парламент, якщо протягом 30 днів сесії пленарні засідання не розпочинаються.

Президент запитує, що означають 30 днів – пленарні дні чи, скажімо, календарні, а також як розуміти слова "не розпочинаються".

Опозиція блокувала роботу парламенту не лише після донецьких подій, але й раніше – вимагаючи ухвалення закону про вибори на пропорційній основі.

Тому можна припустити, що президента цікавить, чи підпадає блокування роботи ради під ці слова у Конституції.

Ще тиждень тому про це вели мову представники опозиційних фракцій.

"Наша Україна" шукає формулу успіху

Тепер можна припустити, що деяке пом’якшення поведінки "Нашої України" (а в останні кілька днів роботи парламенту, коли не відбувалися голосування, опозиція не тримала в облозі трибуну і президію) – були пов’язані саме з інформацією про наміри Леоніда Кучми.

У відповідь на запитання Бі-Бі-Сі член "Нашої України" Микола Томенко пояснив, чому у вівторок 11 листопада опозиція не блокувала роботу Верховної Ради:

“Конституційний Суд буде думати, що означає: "30 днів парламент не працює". І суду пропонуватимуть сказати, що це коли парламент не ухвалює ніяких рішень. Такий сценарій готується, і ми не хочемо бути його заручниками. Тому ми і далі шукаємо обов’язкову формулу виконання наших вимог, але не за рахунок звинувачень у тому, що парламент не працює".

З дня прийняття Конституції у 1996 році і досі жодного разу не висловлювалися сумніви стосовно цієї статті Основного закону.

Президент тільки неодноразово заявляв про недостатність лише однієї такої норми – про 30 днів – для розпуску парламенту.

Для роботи достатньо голови

Поки що не вдається почути коментарі чи політиків, чи оглядачів, чи юристів, які б останні події у парламенті тлумачили як відсутність пленарних засідань.

За логікою координатора більшості, Володимир Литвин має право сказати: "Парламент - це я"

Усі вони кажуть, що пленарне засідання розпочинається тоді, коли спікер відкриває сесію, що й робив Володимир Литвин і у ті дні, коли опозиція блокувала роботу Ради.

Юрист і координатор парламентської більшості Степан Гавриш зауважує, наприклад, що навіть якщо голова парламенту один прийде до сесійної зали і оголосить про відкриття сесії, це означатиме, що пленарне засідання розпочалося.

Ще один юрист, голова Центрвиборчкому Михайло Рябець також заявив у четвер, що він не бачить підстав для дострокового припинення повноважень Верховної Ради.

За юридичною дискусією, однак, постає і політичний підтекст.

У Києві вже лунають звинувачення, хоч і поодинокі, що Леонід Кучма готується до розпуску Верховної Ради і далі – до продовження своїх президентських повноважень.

Випробувана тактика?

Кажуть також і про підігрування настроям народу: мовляв, кому потрібен такий парламент і така опозиція, якщо протягом кількох тижнів не ухвалюється жодне рішення.

Окрім того, конституційне звернення Леоніда Кучми називають і способом тиску на парламент і на опозицію зокрема, адже у попередні роки президент і його адміністрація неодноразово вдавалися до подібної тактики: згадати хоча б ухвалення Конституції.

Аналітики звертають увагу і на те, що команда президента обрала не кращий час для підготовки такого подання, зважаючи на рівень напруженості між політичними силами парламенту.

Намагання президента з’ясувати, чи може він розпустити парламент в разі блокування роботи сесії (що, до речі, не заборонено регламентом Верховної Ради) може стати ще одним приводом для критики на адресу самого Леоніда Кучми як з боку опозиції, так і міжнародних інституцій у тому, що він готується до жорстких рішень стосовно парламенту.