Ольга Бурда Бі-Бі-Сі, Київ

У світі щороку зростає попит на зерно. В середньому на 2%. Така динаміка дає підстави стверджувати, що Україні також необхідно нарощувати обсяги його виробництва. Потенційно, Україна спроможна довести урожай до 80-100 мільйонів тонн на рік, що дасть можливість експортувати до 50 мільйонів тонн. Тижневик "Власть дєнєг" досліджує, що для цього треба зробити:

"Для того, щоб Україна серйозно наростила експорт зерна, урядові необхідно вдатися до низки стратегічних кроків. Найголовнішим із них є скасування мораторію на купівлю-продаж сільгоспземель. Зараз основні користувачі українських чорноземів – це орендарі, які через невпевненість у тому, чи будуть вони працювати на цій землі через кілька років, не вкладають достатніх інвестицій у підтримання родючості земель.

Серед інших необхідних заходів – запровадження страхування погодних ризиків, а також перехід від дотування аграріїв за площу посіяного – до дотацій, обсяги яких зростають у разі отримання більш якісного збіжжя. Щоб підвищити якість зерна, українським аграріям треба застосовувати більше мінеральних добрив та засобів захисту рослин".

"Український тиждень" пише про життя в борг після того, як пік кредитної кризи, здається, залишився позаду. Комерційні банки відновлюють кредитування фізичних осіб. Позики дають під більші відсотки, ніж до кризи, і на коротший термін:

"Схоже, ринок фінансових послуг в Україні почав оживати. Тепер взяти гроші в борг у вітчизняному банку складно, але можливо. Проте кредитний бум 2006-2008-го років навряд чи повториться. Валютні позики фізичним особам стануть дефіцитом – 23 червня цього року Верховна Рада ухвалила закон про подолання наслідків фінансової кризи, обмеживши цей вид кредитування (виняток становлять безготівкові позики на лікування та освіту). Після доларового дощу, який пролився на позичальників у 2005-2008-му роках, нині кредити у валюті видають лише три фінансові установи. Позики надаються на купівлю автомобілів і нерухомості. Ставки за ними в американських доларах сягають 20% річних. При цьому помітно зріс перший внесок при отриманні позики і скоротився термін кредитування.

	Кредити дають під вищі відсотки

Гривневі кредити видають близько 20 банків, проте для обмеженого кола осіб. Зараз банкіри вибирають позичальників особливо ретельно. Залишилися в минулому кредитування без надання довідки про доходи. Деякі банки розглядають заявки лише тих потенційних клієнтів, чия офіційна зарплата перевищує 1 тисячу Євро. У банкірів діє негласне правило: давати позику лише тим домогосподарствам, офіційний дохід яких удвічі більший від щомісячних виплат за кредитом," - пише "Український тиждень".

Роботу радять шукати в Інтернеті

Ситуацію на ринку праці вивчав діловий тижневик “Деньги.ua”.

Упродовж другого кварталу цього року компанії знову скорочували персонал, урізали зарплатню та підвищували вимоги до фахівців. Тим, хто втратив роботу, залишається чекати вересня. Саме восени рекрутери передрікають пожвавлення на ринку. Тим, хто не хоче чекати, “Деньги.ua” радять пошукати роботу через віртуальні соціальні мережі такі, як Однокласники чи Живий Журнал:

«Відвідувачі та завсідники співтовариств фахівців запевняють, що у соціальних мереж в Інтернеті є свої переваги перед іншими інструментами пошуку постійної та додаткової роботи. Найголовніше з них – свіжість вакансій. В соціальній мережі вакансія розміщується терміном до трьох місяців, а потім працедавець може її подовжити. Це зроблено навмисне, аби на сайті було якнайменше забутих вакансій. Однак у соціальних мережах, як і на інших сайтах, на шукачів роботи можуть чатувати шахраї. Одні з них ставлять за мету отримати гроші, інші – попросять зразок того, що людина вміє, і не заплатять за нього».

Знайти роботу через соціальну мережу найпростіше “білим комірцям”, зокрема, людям творчих професій. Щоправда, майже 70% пропозицій – тимчасові і пропонуються лише як додатковий заробіток.

Бюджети на вечірки скоротилися

Тижневик Фокус досліджує, як вплинула криза на корпоративні розваги в Україні. Їх бюджети скоротились: хлібом тепер не перегодовують, а у видовища вкладають менше грошей, але більше душі:

"Суми, які виділяють на корпоративи, скоротили ледь не втричі. Попит на заходи за участи відомих музикантів взагалі скоротився в 4-5 разів. Якщо раніше під кінець програми зазвичай ставили “зірок”, то тепер і думати про це забули. Заощаджують зараз і на їжі. До кризи банкети планували з запасом: часто заявляли в бюджеті на пару десятків більше гостей, ніж очікувалось. Тепер же, як кажуть в «івент-агенціях», їжу можуть замовити на 100 людей, а приходять на свято всі 130. Фінансові труднощі спровокували моду на свята, де в ролі артистів виступають самі співробітники компаній.

Плануючи корпоративний захід, клієнти все частіше відмовляються від використання масштабних атракціонів . Більш популярними стали класичні сценарії на свіжому повітрі з естафетами, конкурсами, які передбачають використання недорогого реквізиту. Зростає попит і на гумор та самоіронію, що рятують від депресії," - пише тижневик Фокус.