Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

“Кореспондент” подає щорічний рейтинг 50 найбагатших українців. Цьогорічний рейтинг іде із підзаголовком “Завершення епохи дутих мільярдерів.” Часопис вже вчетверте складає список найбагатших українців, але цього разу наголошує, що ще ніколи ця золота півсотня не була настільки бідною:

“Сумарно гаманець цієї золотої півсотні важить 28.9 мільярдів доларів, що перевищує річний бюджет країни. Але минулого року ТОП-50 важив 112.8 мільярдів доларів, у 2007 році – 64.5 мільярди. Світова криза опустила українських мультимільйонерів із неба на землю. Криза заморозила банківські кредити і закрила зовнішні ринки. Із 23 минулорічних мільярдерів 19 цього року були “понижені” до мільйонерів. І все ж таки у цій бочці дьогтю є одна, але цілком пристойна ложка меду – Ринат Ахметов – номер перший. Хоча донецькій бізнесмен “схуднув” на 21.5 мільярд доларів, він все одно залишається найбагатшим на території колишнього СРСР. Український підприємець володіє капіталом у 9.6 мільярдів доларів, а статки найбагатшого росіянина, Міхаіла Прохорова, оцінюються у суму на 100 мільйонів доларів менше,” – пише “Кореспондент.”

“Власть денег” подає інтерв’ю із заступником голови Національного банку Олександром Савченком, якого серед економічних оглядачів вважають “опозиційним” членом правління НБУ. Зокрема, пан Савченко пояснив, чи залишилися у банків якісь формальні причини відмовляти у поверненні депозитів своїм клієнтам і чи справді закінчився мораторій на повернення банківських депозитів:

“Гадаю, реальне, а не формальне скасування мораторію на вклади має відбутися після успішної рекапіталізації банків. Як тільки вона почнеться, населення та підприємства зможуть отримати свої вклади. Хоча насправді цей мораторій носив символічний характер, тому що НБУ лише рекомендував комерційним банкам вдатися до превентивних кроків, аби не припустити масове зняття грошей з депозитів. Жодна банківська система у світі не здатна витримати такого тиску. І не забувайте, що у нас до фінансової кризи додалася ще й політична,” – розповів заступник голови НБУ Олександр Савченко в інтерв’ю “Власти денег.”

”Тиждень” подає інтерв’ю із колишнім міністром фінансів Віктором Пинзеником, який прокоментував відсутність офіційних даних щодо динаміки ВВП України, а також подав свої прогнози щодо розвитку української економіки у найближчому майбутньому: “Квартальне оприлюднення показників ВВП – нормальна річ для стабільної ситуації. Але в нинішніх умовах потрібна оперативна інформація. Уряд прийняв рішення обмежити доступ до статистичної звітності, і з цього приводу вже б’ють тривогу міжнародні фінансові організації.

Та навіть попри відсутність зведеної статистики, можна оцінити економічний стан за секторальними показниками – ці дані є у щомісячному звіті. У мене немає підстав твердити, що оприлюднені дані свідчать про зменшення темпів спаду в економіці. Про зростання взагалі не йдеться. Зафіксоване невелике зростання у аграрному секторі, але ж частка АПК у ВВП України – менше 6%, і за рахунок лише аграріїв ситуацію не врятувати. Натомість є ключові сектори, в яких спад посилюється, а саме: транспорт, який дає 10% ВВП, і торгівля, яка дає 14%. До кінця року динаміка ВВП поліпшиться. Але, на жаль, не завдяки змінам в економіці, а з погляду статистики.

Поясню: в листопаді 2008 року відбулося падіння ВВП на 15% рік до року, в грудні – на 17%. Тобто цьогорічна статистика за листопад-грудень рахуватиметься вже до мінусової бази. Відповідно показники падіння ВВП наприкінці цього року будуть значно меншими, але це не означатиме, що економічна ситуація поліпшується. Не очікую позитивної динаміки і на початку 2010 року,” – заявив екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник в інтерв’ю “Тижню,” і крім цього спрогнозував нетривале зміцнення гривні та можливу інфляцію через наповнення економіки емісійними коштами. Колишній урядовець також рекомендує чинним урядовцям та Нацбанку витрачати гроші лише на порятунок системних банків.

Таку ж рекомендацію щодо рекапіталізації банків подає і новий керівник представництва Європейського банку реконструкції та розвитку в Україні Андре Куусвек в інтерв’ю “Контрактам”:

“В тому, що не зазнає краху жоден системний банк, я цілком упевнений. Що ж стосується невеликих банків – у ЄБРР не впевнені, що Україні потрібні 182 фінансові установи. Ринок легше регулювати, коли він камерний: кількість банків має бути значно меншою. Витрачати гроші платників податків на порятунок несистемних банків немає сенсу. Державі слід ре капіталізувати і рятувати тільки великі, системоутворюючі фіну станови. Тим більше, що всі банки з іноземним капіталом ре капіталізуються самостійно, і закордонні акціонери не виводять свій бізнес з України,” – заявив голова представництва ЄБРР в інтерв’ю “Контрактам.”