Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

	Британський Економіст пише, що прогнози щодо "ефекту доміну" для економіки Східної Європи не справдилися

• 'Корреспондент' пише про те, що економічне падіння, нарешті, досягло найнижчої точки, після якої має початися відновлення зростання.
• 'Фокус' розповідає, чому курс долара за минулий тиждень впав нижче 8 гривень, і скільки це триватиме.
• 'Тиждень' пише, що не зважаючи на дефіцит пенсійного фонду у 13 мільярдів гривень, у рік виборів президента пенсії сплачуватимуться вчасно, а от далі ситуація може тільки погіршуватися.
• Британський Economist подає огляд стану справ в економіках країн Центральної та Східної Європи.

'Корреспондент' у статті 'Здрастуй, дно!' пише про те, що економічне падіння, нарешті, досягло найнижчої точки, після якої має початися відновлення зростання: 'У березні експорт металу виріс на 15.7% у порівнянні із лютим, а його виробництво – на 4.5%. Ще кращих результатів вдалося домогтися хімічній галузі – плюс 20%, що загалом забезпечило зростання промисловості країни у 8.3% за березень місяць.

Ця суха статистка не може не радувати, адже уперше за час кризи зафіксовано хоч і невелике, але зростання. Райдужних фарб у загальну картину позитиву додає гривня, курс якої дещо зміцнився, пожвавлення фондового ринку і відносне відновлення активності на ринку нерухомості. Те, що економіка починає працювати і живі гроші повертають в обіг, великий бізнес вже починає відчувати і на собі. Зокрема, знову стає реальністю кредитування банками великих підприємств. Водночас, хоча підприємці відзначають стабілізацію економіки, твердого ґрунту під ногами вони, все ж таки, поки не відчувають, оскільки нинішнє невелике зростання на тлі показників 2008 року виглядає жалюгідно. На їх погляд, воно свідчить не про вихід країни із кризи, а про припинення падіння,' – пише 'Корреспондент.'

'Фокус' розповідає, чому курс долара за минулий тиждень впав нижче 8 гривень – це зумовлене вимогою НБУ до банків впорядкувати свої валютні позиції, що передбачає продаж надлишків доларів та євро, а також отриманням Україною другої частини кредиту МВФ.

Крім того, опитані часописом експерти називають і такі об’єктивні причини, як покращення платіжного балансу країни, припинення відтоку депозитів із банків та падіння попиту на валюту з боку населення. Водночас 'Фокус' попереджає, що вже восени ситуація може змінитися: 'Влітку банкіри очікують відносного спокою на валютному ринку, а найвдалішим часом для придбання валюти називають липень. Оскільки вже восени гривня, скоріше за все, дещо втратить свої позиції. Традиційно наприкінці серпня – на початку вересня починається сплеск ділової активності. Крім того, восени очікуються і чергові погашення кредитів українських банків перед нерезидентами,' – пише 'Фокус.'

'Тиждень' у статті 'На повному пенсіоні' пише, що не зважаючи на дефіцит пенсійного фонду у 13 мільярдів гривень, у рік виборів президента пенсії сплачуватимуться вчасно, а от далі ситуація може тільки погіршуватися.

Головною ж причиною виникнення дефіциту Пенсійного фонду часопис називає економічну кризу. Уряд оптимістично розрахував, що із головного джерела наповнення Пенсійного фонду, Фонду оплати праці, має надійти 313 мільярдів гривень, тоді як за підрахунками президентського секретаріату, Фонд оплати праці може дати щонайбільше 276 мільярдів: 'Поміж причин зменшення Фонду оплати праці експерти виокремлюють дві ключові: масові звільнення працівників на українських підприємствах та 'конвертація' зарплат. За версією президента, проблеми із виплатами пенсій можуть виникнути вже у травні. Натомість міністр праці та соціальної політики Людмила Денисова стверджує, що 'бюджет Пенсійного фонду напружений, але він виконується.'

Експерти ж не мають сумнівів, що в умовах кризи уряд має проблеми із виконанням державного бюджету, які автоматично позначаються на ліквідності Пенсійного фонду. Але очевидно і те, що під час передвиборчих перегонів прем’єр Юлія Тимошенко, вона ж кандидат у президенти, зробить усе, щоб пенсії виплачувалися своєчасно. Не виключено, зокрема, що на покриття дефіциту Пенсійного фонду буде спрямовано кошти другого траншу Міжнародного валютного фонду,' – пише 'Тиждень,' але попереджає, що незавершеність пенсійної реформи і демографічний дисбаланс в Україні, коли однин працюючий українець має 'утримувати' все більше пенсіонерів, можуть призвести до того, що після виборів проблема Пенсійного фонду може надзвичайно загостритися.

Британський Economist у статті 'Жодної паніки, суцільна меланхолія' подає огляд стану справ в економіках країн Центральної та Східної Європи.

Часопис пише, що загалом регіон хоча й уникнув економічного краху, проте деяким країнам все ще може загрожувати болюча криза: 'Завдяки суміші везіння та правильних рішень, економічного апокаліпсису, який загрожував Центральній та Східній Європі, здається, вдалося уникнути. Проте для деяких країн величезний дефіцит поточного балансу, божевільні обсяги позик у іноземних валютах та безвідповідальна фіскальна політика матимуть тривале похмілля.

МВФ прогнозує 4.9% падіння загального ВВП регіону, проте для декого падіння може бути ще глибшим. Європейський банк реконструкції та розвитку виходить із падіння у 5.2%. Скорочення економіки є дійсно серйозним, проте деякі зміни змогли запобігти найгіршому,' – пише Economist, і серед цих змін називає більше спокійне та зважене ставлення провідних ринкових гравців до регіону.

Принаймні, як пише видання, ті, хто схилялися до панічних прогнозів 'ефекту доміно' у економіках країн Центральної та Східної Європи, змушені констатувати, що їх прогнози не справдилися. Крім того, Economist пише і про кращу координацію міжнародної фінансової допомоги, і пом’якшення позиції МВФ щодо країн, яким фонд надає свої кредити. Серед спільних проблем країн регіону часопис називає потребу у зовнішніх інвестиціях та різного ступеню політичну нестабільність.