Ольга Бурда Бі-Бі-Сі, Київ

Згідно ФТ, Дмитро Фірташ, власник газової компанії, Еmfesz, заявив що головний адміністратор компанії переписав Еmfesz у власність зареєстрованої у Швейцарії компанії РосГаз.

Новий договір між Україною і Росію про закупівлю газу не передбачав послуг пана Фірташа у постачанні України газом. Договір передбачав, що Газпром постачатиме газ до України без посередників. Це вдарило по інтересах посередницької компанії РосУкрЕнерго, яка частково належить Фірташові.

Диспут про власність Еmfesz знову привертає увагу до безпеки енергопостачання у Європу. Фірма Мабофі, яка належить до компанії Фірташа «Група ДФ», і якій належала Еmfesz заявила що головний адміністратор, Іштван Гожі, переписав фірму Еmfesz новому власнику і зареєстрував акт надбання в угорських офіційних інституціях. За твердженням Мабофі, йому це вдалося зробити при допомозі старого генерального доручення, але компанія має намір відновити свою власність через суд.

Роберт Шетлєр-Джонс, директор Групи ДФ, заявляє, що пан Фірташ був шокований «шахрайською та незаконною» передачею власності.

Фінаншал Таймс безуспішно намагався взяти інтерв’ю з новим керівництвом Еmfesz. Працівник Еmfesz написав лише електронного листа з повідомленням, що РосГаз є офіційним новим власником Емфеж. Проте стало відомо, що нове керівництво Еmfesz закуповуватиме газ у майбутньому для угорського ринку не у РосУкрЕнерго Фірташа, а у компанії РосГаз.

Хоча Еmfesz заявив що РосГаз «представляє інтереси» Газпрому, речник Газпрому це заперечує. Фінаншал Таймс вимагав пояснення у Еmfesz зв’язку між РосГаз і Газпром і компанія пообіцяла, що РосГаз оприлюднить таку інформацію найближчим часом. Сергей Купріянов, представник фірми Газпром, відмовився коментувати це питання.

Компанія Еmfesz була ключовою у імперії пана Фірташа і лише у 2007 році принесла йому прибутки у понад 4 мільярда форинтів (570 мільйонів британських фунтів). Еmfesz забезпечувала 20% потреб угорського ринку газу. Фактично, Фірташ твердив, що за рахунок прибутків Еmfesz у Центральній Європі він субсидіював «збиткове» постачання газу в Україну через РосУкрЕнерго. Бізнес РосУкрЕнерго опинився під загрозою після того як прем’єр-міністр Юлія Тимошенко домовилася з Владіміром Путіним позбутися посередника.

Тижневик Кореспондент подає інтерв’ю з Віктором Пинзеником, який за власним бажанням пішов з посади міністра фінансів в уряді Юлії Тимошенко. Екс-міністр, якого попросили відповісти на питання, в якій валюті зберігати заощадження, чіткої відповіді не дав, бо й сам не знає. І ось чому.

“На жаль, відповісти на це питання неможливо. В країні немає бюджету. Те, що є, назвати бюджетом я не можу. Виконати його нереально. Дефіцит бюджету перевищує 10% ВВП. Питання – чи піде держава на скорочення видатків, чи піде на монетарне фінансування дефіциту, тобто, чи буде Нацбанк друкувати гроші. Якщо так, то відповісти про курс неможливо. Курс, як температура, - це не лише реакція на проблему, а й інструмент лікування. І я все-таки думаю, що у країни є алергія на емісію – всі пам’ятають, як ми були мільйонерами в 90-х роках. І я дуже хочу сподіватися, що держава не піде таким шляхом”. Сказав Віктор Пинзеник в інтерв’ю тижневику Кореспондент.

А ділове видання Контракти, ніби у відповідь екс-міністрові фінансів розкриває таємницю українського бюджетного дива і пояснює, як урядові Юлії Тимошенко вдається під час кризи вже третій місяць поспіль перевиконувати плани збору грошей до державного бюджету. Виявляється, що роль такого собі золотого ключика грають саме емісійні гроші, які допомагають зберігати стабільність гривні, - пишуть Контракти.

“Розгадка податкового дива проста – наповнювати скарбницю урядові допомагає Національний банк. Кабмін випускає державні облігації, потім ці папери викуповує НБУ, а гроші, сплачені ним за облігації, спрямовують до бюджету. Емісія не впливає на курс гривні, оскільки, надаючи кошти уряду, Нацбанк стримує загальне збільшення грошової маси. У січні-березні регулятор вилучав гривню з обігу, продаючи валюту на міжбанківському ринку, а також обмежував рефінансування банків. Водночас ризик витікання емісійних грошей на валютний ринок зростає. Кабмін готує програму ре капіталізації проблемних фін установ, відповідно до якої 7 банків можуть отримати близько 20 мільярдів гривень. Якщо значна частина цих коштів буде одразу ж виплачена вкладникам-фізособам, попит на долари збільшиться. Крім того, у другому півріччі уряду знадобиться більше грошей, щоб фінансувати державні витрати. Уряд намагається заткнути бюджетні діри за допомогою позик. Зокрема, Міжнародний валютний фонд може надати на покриття дефіциту 1,5 мільярда доларів. Однак нарощування боргів лише відкладе на якийсь час проблему фінансування державних витрат”.

Деньги.ua досліджують український ринок праці і зокрема найближчу життєву перспективу для тих, хто втратив роботу внаслідок економічної кризи. Що робити, якщо час спливає, а знайти нову роботу ніяк не виходить? Зневірені зазвичай ідуть на біржу праці, хоча знайти роботу за допомогою центру зайнятості складно.

“Попри те, що чиновники стверджують, що попит на багато професій поволі відновлюється, з вакансіями для “білих комірців” все далеко не так весело. По-перше, через біржу праці претендентів на позиції з гарною зарплатнею шукають рідко. По-друге, змінилася структура попиту на кваліфікованих фахівців. Бухгалтери, економісти та касири належать нині до найменш запитуваних категорій. Попит на них скоротився ледь не втричі. Зате з’явився попит на менеджерів з реклами та співробітників страхових компаній. Природно, що є витребуваними висококваліфіковані фахівці, а ось тими, хто недавно завершив навчання, практично не цікавляться. Відтак, найближчим часом труднощів із працевлаштуванням зазнають молоді спеціалісти. Багато працедавців кажуть, що зараз стало простіше заангажувати гарного працівника зі стажем та досвідом роботи, а тому попит на молодих спеціалістів, які щойно закінчили вузи, знижуватиметься, і так буде доти, поки не стабілізується економічна ситуація”.

Такий прогноз ситуації на ринку праці від тижневика Деньги.ua.

Ще про один вияв кризи пише Український тиждень. За його спостереженнями, у кризові часи число потерпілих від фінансових афер зростає в геометричній прогресії. Українці, які залишилися без роботи чи потерпають від відсутності грошей, шукають спокій у вірі. Цим користуються не лише релігійні, а і фінансові секти.

“За методами заробляння грошей фінансові секти можна поділити на дві групи: ті, що збирають кошти виключно за рахунок семінарів, переконуючи вчитися далі заради досягнення успіху, та організації, для яких тренінги – тільки ширма, метод впливу для того, аби люди легко розпрощалися з грошима. Український тиждень подає і середньостатистичний психологічний портрет потерпілих від спілкування з фінансовими сектами. Найбільше піддаються навіюванню люди віком до 30 років або ті, кому вже за 50, емоційні, які вже знайомі з фінансовими труднощами. Психологи вважають, що більш нестійка психіка у жінок, але з-поміж жертв економічних культів більшість – чоловіки”, - пише Український тиждень і запевняє: навіть, якщо людям довели, що їх ошукали, вони часто й далі вірять у свого вчителя й наставника.