Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

“Деньги” у редакційній статті підбивають економічні підсумки першої половини травня:

“На перший погляд, все просто чудово: гривня зміцнилася за пару тижнів аж на 5%. МВФ вже вислав Україні чергові 2.8 мільярди доларів і обіцяє у червні вислати ще. Гроші, що надійшли від МВФ, означають, що незабаром має розпочати рекапіталізація семи великих банків із числа “проблемних.” А ще вимоги фонду забезпечать нам “зорепад” – запровадження тимчасової адміністрації як мінімум у десяток дрібних банків. Якщо це відбудеться, а Фонд гарантування вкладів не буде поповнено, наприклад, Нацбанком, то в ньому не вистачить грошей на компенсацію вкладникам тих дрібних банків, на які не знайдеться інвестора-оздоровлювача.

Тут не здавати валюту треба, а купувати – поки дешева радять "Деньги"

До речі, ми всі маємо маємо усвідомлювати, що масоване повернення депозитів банками, що будуть рекапіталізуватися – це щастя виключно для їх вкладників. Справа у тому, що проходитиме ця кампанія досить швидко, і на ринок хлине багатомільярдна гривнева маса. А поки що ті співвітчизники, хто злякався раптового зміцнення гривні, несуть здавати валюту. Звичайно, не так активно, як влітку 2008 року, напередодні обвальної девальвації. Але панікерів вистачає і зараз. Їм можна порадити ознайомитися із поширеним агенцією Bloomberg прогнозом, згідно із яким українській національній валюті загрожує падіння приблизно на 30% - тобто долар, за версією європейських банкірів, на яких посилається агенція, буде коштувати 11 гривень. Багато? Але валютні резерви НБУ тануть швидше, ніж їх поповнює МВФ. А сальдо зовнішньої торгівлі і надалі залишається від’ємним. І МВФ за таких умов в обмін на нову порцію stand by запросто може вимагати девальвації гривні. Так що, якщо іноземці і помиляються, то не на багато. Тут не здавати валюту треба, а купувати – поки дешева,” – радять “Деньги.”

“Контракти” у статті “Фонд миру” пишуть про те, чому за досить несприятливих умов Україна таки отримала другий транш кредиту від МВФ, і сподівається отримати ще й третій:

“Свою політичну кар’єру голова МВФ Домінік Стросс-Кан починав як активіст Комуністичного союзу студентів Франції. І досяг великих висот: до 2000-х років він став одним із лідерів французької Соцпартії, а у 1997–1999 роках займав посаду міністра економіки, фінансів і промисловості Франції. Коли в 2007 році за підтримки країн Євросоюзу Домініка Стросс-Кана призначили директором-розпорядником МВФ, він пообіцяв змінити принципи роботи фонду. Масштаб кризи змусив МВФ переглянути свої базові принципи. Раніше фонд вимагав від країн-позичальників проводити жорстку грошово-кредитну політику, зокрема скорочувати державні витрати, обмежувати емісію та інфляцію. Крім того, МВФ наполягав на лібералізації економіки — приватизації, скасуванні обмежень на рух товарів і капіталу, а також на зменшенні адміністративного втручання. Передбачалося, що ці принципи оздоровлять економіку, але результати допомоги МВФ часто зазнавали критики. Нині ж МВФ погодився на пом’якшення грошово-кредитної політики. При цьому акцент ставиться на допомогу бідним. Крім того, МВФ скоротив вимоги, пов’язані зі здійсненням реформ. Хоча сам принцип їхнього проведення — лібералізація економіки — залишився незмінним. Можливо, насправді причина змін у політиці МВФ пов’язана не так із переглядом економічної політики, як із прагненням убезпечити розвинені держави. Позики МВФ допоможуть бідним країнам повернути або реструктурувати борги перед західними банками, а в найнеблагополучніших державах — запобігти соціальним потрясінням і війні,” – пишуть “Контракти,” і припускають, що саме ці зміни у фонді зробили можливим отримання Україною фінансової допомоги при очевидному невиконанні базових умов.

Зокрема, МВФ відмовився від початкової вимоги до України збалансувати державні доходи й видатки, погодившись із дефіцитом бюджету в розмірі 4% ВВП. Більш того, МВФ вирішив надати близько половини траншу уряду, хоча зазвичай кошти фонду передаються лише в розпорядження центрального банку.

Кредит фонду буде використаний на обслуговування зовнішнього боргу України, що дозволить виділити гроші на соціальні витрати. Надаючи другий транш, фонд заплющив очі на невиконання деяких початкових умов: українська влада не скасувала мораторію на продаж сільськогосподарської землі, зупинила процес підвищення цін на газ для населення, зберегла субсидування тарифів на тепло, а також практику існування кількох валютних курсів.

“Падаємо вгору”

“Тиждень” у статті “Падаємо вгору” з’ясовує, як при економіці, що скорочується, державний бюджет виконується із профіцитом:

“В Україні зафіксовано макроекономічний парадокс – у квітні обсяги промислового виробництва впали на 4.8% стосовно березня, і на понад 30% у річному вимірі, але Кабміну вдалося перевиконати державний бюджет. Є кілька складових українського економічного дива. Головна – наповнити скарбницю Кабмінові допоміг Нацбанк, який протягом січня-березня збільшив свій портфель облігацій внутрішньої державної позики на 9.76 мільярдів гривень. Джерела, близькі до керівництва уряду, свідчать, що виконанню бюджету сприяло погашення податкових боргів державними монополіями, які, у свою чергу, отримували під це кредити у державних банків. Фактично йдеться про накачування держбюджету емісійними грошима. Виконання плану доходів від податків, за інформацією секретаріату президента, пояснюється активним застосуванням практики авансових платежів. За таких обставин суттєвою допомогою для уряду є гроші Міжнародного валютного фонду – половина з отриманих у травні 2.8 мільярдів доларів другого траншу спрямують на покриття дефіциту бюджету. Проте навіть цього буде недостатньо, аби ритмічно фінансувати державні видатки,” – пише “Тиждень,” і припускає, що уряд і надалі робитиме ставку на посилення податкового тиску, а відтак, підприємцям доведеться затягти паски.

“Власть денег” подає інтерв’ю із екс-спікером, екс-виконуючим обов’язки голови Нацбанку, кандидатом у президенти Арсенієм Яценюком.

Поки що можна говорити, що головну роль в економіці країни відіграють експортні напрямки, що склалися історично – металургія, АПК та трудова міграція. Олігархи, які контролюють ці промислові галузі, є одним із ключових механізмів деградації. Але якщо у найближчі п’ять років ми не вдамося до радикальних заходів, то Україна стане третьосортною позаштатною державою. А.Яценюк

Зокрема, пан Яценюк скритикував плани уряду перевести всі державні компанії на обслуговування до державних банків, а також висловлює думку про те, що після завершення кризи держава має продати свою частку у комерційних банках, яку вона отримає у процесі рекапіталізації банків.

А от на питання, якою буде роль України у світовій економіці після кризи пан Яценюк відповів досить песимістично:

“Про яку роль можна говорити, якщо рівень технологій та освіта в країні – це позаминуле століття?! Політична ситуація, що склалася у нас за останні п’ять років, веде до подальшої деградації та розпаду всієї інфраструктури життєдіяльності держави. Поки що можна говорити, що головну роль в економіці країни відіграють експортні напрямки, що склалися історично – металургія, АПК та трудова міграція. Олігархи, які контролюють ці промислові галузі, є одним із ключових механізмів деградації. Але якщо у найближчі п’ять років ми не вдамося до радикальних заходів, то Україна стане третьосортною позаштатною державою. Це у тому випадку, якщо вона випадково збережеться у вигляді єдиної країни,” – заявив Арсеній Яценюк в інтерв’ю “Власті денег.”