Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

Верховна Рада України ухвалила законопроект про внесення змін до бюджету, які передбачають виділення коштів на подолання наслідків повені у західних регіонах України. За це рішення проголосували 441 депутат із 448 парламентарів, зареєстрованих у з залі. За основу було взято президентський законопроект, який передбачає виділення понад 4 мільярдів гривень на ліквідацію наслідків природного лиха. Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко привітала рішення депутатів не зважаючи на те, що і надалі вважає, що право законодавчої ініціативи стосовно питання бюджету має лише уряд. Однією із складових компромісу у парламенті стало питання збільшення акцизів на тютюнові та горілчані виробки, на якому наполягав Кабінет міністрів у своїх пропозиціях до змін у бюджеті. Уряд пояснював це тим, що у разі підвищення податків на тютюн та алкоголь, кошти для подолання наслідків повені не будуть відволікатися від інших соціальних програм, а надійдуть у вигляді податків. Депутати схвалили лише рішення про підвищення акцизів на тютюн, що цього року має збільшити доходи бюджету на понад 1 мільярд гривень, а наступного – на 3.2 мільярдів гривень. Тютюнові акцизи в Україні є у 4 рази меншими, ніж у Європі, та у 2 рази меншими, ніж у Росії.
Крім того, у змінах до бюджету передбачено збільшення аграрного фонду на 1 мільярд гривень для закупівель зерна у Державний резерв. Очікується, що це має призвести до підвищення закупівельних цін на збіжжя нового врожаю.
За перервані відпустки та квитки для повернення із відпочинку депутати отримають компенсацію у 1.2 мільйони гривень. Щоправда, на відшкодування вартості подорожі можуть розраховувати лише парламентарі, які відпочивали в Україні.

Російський президент Дм ітрій Мєдвєдєв закликав державні органи припинити тиск на бізнес. Промовляючи на зустрічі із представниками малого та середнього бізнесу у містечку Гагарін, що у Смоленській області, президент Мєдвєдєв заявив, що його слова треба сприймати як сигнал до дій. Він наголосив, що російський бізнес витримав вже достатньо перевірок, утисків та “відкатів.” Російські державні та правоохоронні органи мають припинити перетворювати життя бізнесменів на кошмар – також заявив російський президент, назвавши “замкненим колом” ситуацію, коли хабарі та ухиляння від сплати податків зробили інвестиційний клімат у Росії нестерпним. Все це дещо дисонує із подіями початку цього тижня, коли російський прем’єр Володимир Путін жорстко скритикував діяльність найбільшого у Росії виробника коксівного вугілля, компанії Мечел. Погрожуючи “надіслати лікаря” до керівника компанії, пан Путін звинуватив його у завищенні цін на вугілля на внутрішньому ринку, що призводило до здороження продукції металургії. Наступного ж дня було розпочато офіційне розслідування діяльності компанії. Пана Путіна вважають провідником не проголошеної кампанії із повернення ключових промислових активів із приватної до державної власності. Водночас пан Мєдвєдєв неодноразово наголошував на потребі мати більш прозору економіку. Потенційно це питання може стати поворотним пунктом у стосунках двох лідерів, і російські оглядачі уважно спостерігають за всіма публічними ознаками розбіжностей між колишнім російським президентом та його протеже.

Інфляція у зоні євро за липень прискорилася до 4.1% у порівнянні із липнем минулого року. Це є найвищим показником від 1992 року, і удвічі перевищує прогнозні показники. Європейський центральний банк вже закликав бізнес не підвищувати ціни, переносячи інфляційні ризики на плечі покупців, а працівників не домагатися підвищення зарплати для компенсації подорожчання життя, аби ці виплати не призводили до нових витків інфляції.

Deutsche Bank завив про списання 2.7 мільярдів доларів збитків, отриманих від квітня до червня поточного року. Таким чином, загальні втрати банку від кризи на фінансовому ринку складають близько 7 мільярдів євро. При цьому доходи банку до оподаткування складають 642 мільйони євро, тоді як рік тому вони були на рівні у 2.7 мільярдів євро.
Тим часом центральний банк США – Федеральний резерв – вирішив подовжити термін дії програми з підтримки банків, які зазнають проблеми із ліквідністю через кризу на іпотечному та фінансовому ринках.

Найбільша у світі мережа кав’ярень Starbucks оголосила про збитки – вперше від часу розміщення своїх акцій на біржі у 1992 році. Збитки компанії у третьому кварталі склали майже 160 мільйонів доларів. Керівництво Starbucks твердить, що витрати перевищили доходи через звільнення 12 тисяч працівників та виплати цим працівникам компенсації у 168 мільйонів доларів. У той таки час керівництво компанії наголошує, що чисті продажі Starbucks зросли за цей рік на 200 тисяч доларів.

Згідно із підрахунками американського журналу Forbes, росіяни витрачають на випивку, тютюн так наркотики найбільше всіх у світі - приблизно 6% свого доходу. Це у 3 рази більше, ніж, наприклад, французи чи американці. На харчі більше за всіх у світі витрачаються в Ефіопії – 55% доходів, Єгипті – 43%, Індії – 34%. Середній росіянин витрачає на харчі до чверті своїх доходів. У той таки час чверть доходів турків забирають комунальні платежі. У Франції та Японії вони на рівні п’ятої частини доходів. На своє здоров’я найбільше витрачаються американці, 18% сімейних бюджетів іде на послуги медиків. На відпочинок та розваги найбільше витрачають австралійці та фіни – до 10% своїх доходів. Росіяни готові витратити на розваги стільки ж, скільки і на випивку – 6%.