Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

	Дорогі авіарейси, дорогі готелі та незнання англійської - головні перепони для закордонного туриста в Україні

• 'Корреспондент' намагається з’ясувати, чому Україну відвідують так мало іноземних туристів.
• 'Власть денег' подає інтерв’ю із Наталією Казмер, керівником WizzAir - першої бюджетної авіакомпанії, яка намагається закріпитися на українському ринку.
• 'Контракти' пишуть про те, що здешевлення роумінгу всередині ЄС призвело до подорожчання дзвінків українців з-за кордону.
• 'Фокус' розповідає, як на тлі світової іпотечної кризи за рахунок мільйонерів із колишнього Радянського Союзу продовжує процвітати ринок дорогої лондонської нерухомості.

'Корреспондент' у статті 'Чужі тут не ходять' пише про те, чому Україну відвідують так мало іноземних туристів:

'Україна залишається на узбіччі світової індустрії подорожей через відсутність дешевих авіарейсів із Європи, інформаційних центрів для туристів, нестача недорогих готелів і нездатність більшості наших співвітчизників навіть на найпростішій англійській пояснити дорогу мандрівникові, який заблукав. А ще те, що при слові 'Київ', як і 15 років тому, іноземці згадують не золоті куполи столиці України, а 'котлету по-київськи,' яка давно прижилася у західних куховарських книгах. Через це Україна втрачає величезні кошти, впевнені фахівці: за їхніми оцінками, частка туризму у ВВП країни є меншою за 2%. Для порівняння: у розвинених країнах цей показник коливається у межах від 5% до 8%, а у деяких державах сягає 50%. Частка доходів від туристичної галузі, наприклад, у Швеції, батьківщині Volvo та Saab, вже перевищує частку у ВВП автомобільної промисловості,' - пише 'Корреспондент,' і наводить також думки іноземних туристів, яких найбільше вражають в Україні брудні платні туалети та дешеве пиво.

'Власть денег' подає інтерв’ю із Наталією Казмер, керівником WizzAir - першої бюджетної авіакомпанії, яка намагається закріпитися на українському ринку.

У статті 'Наталка-полтавка' часопис розповідає про українські корені ділової жінки, мати якої була полтавчанкою, а батько-угорцем. 'Власть денег' також пише про принципи роботи бюджетних авіаліній, і про те, чому досі жодна з них не потрапила на український ринок:

'Одні називають її аферисткою, інші – геніальним менеджером. А все через незвичайний маркетинг, якого Україна, м’яко кажучи, ще не бачила. Угорка Наталя Казмер дала команду продавати квитки на рейси своєї авіакомпанії Wizz Air Україна, але і досі не отримала сертифікату на експлуатацію. Якщо вона встигне пройти всі кола бюрократичного пекла до 11 липня, дати першого рейсу, то на вітчизняному ринку авіаперевезень здійсниться цінова революція. Якщо ж ні – вийде дуже гучний скандал. Авіаквитки із Києва до обласних центрів за 79 гривень – сенсація, яка перевернула ринок. Його головні гравці незадоволені, і готують атаки на новачка на усіх фронтах. Відмовлятися від надприбутків не хоче ніхто. Так що ризик провалу ідеї Казмер дуже високий.

Відсутність досвіду у спілкуванні із українськими бюрократами – ще один суттєвий ризик проекту. Наша країна не випадково є чи не останньою в Європі, куди не мають доступу бюджетні авіакомпанії із низькими тарифами. Водночас успіх Казмер відкриє український ринок і для інших європейських бюджетних авіакомпаній. Класичним авіаперевізникам доведеться або знижувати тарифи, або трохи потіснитися. І якщо ці прогнози справдяться, то дякувати українці мають ризикованій угорці, яка народилася у Києві,' – пише 'Власть денег.'

Часопис також нагадує, що компанії вже довелося скасувати оголошені рейси до Харкова та Запоріжжя через напружений трафік у київському Борисполі, проте компанія вже повернула всі гроші за замовлені на ці рейси квитки.

'Контракти' у статті 'Кордон на дзвінку' пишуть про те, що здешевлення роумінгу всередині ЄС призвело до подорожчання дзвінків українців з-за кордону:

'Донедавна дорожнеча мобільного зв’язку за кордоном дивувала не лише українців, але й європейських туристів. Варто було мешканцю Євросоюзу виїхати, наприклад, з рідної Німеччини до сусідньої Бельгії, як вартість послуги збільшувалася в рази. Улітку 2007-го Єврокомісія змусила всіх операторів ЄС знизити вартість дзвінків у роумінгу всередині єврозони в середньому на 70%.

Звісно, європейські оператори сприйняли нововведення ворожо. Але зрештою зв’язківці підкорилися волі Єврокомісії. До введення граничного тарифу на послуги євророумінгу європейські оператори заробляли на туристах не менш ніж 8.5 мільярдів євро на рік. У Єврокомісії припускають, що після зниження тарифів річна виручка зв’язківців від роумінгових дзвінків у країнах ЄС знизиться вдвічі. Однак за дешевий роумінг у країнах ЄС тепер розплачуються 15% абонентів європейців, які подорожують за межами об’єднаної Європи, і всі приїжджі до країн Євросоюзу: щоб компенсувати збитки, європейські к о м п а н і ї підвищили ціни на дзвінки абонентів, які приїхали до ЄС. Своєю чергою, оператори з країн, що не входять до єдиної Європи, підвищили розцінки для туристів з країн — членів Євросоюзу,' – розповідають про замкнене коло мобільних тарифів 'Контракти.' Часопис також припускає, що виходом із цієї ситуації може бути розвиток ринку туристичних sim-карток.

'Фокус' у статті 'Куплю дорого' пише про те, як на тлі світової іпотечної кризи за рахунок мільйонерів із колишнього Радянського Союзу продовжує процвітати ринок дорогої лондонської нерухомості. Згідно із статистикою, росіяни складають 15% покупців лондонських будинків, що коштують понад 2 мільйони фунтів, а у ціновій категорії у понад 8 мільйонів частка громадян Росії складає майже чверть.

'Фокус' також наводить спостереження представника однієї із провідних ріелтерських фірм Knight Frank, Ліма Бейлі, про клієнтуру з Росії: 'У Лондоні росіянин перш за все звертає увагу на висоту стелі та загальну площу. Часто традиційні англійські будинки не такі вже й високі. Тому росіянам подобаються квартири-люкс, побудовані нещодавно, адже там багато місця. Утім, їм подобається жити і в історичних будинках, але перебудованих згідно із їх смаками, із обов’язковим комп’ютерним керуванням кондиціонерів, басейном та спортивним залом. Найменше росіян цікавлять традиційні англійські terrasse house, дуже популярні серед британців. У класичному британському добі 3-4 поверхи та безліч маленьких кімнат. Російський багатій надто лінивий, аби цілий день ходити вниз і нагору сходами. Він обов’язково захоче вбудувати ліфт,' – розповів британський торгівець нерухомістю 'Фокусу,' і додав, що останнім часом конкуренцію росіянам в Лондоні все частіше складають українці та казахи.