Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі. Київ

Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко звинуватила попередній уряд у незаконному використанні 10.2 мільярдів гривень. Такі заяви пані Тимошенко зробила за підсумками перевірок, проведених Головним контрольно-ревізійним управлінням. Голова КРУ Микола Сивульський твердить, що головні фінансові порушення відбувалися у Енергоатомі – на 3.6 мільярдів гривень, підприємствах вугільної галузі - на 2.4 мільярдів гривень, Нафтогазі – на суму у 2.2 мільярдів гривень, Укрзалізниці – 2 мільярди гривень.

У середу уряд звільнив з посади керівника Енергоатому Юрія Ковріжкіна, який очолював компанію з січня цього року, і призначив на його місце Юрія Недашковського, який обіймає цю посаду вже втретє.

Уряд також призначив виконуючим обов’язки голови Антимонопольного комітету нинішнього першого заступника АМК Олександра Мельниченко. Голова АМК Олексій Костусєв є одночасно і депутатом від Партії регіонів. Водночас, згідно із Конституцією голову АМК має призначати уряд за згодою Верховної Ради.

Губернатори 4 областей та мер Києва, інфляційні показники у яких в уряді вважають найгіршими в Україні, знову проігнорували засідання Кабінету міністрів. Водночас заступник голови президентського секретаріату, Олександр Шлапак, повідомив, що утриматися від візиту на засідання уряду губернаторам порадили саме в адміністрації, де вважають, що критика уряду на адресу голів обласних державних адміністрацій є спробою перекласти на них відповідальність за інфляційні процеси:

“У даному випадку ми вбачаємо у такій постановці питання спробу перекласти інфляційну відповідальність на голів адміністрацій. Це спроба перекласти з хворої голови, може, не на зовсім здорову, але, у всякому разі, не на ту, яка реально відповідає сьогодні за інфляційний стан. З таким самим успіхом, завтра можна запрошувати директорів гастрономів, чи запроваджувати ще якісь санкції.”

Водночас прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, коментуючи такі дії президентського секретаріату, заявила, що така позиція Банкової не сприяє єдності виконавчої влади в Україні, і що “українському безробітному зараз легше отримати Шенгенську візу, ніж головам адміністрацій отримати дозвіл від секретаріату президента відвідати засідання Кабміну.”

Президент України Віктор Ющенко своїм указом призупинив рішення уряду про розрив Угоди про розподіл продукції із Vanco, яка мала видобувати газ та нафту на Прикерченській ділянці Чорного моря. Одночасно пан Ющенко направив до Конституційного суду подання щодо неконституційності рішення уряду. Президент пояснює своє рішення тим, що рішення уряду погіршує інвестиційний клімат в Україні, а у разі перемоги у міжнародному арбітражі Vanco може змусити Україну відшкодувати не тільки витрати, але й втрачені прибутки у розмірі до 200 мільярдів доларів. Крім того, на думку президента, скасування угоди із Vanco загальмує диверсифікацію джерел енергоносіїв для України, і заморозить інші проекти із розробки Чорноморського шельфу. Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко пояснювала розрив угоди із Vanco невигідністю умов цієї угоди для держави та непрозорим складом власників компанії, називаючи її “другою РосУкрЕнерго.”

Регуляторні органи США оголосили про плани запровадити обмеження на торгівельні операції із нафтою за кордоном, аби запобігти спекуляціям на нафтовому ринку. Раніше версію про спекуляції, як одну з головних причин стрімкого зростання цін на нафту називали переважно країни-виробники, а США доводили, що йдеться, передусім, про нестачу пропозиції нафти на ринку. Тепер, коли американські авіаційні компанії заявили, що через подорожчання пального вони можуть зазнати рекордних збитків на рівні у 10 мільярдів доларів, позиція Вашингтона дещо змінилася. Від початку року ціни на нафту зросли майже на 40%. Американські власті пропонуватимуть своїм європейським колегам надавати США інформацію про біржові угоди, укладені на європейських товарних біржах, аби відстежувати можливу учать одного покупця у кількох спекулятивних оборудках.

Інфляційний сплеск у світі може виявитися довготривалим явищем – про це йдеться у дослідженні Morgan Stenley, оприлюдненому у The Wall Street Journal. Інфляція у євро зоні вже сягла рекордних за останні 16 років 3.7%, а до кінця року вона може зрости до 4%, що у 2 рази перевищує цільовий рівень Європейського центрального банку. У США інфляція може перевищити 5%.

На думку експертів Morgan Stenley останні інфляційні тенденції пояснюються не тільки подорожчанням харчів та енергоносіїв, але й є результатом хибної грошово-кредитної політики.

Валютна виручка Газпрому цього року може зросли на 60%, і скласти 71.6 мільярдів доларів – заявив заступник голови компанії Олександр Медвєдєв. Зокрема, доходи від продажу газу до Західної Європи складуть понад 64 мільярди доларів при середній ціні на газ у 402 долари за тисячу кубів, тоді як минулого року середня ціна становила 272 долари. Водночас пан Медвєдєв зауважив, що газові ціни все ще далекі за паритетом від нафтових цін. Згідно із цим паритетом, еквівалентом нинішніх цін на газ є 70-80 доларів за барель нафти.