Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

	Доки українці їдять паски та яйця, економіка щодня втрачає 200 мільйонів гривень

• 'Український тиждень' пише про те, що за умов стрімкого зростання цін на харчі у світі зерно може стати нафтою і газом для України.
• 'Фокус' пише про те, що у США зростає кількість родин, яким важко себе прогодувати. Щоправда, корінних американців серед них лише 1%.
• 'Корреспондент' у статті 'Ціни з’їхали з глузду' пише про реалії української інфляції.
• 'Власть денег' намагається оцінити, скільки коштують Україні тривалі свята.

'Український тиждень' у статті 'Барель пшениці' пише про те, що за умов стрімкого зростання цін на харчі у світі зерно може стати нафтою і газом для України: 'Протягом минулого року світові ціни на пшеницю зросли, залежно від сорту, у 1.5-2.5 рази. Тобто хліб дорожчав швидшими темпами, ніж нафта. Однак між дорогою нафтою і дорогим хлібом є суттєва різниця. Якщо 'чорне золото' стане золотим у буквальному сенсі цього слова, світова економіка зможе пристосуватися, скоротивши споживання та перейшовши, де це можливо, на альтернативні нафті джерела енергії – вугілля, газ, електроенергію. Однак людство навряд чи змириться із ситуацією, коли через надмірно дорогу сільгосппродукцію мільярдам людей доведеться менше їсти.

Втім, для України, що є одним із провідних світових експортерів сільгосппродукції у світі, зростання цін, яке для інших країн є серйозним ударом, обіцяє значне збільшення прибутків від продажу зерна за кордон. Протягом останніх років ми входили до першої десятки світових держав – найбільших експортерів пшениці. Нажаль, засушлива торішня весна, а ще більше – запроваджена урядом Януковича недолуга практика експортних обмежень, внаслідок якої величезні обсяги зерна згнили у портових елеваторах, призвела до того, що Україна стратила лідерські позиці,” – пише 'Тиждень,' і також вказує на те, що обмеження експорту зернових призвело до того, що фермери переорієнтувалися на 'незаборонені' культури – ріпак та сою, які, до того ж, користуються попитом у виробників біопального. Так само державне регулювання цін на цукор, на думку авторів часопису, призвело до значного скорочення посівів буряку, який українським виробникам просто невигідно вирощувати.

'Фокус' у статті 'Голод Америки' пише про те, що у США зростає кількість родин, яким важко себе прогодувати.

'Держава вже не перший рік виділяє малозабезпеченим картки на хліб, молоко та картоплю. Проте 2008 рік б’є всі рекорди: іпотечна криза зробила жебраками сотні тисяч американців. Цього року за продовольчими купонами до держаних органів звернулися рекордна кількість американців - 28 мільйонів при загальному населенні США у 300 мільйонів осіб. Проте бідних у країні набагато більше: за даними Міністерства сільського господарства, харчову допомогу отримують лише 65% із тих, хто її потребує. При цьому варто відзначити, що серед тих, кому потрібна допомога, лише 1% - народжених у США,' – пише 'Фокус', і додає, що у поточному році на допомогу малозабезпеченим буде витрачено 33.4 мільярдів бюджетних доларів, а наступного року – на 3 мільярда доларів більше.

Часопис також наводить перелік продуктів, які не можна купити на картки. Це алкогольні напої, харчі для домашніх тварин, тютюн, чіпси, ліки, засоби гігієни та побутова хімія.

'Корреспондент' у статті 'Ціни з’їхали з глузду' пише про реалії української інфляції: 'Всього за три останні місяці продуктова корзина подорожчала на 40%. На цей європейський антирекорд працювали мінімум три українських уряди – Віктора Януковича, Юрія Єханурова та Юлії Тимошенко. Останній уряд довершує розвал української економіки, розпочавши боротьбу із наслідками інфляції, а не з її причинами. Ситуацію із зростанням цін погіршила і світова фінансова криза, неврожай 2007 року та подорожчання всіх імпортованих енергоносіїв. Але на такі дрібниці вже ніхто, здається, не звертає уваги.

Грошова маса в української економіки перевищує продуктивність праці у кілька разів. Інфляція змушує власників бізнесу переглядати зарплати своїх співробітників мінімум раз на півроку. Виходу немає. Вчорашня зарплата не відповідає сьогоднішнім цінам,' – пише 'Корреспондент', і наводить дані про те, на скільки за останні півтора роки подорожчали головні харчі в Україні: борошно – на 77%, молоко та яйця – на 45%, олія, яблука та картопля – на 102%, курятина – на 33%. Із найпопулярніших харчів подешевшав лише цукор – на 7.5%.

'Власть денег' намагається оцінити, скільки коштують Україні тривалі свята. 'За останні 4 роки 2008 став найбільш щедрим на канікули. До 9 вихідних днів на новорічні та різдвяні свята додалося стільки ж на Великдень. Згідно із розпорядженням Кабміну, пасхальні свята в Україні триватимуть з 26 квітня по 4 травня. Після чого прийде День Перемоги, а оскільки це буде п’ятниця, то на нас очікують ще 3 вихідні. Якщо ж додати до цього інші свята, а саме – Трійцю, 8 березня та Днів Незалежності і Конституції, то в українців набереться з місяць вихідних.

Правда, не варто забувати, що вихідні доводиться відпрацьовувати у суботи, хоча про ефективність такої роботи говорити не доводиться. Між тим, мало хто замислюється про вплив подібних тривалих свят на вітчизняну економіку. Держава чомусь не робить якихось підрахунків. А згідно із умовними та дуже приблизними розрахунками аналітиків, кожен додатковий вихідний вартує українському ВВП 150-200 мільйонів гривень. Утім, переоцінювати вплив свят на економіку також не варто. І загалом, згідно із статистикою, вплив різдвяних свят на економіку є набагато потужнішим, ніж травневих. Так що приємного вам весняного відпочинку!' – пише 'Власть денег.'