Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

	Цигарка - 'подруга' понад 60% українських чоловіків?

• 'Фокус' пише про те, що крім подорожчання нафти на світових ринках, у стрибка цін на пальне в Україні були і свої причини, зокрема, низьке завантаження та зупинка українських нафтопереробних заводів.
• 'Український тиждень' звертає увагу на конфлікт довкола 'Укртатнафти'.
• 'Контракти' подають інтерв’ю із головою ФДМ Валентиною Семенюк.
• 'Корреспондент' пише про те, що не зважаючи на ухвалення парламентом закону про зменшення реклами тютюну, в Україні не стануть менше палити.
• 'Новинар' розповідає про те, як у нових країнах-членах Євросоюзу сотні тисяч людей залишаються без світла.
• Economist пише про новий конфлікт між російськими державними органами та приватною енергетичною компанією із іноземним капіталом.

'Фокус' пише про те, що крім подорожчання нафти на світових ринках, у стрибку цін на пальне в Україні були і свої причини: 'Два із шести вітчизняних НПЗ – Херсонський та Одеський – зупинені на ремонт, а довкола пакету акцій Укртатнафти, що володіє найбільшим в Україні Кременчуцьким НПЗ, вже кілька місяців не вщухає конфлікт... Проблема полягає у тому, що реально вплинути на ситуацію на ринку нафтопродуктів держава не здатна. В тих самих 6 українських НПЗ державі належить лише 50% проблемної Укртатнафти,' – пише 'Фокус.'

'Український тиждень' у статті 'Робінгудів тут немає' також звертає увагу на конфлікт довкола 'Укртатнафти'. Автори часопису вважають, що про історію війн за право власності за це підприємство, яке могло б покривати до двох третин від потреб України у нафтопродуктах, можна написати окрему книгу.

І все ж таки, 'Тиждень' подає скорочену історію всіх сутичок між різними власниками 'Укртатнафти' від часів її створення у 1994 році, бо без цього фактично неможливо зрозуміти, що відбувається довкола підприємства зараз: 'Нинішній конфлікт навколо 'Укртатнафти' – вже третя спроба змінити контроль над компанією. Показово, що дві попередні були вдалими, але в обох випадках переможцям не судилося скористатися плодами перемоги... Контроль над 'Укртатнафтою' вкрай потрібен Юлії Тимошенко. По-перше, для того, щоб унеможливити саботаж нафтопереробки, наслідком якого неминуче стане чергова бензинова криза. По-друге, якщо уряд домовиться із татарською стороною про поновлення постачання нафти (а такі переговори вже ведуть), держава отримає потужний важель упливу на ринок нафтопродуктів України. І, нарешті, це дає змогу взяти під контроль потужні фінансові потоки, які будуть потрібні Юлії Тимошенко напередодні президентських виборів 2009 року (недаремно ж секретаріат президента, м’яко кажучи, неприхильно ставиться до перспектив приходу на Укртатнафту людини Тимошенко,' – пише 'Тиждень.'

Тему президентських виборів 2009 року згадує і інший часопис. 'Контракти' подають інтерв’ю із головою Фонду державного майна Валентиною Семенюк, яка твердить, що не піде з цієї посади за власним бажанням, а також що за її керівництва фондом приватизація в Україні була найуспішнішою, хоча плани приватизаційних надходжень до бюджету і не виконувалися: 'Не знаю, скільки ще працюватиму, але за власним бажанням з посади не піду, бо не хочу допомагати Юлії Тимошенко виконувати свої обіцянки. Адже боротьба за Фонд держмайна розгортається саме з цієї причини. Тимошенко є головним претендентом на президентське крісло, тому їй потрібен цей плацдарм. Другий — крісло мера Києва — вже захоплено, бо відставку Леоніда Черновецького вже проголосували. Не розумію, чого мене постійно звинувачують: за всі роки приватизації продали 78% держмайна й отримали за них 17,9 мільярдів гривень, я продала 0,8% майна за три роки й одержала за них 29 мільярдів. У принципі, є рецепт, як бюджету обійтися без приватизації — це хороша робота митниці, податкової тощо. Але навіть якби я все продала, то всіх обіцянок Юлії Володимирівни не виконала б,' – заявила голова ФДМ Валентина Семенюк в інтерв’ю 'Контрактам.'

'Корреспондент' пише про те, що не зважаючи на ухвалення парламентом закону про зменшення реклами тютюну, в Україні, яка є сьомою країною у світі за кількістю курців, їх навряд чи стане менше. Причина полягає у тому, що цигарки в Україні 'дешевше грибів.' 'За даними Національної ради з питань охорони здоров’я щороку від куріння в Україні помирає 100-110 тисяч осіб. Якщо враховувати загальний рівень інфляції, то з 1999 року по 2006 цигарки подешевшали на 30%. 'Пощастило' курцям і минулого року. Тоді як ціни на яйця, фрукти та олію зросли на 50-70%, тютюн подорожчав лише на 7.2%. Причина надзвичайної стійкості тютюну до інфляції – дуже низькі, у порівнянні із іншими країнами, податках. Наприклад, у Данії, Португалії та Норвегії до бюджету йде 80% від вартості пачки цигарок, а в Україні – лише 30%,' – пише 'Корреспондент,' і наводить ще трохи статистики: в Україні курять 40% населення, понад 62% чоловіків, 16% жінок, майже 30% хлопчиків у віці від 13 до 15 років, і понад 22% дівчат у такому ж віці.

'Новинар' пише про те, що у нових країнах-членах Євросоюзу сотні тисяч людей залишаються без світла: 'По всій Південно-Східній Європі масово вимикають електроенергію. В Румунії, Болгарії та Боснії і Герцеговині у розпалі війна, яку місцеві енергетичні компанії оголосили боржникам. Її жертвами вже стали сотні тисяч сімей. Цілі села і райони міст вчаться жити без світла. Спричинило кризу рішення урядів лібералізувати енергетичні ринки, на яких, крім державних компаній, що вчаться
агресивного ведення бізнесу, з’явилися й нові гравці – впливові бізнесмени зі зв’язками у владі, а подекуди навіть місцеві церкви, які й собі вирішили поласувати електричним пирогом. Коли електроенергія знаходить стабільний попит у багатших західних сусідів, ніхто з 'торговців світлом' не має ані бажання, ані терпіння і далі морочитися зі співвітчизниками, які не в змозі вчасно оплачувати рахунки за європейськими тарифами,' - пише 'Новинар.'

І британський Economist у статті 'Ще один дзвінок від інспектора' пише про те, що незабаром четверта найбільша нафтова компанія, що працює у Росії, ТНК-ВР, може повторити долю Royal Dutch Shell, яка втратила свої активи на Сахаліні через претензії російського природоохоронного відомства.

Нині мова йде про величезне Ковиктинське родовище газу, яке все ще контролює ТНК-ВР, хоча й на паях із Газпромом: 'Коли новообраний російський президент Дмітрій Мєдвєдєв у своїй промові оспівував переваги верховенства закону, деякі оптимісти наважилися заявити, що для бізнесу у Росії настали кращі часи. Песимісти ж зауважували у відповідь, що пан Мєдвєдєв не має ані намірів, ані влади іти проти політики Володимира Путіна, який з ентузіазмом втручався у справи приватного бізнесу... При пані Путіні податківці, чиновники від охорони довкілля та інші бюрократи демонстрували посилений інтерес до приватних енергетичних компаній,' – нагадує Economist, і припускає, що нині у Росії бізнес, пов’язаний із енергетикою, є, як ніколи, дуже темною справою.