Ольга Бурда Бі-Бі-Сі, Київ

	Україна може 'захлинутися в власних відходах'?

• Аби не захлинутися у власних відходах, Україна змушена освоїти вторинну переробку сміття, - пише тижневик 'Фокус'.
• Києву знадобиться щонайменше 35-45 мільярдів доларів, аби хоч наблизитися до Будапешта чи Варшави за рівнем розвитку інфраструктури, - вважають 'Контракти'.
• На телефонному сексі в Україні щороку заробляють десятки мільйонів доларів - стверджує журнал 'Кореспондент'.
• Дитячі перукарні – практично вільна бізнесова ніша в Україні. Дослідження 'Власті дєнєг'.

Аби не захлинутися у власних відходах, Україна змушена освоїти вторинну переробку сміття. Це зменшить забруднення довкілля і заощадить мільярд чи більше, - такий висновок робить тижневик 'Фокус' у статті 'Країна-смітник'.

Міжнародні екологи називають Київ одним із найбрудніших міст Східної Європи, звалища під Києвом переповнені, а головне з них (полігон №5), за висновком Міністерства охорони довкілля, давно загрожує екологічною катастрофою. Намагаючись виконувати директиву ЄС про заборону з 2001 року відкритого захоронення твердих побутових відходів, столична влада вирішила збільшити сміттєспалювальні потужності. Втім, журнал 'Фокус' називає це рішення далеко не європейським.

'У розвинених країнах не перетворюють на попіл те, що може приносити прибуток. До 50% відходів придатні для повторного використання. Це метал, пластик, скло і папір. Харчові відходи можуть піти на добрива та компост, а все решта – на дрова для котельних. Саме так розвинені країни заощаджують мільярди доларів і максимально розвантажують сміттєспалювальні заводи, шкідливі для довкілля. У сучасних умовах сміття перетворюється з хламу на цінний ресурс. У майбутньому планується переробляти відходи на синтетичну нафту. З пресованого сміття, перемішаного зі щебенем, японці вже навчилися споруджувати острови і таким чином розширили свою територію на 400 квадратних кілометрів'.

Але ж то японці, які вже давно налагодили сортування побутових відходів. В Україні ж лише вивчають готовність людей до такої новації, пише тижневик 'Фокус'.

Як виглядає українська столиця, яку влада полюбляє називати європейським містом, на тлі інших європейських столиць, і чи далеко Києву, наприклад, до Варшави. Відповіді на ті питання шукав тижневик 'Контракти'.

'Київ за розмірами муніципального бюжету поступається багатьом європейським столицям. Але його динаміці можуть позаздрити керівники інших мегаполісів. Приміром, бюджет Нью-Йорка збільшився торік лише на 9%, тоді, як Києва – на 75. У місто хлинули гроші з регіонів, подорожчала нерухомість, зросли зарплати і внутрішній попит. Разом з тим, через хаотичну забудову Київ практично втратив можливість стати історичним і культурним центром, який щороку відвідували б мільйони туристів. Як залучити туристів, Київ не знає. Столицю України щороку відвідує до 300 тисяч гостей, тоді, як до Берліна і Мадрида приїздить понад 7 мільйонів іноземців. Натомість життя в Києві так само дороге, як у найбільших та найбагатших мегаполісах планети. Щоб виправдати високу вартість життя у столиці й наблизитися за рівнем розвитку дорожньої, ділової та розважальної інфраструктури до розвинених європейських міст, наприклад, Будапешта чи Варшави, Києву знадобиться щонайменше 35-45 мільярдів доларів', - підрахували 'Контракти'.

На телефонному сексі в Україні щороку заробляють десятки мільйонів доларів, - стверджує журнал 'Кореспондент', але нічого дивного в тому не бачить.

Натомість людей, що користуються послугами невидимих незнайомок з чарівними голосами, часто дивують рахунки, які приходять на їхню адресу. Втім, висока ціна еротичного дозвілля, пише 'Кореспондент', не зупиняє українців.

'Якщо у 2000 році телефонні послуги еротичного характеру українцям пропонували лише три провайдери, то нині на ринку конкурують понад 40 колл-центрів з різних міст України. І нічого дивного, адже цей бізнес приносить дійсно поважні дивіденди. За наявності можливості орендувати в оператора короткий телефонний номер та організувати позмінну роботу хоча би двох незакомплексованих панянок із приємним тембром голосу, провайдер легко забезпечує собі 250 тисяч гривень щомісячного обігу. Частину цих грошей – до 40% - отримують безпосередньо оператори зв‘язку, ще близько 10% іде на рекламу послуги. Решта – це вже прибуток самих власників бізнесу. При цьому головні персонажі – солодкоголосі телефоністки – аж ніяк не купаються в розкошах. Їх зарплата коливається від 400 до 800 доларів і залежить від кількості хвилин, проведених на зв‘язку з клієнтом' - пише 'Кореспондент'.

Невисоку оцінку заслуг героїнь невидимого фронту фахівці пояснюють відсутністю якихось особливих вимог до дівчат з боку працедавця. Аби стати телефонною секс-бомбою, досить мати голос та відповідне бажання. Про наявність спеціальної освіти, особливої зовнішньості чи багатого життєвого досвіду не йдеться взагалі, - пише тижневик 'Кореспондент'.

І про практично вільну бізнесову нішу з гарними перспективами розповідає журнал 'Власть дєнєг', який переконаний, що саме зараз в Україні наспів час відкривати дитячі перукарні: конкуренція майже відсутня, маленькі клієнти записуються до улюблених майстрів набагато днів наперед, а батьки готові платити – аби без сліз та істерик.

'Цей бізнес настільки новий, що конкуренція практично не відчувається. За цим напрямком – майбутнє. Адже народжуваність зростає, і ставлення до дітей кардинально змінюється. Діти стають цікавою цільовою аудиторією для бізнесу. А тому 'кіндер-орієнтованим' сервісам у найближчі три-п‘ять років прогнозують бурхливий розвиток. Бізнес приречений на успіх, якщо за дитячою перукарнею закріпиться слава закладу, де маленькі клієнти просто не помічають маніпуляцій з ножицями. Втім, аби досягти такого ефекту, майстрам доводиться демонструвати дива винахідливості. Поки що гарних дитячих перукарів можна порахувати на пальцях', - пише 'Власть дєнєг'.