Ольга Макарчук Бі-Бі-Сі, Київ

	Вступ до СОТ, проти якого так довго боролися комуністи, знову відкладається

Вступ України до СОТ, як очікувалося, міг відбутися під час засідання Генеральної ради СОТ у Женеві, проте того не сталося – “українське питання” не було внесене до порядку денного того засідання.

В штаб-квартирі СОТ у Женеві Бі-Бі-Сі повідомили, що обговорення вступу України до СОТ перенесене на початок наступного року – по тому, як Україна та Євросоюз між собою залагодять суперечки навколо скасування експортних мит.

20 грудня мало стати “часом ікс” для 14-річної історії вступу України до Світової організації торгівлі – президент Віктор Ющенко в інтерв’ю українському телебаченню висловив переконання, що саме під час засідання Генеральної ради СОТ того дня в Женеві Київ зможе приєднатися до тієї організації.

Засідань щодо України не буде до наступного року. Існує нерозв’язана проблема між Україною та ЄС і доки вона не вирішена, ми не можемо обговорювати завершення вступу України до СОТ. Нам відомо лише те, що ЄС зробив зустрічну пропозицію Україні, яку вона вивчає. Це лише проблема ЄС і України. Коли вони самі її вирішать, ми можемо просуватися далі і Україна може стати членом СОТ на початку наступного року. Представниця СОТ

Проте за день до очікуваного рішення голова СОТ Паскаль Ламі привітав нового 153-го члена організації, яким стала не Україна, а маленька держава в Атлантичному океані Кабо Верде. Пізніше з’ясувалося, що “українська тема” не стоїть на порядку денному Генеральної ради СОТ – про це повідомив віце-прем’єр Григорій Немиря.

А 20 грудня не мало відбуватися ані засідання робочої групи СОТ, ані засідання Генеральної ради, яка завершилася днем раніше. В інтерв’ю Бі-Бі-Сі представниця прес-служби СОТ Ануш Дербогосян заявила, що до “українського питання” СОТ повернеться на початку наступного року і лише по тому, як Україна та ЄС поміж собою владнають суперечку щодо експортних мит.

“Засідань щодо України не буде до наступного року. Існує нерозв’язана проблема між Україною та ЄС і доки вона не вирішена, ми не можемо обговорювати завершення вступу України до СОТ. Нам відомо лише те, що ЄС зробив зустрічну пропозицію Україні, яку вона вивчає. Це лише проблема ЄС і України. Коли вони самі її вирішать, ми можемо просуватися далі і Україна може стати членом СОТ на початку наступного року” – заявила представниця СОТ.

Вимога ЄС щодо експортних мит виглядає до певної міри дивною. Тому що вони знали, який у нас існує торговельний режим, вони підписували з нами за цих умов двосторонній протокол. Можливо, це можна сприймати як певний тиск, що ці мита треба зменшувати. Існує ще одна країна, де досить високі експортні мита, які фактично є бюджетоутворюючими – мова йде про Росію. Якщо такі вимоги будуть поставлені до Росії, тоді ми можемо говорити про рівне ставлення до всіх країн-претендентів на вступ до СОТ. Ігор Бураковський

Що було підставою того, що президент Віктор Ющенко 16 грудня був переконаний у тому, що Київ за чотири дні подолає шлях до СОТ – позитивні сигнали з боку ЄС чи невірна поінформованість? Скасування експортних мит називають останньою перепоною на шляху України до СОТ. Київ ухвалив усі необхідні законопроекти в рамках вступу до СОТ, а у понеділок тепер уже колишній Міністр економіки Анатолій Кінах повідомив про підписання останнього, 53-го двостороннього протоколу з Гватемалою.

Вимога Євросоюзу щодо скасування експортних мит виникла зненацька, у переддень засідання робочої групи щодо вступу до СОТ наприкінці листопада. Оглядачі називають ЄС принциповим противником застосування експортних мит у торгівлі – ще чотири роки тому європейці пропонували внести зміни до угод СОТ, які би забороняли чи обмежували ті мита, проте не знайшли необхідної підтримки.

Відтак Україна може стати першою країною, яка погодиться на такі умови. Раніше секретаріат президента та уряд Віктора Януковича виступали проти таких претензій ЄС і навіть збиралися скаржитися СОТ на Європу, яка наразі не погоджується на компроміси – зокрема, скасування експортних мит Україною після набуття чинності зони вільної торгівлі з ЄС.

Директор Інститут економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський в інтерв’ю Бі-Бі-Сі припустив, що вимоги ЄС можуть бути й політичними:

“Вимога ЄС щодо експортних мит виглядає до певної міри дивною. Тому що вони знали, який у нас існує торговельний режим, вони підписували з нами за цих умов двосторонній протокол. Можливо, це можна сприймати як певний тиск, що ці мита треба зменшувати. Існує ще одна країна, де досить високі експортні мита, які фактично є бюджетоутворюючими – мова йде про Росію. Якщо такі вимоги будуть поставлені до Росії, тоді ми можемо говорити про рівне ставлення до всіх країн-претендентів на вступ до СОТ.”

Серед політичних причин повільного руху Києва до СОТ раніше називали так званий “російський фактор” - оглядачі говорили, що в разі, якщо Росія набуде членства в СОТ раніше від України, вона може заблокувати її просування до СОТ. У середу Міністерство економічного Розвитку Росії заявило про вихід на фінішну пряму переговорів – мовляв, залишилося підписати двосторонні протоколи з двома країнами та чекати на членство в СОТ у третьому кварталі 2008-го року.

Черговий зрив термінів щодо вступу України до СОТ пройшов фактично непомітно українським інформаційним полем. Поза тим, на тлі ризиків, які містить у собі членство в СОТ насамперед для українського сільського господарства, відтермінування приєднання до тієї організації відкладає у часі й стимули для макроекономічних реформ та запровадження зони вільної торгівлі з ЄС. Для українських споживачів вступ до СОТ переважно означатиме можливе зменшення асортименту в магазинах українських товарів, проте збільшення закордонних, які продаватимуться за нижчими ніж раніше цінами.