Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

Наступного року структура позик Світового банку для України має змінитися – повідомило міністерство економіки. Зокрема, як очікується, зросте частка інвестицій у енергетику, а також муніципальну та транспортну інфраструктуру.

Якщо зараз ці проекти становлять 14% від загального кредитного портфелю, то у 2008 році їх частка має зрости до 48.3%. Загалом, впродовж наступних 4 років Україна може отримати від 2 до 6 мільярдів доларів інвестицій від Світового банку – вважають у Міністерстві економіки. Щоправда, за попередні 15 років Світовий банк надав Україні кредитів на 5.2 мільярда доларів.

Evraz Group Абрамовича купує в Україні

Evraz Group, контрольована російським бізнесменом Романом Абрамовичем, таки підтверджує, що купує кілька українських підприємств. У повідомленні компанії йдеться про те, що вона заплатить за ці активи до 2.2 мільярдів доларів, при цьому близько 1 мільярда буде сплачено акціями компанії.

Спочатку акції українських підприємств придбає російська група Lanebrook Limited, яка потім передаватиме акції Evraz Group, яка планує завершити угоду у першому кварталі 2008 року.

Раніше аналітики оцінювали угоду від 3 до 5 мільярдів доларів. Йдеться про понад 90% пакети акцій ГЗК Суха балка, Дніпропетровський металургійний комбінат, коксохімічний завод Баглейкокс, Дніпрококс та Дніпродзержинський коксохімічний завод. Всі вони раніше входили до активів групи Приват, контрольованої українським бізнесменом Ігорем Коломойським.

Оглядачі також називають угоду вигідною для обох сторін: Ігор Коломойський позбувся для проблемних металургійних активів, які могли б принести ще більше клопоту у зв’язку із обмеженістю ресурсів коксівного вугілля в Україні, і тепер може зосередитися на феросплавному бізнесі, а для Evraz, який має надлишок коксівного вугілля, навпаки, ці підприємства непогано вписуються у загальні активи групи.

Провідні центробанки світу рятують економіку

Федеральна резервна система США, європейський Центробанк, центральні банки Великої Британії, Канади та Швейцарії заявили про спільні дії, що мають на меті побороти світову кредитну кризу. Центробанки готові скоординувати свої дії, і влити до світової економіки до 100 мільярдів доларів, аби не припустити погіршення умов кредитування та подорожчання кредитів. Проте, як виглядає, учасники ринків не вважають такі заходи достатніми, - у четвер індекси головних фондових бірж світу все одно знижувалися.

Рекордні ціни на пшеницю

Ціни на пшеницю на світових ринках сягнули рекордного рівня до9.5 доларів за бушель. Оглядачі пояснюють це інформацією про скорочення стратегічних резервів у США. Крім того, соя також торгується на максимальному за останні 34 роки рівні – 11.5 доларів за бушель. За прогнозами Goldman Sachs, наступного року ціни на сою можуть стати лідерами зростання серед товарів на світовому ринку, не пов’язаних з енергоносіями.

Тим часом, згідно із дослідженням Worldwatch Institute, наразі у світі спостерігається парадоксальна ситуація, коли зростають і виробництво зерна, і ціни на нього. Зокрема, у доповіді йдеться про те, що у поточному році у світі було зібрано рекордний врожай зернових у 2 мільярди 316мільйонів тон, що на 4% більше, ніж у 2006 році. Від 1961 року світові врожаї зернових зросли майже утричі, у той час, як населення Землі зросло удвічі. Якщо у 1961 році на одного мешканця планети було вироблено 285 кілограмів зерна, то у 1986 – вже 376 кілограмів, а згодом цей показник стабілізувався на рівні у 350 кілограмів на душу населення.

Утім, для різних країн цей показник досить різниться, - у США він становить 1 230 кілограмів, у Китаї – 325 кілограмів, а у Зімбабве – лише 90 кілограмів. Майже половину всіх обсягів зерна у світі виробляють США, Індія та Китай. Країни колишнього Радянського Союзу – близько 21%. Worldwatch Institute також вказує, що нині майже половина зерна використовується для виробництва харчів. Ще 35% йде у тваринництво, а 17% - на виробництво біопалива. Саме у цьому автори доповіді вбачають причини дефіциту зерна на світових ринках, а відтак, і зростанню цін на нього.

Зустріч щодо кліматичних змін: Європа обіцяє бойкот

Офіційні представники європейських країн на міжнародній конференції щодо змін клімату, яка відбувається на Балі, вдалися до безпрецедентного кроку, пообіцявши бойкотувати ініційовану Сполученими Штатами зустріч, на якій також мають обговорюватися проблеми зміни клімату.

Як заявили представники європейських країн, а також ООН, офіційний Вашингтон заблокував процес ухвалення рішень, відмовившись пристати на загальні вимоги щодо скорочення промислових викидів до атмосфери. Серйозність цієї проблеми визнав і колишній віце-президент США, Ал Гор:

“Я хотів би визнати неприємну правду. Моя власна країна, Сполучені Штати, є головною перешкодою досягнення поступу під час цієї конференції на Балі. І ми всі це знаємо. Проте моя країна не єдина, яка може зрушити процес з місця, аби ми просувалися вперед після Балі.”

До вечора п’ятниці делегати планували ухвалили головні принципи, згідно із якими розроблятиметься нова угода, яка має замінити Кіотський протокол з 2012 року.