Що буде далі з е-деклараціями?

7 листопада збіг останній термін, коли чиновники могли внести правки у свої електронні декларації за 2015 рік.

Далі Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК), а також інші правоохоронні органи мають їх перевірити. Схоже, що процес не буде швидким.

Хто перевірятиме?

За законом "Про запобігання корупції", первинну перевірку поданих чиновниками декларацій робитиме НАЗК.

Там мають перевірити своєчасність подання, правильність і повноту заповнення, перевірити декларації на логічність і арифметику розрахунків.

Голова НАЗК Наталія Корчак каже, що перевірка декларацій триватиме "не роки", але уточнює, що одного місяця - замало. При цьому вона нагадала, що "закон не встановлює терміни для перевірки декларацій".

У першу чергу НАЗК перевірить вчасність подання документів. Можновладцям, які не подали їх взагалі, запропонують пояснити причини цього і заповнити декларацію упродовж десяти днів.

Якщо для затримки не було поважних причин, то з чиновника стягнуть адміністративний штраф до 1700 грн. Якщо ж він і далі не подасть декларацію, проти нього можуть порушити карну справу.

Проте щодо фактичної перевірки є запитання, наприклад, досі не затверджено її порядок. Голова НАЗК сподівається, що найближчим часом його таки ухвалять.

Пані Корчак також припустила, що співробітники НАЗК зможуть брати участь у роботі слідчих груп під час обшуків у декларантів, які "зацікавлять агентство".

Раніше генпрокурор Юрій Луценко заявив, що його відомство долучиться до перевірок декларацій. За його словами, ГПУ перевірятиме усіх, хто задекларував понад 100 тис. доларів готівкою чи на рахунках у банках, а також має подарунки вартістю понад 10 тис. доларів.

У ГПУ також висловлювали сподівання, що до цієї роботи долучиться і Державна фіскальна служба.

Як каратимуть?

Крім випадків невчасного подання декларацій, адміністративне покарання загрожує чиновникам, які подали завідомо недостовірні дані, які відрізняються від реальних на суму від 100 до 250 мінімальних зарплат.

У цьому випадку штраф може становити від 17 до 42,5 тис. грн. Якщо ж сума більша за 250 мінімалок, настає кримінальна відповідальність.

Якщо різниця становить понад 500 мінімальних зарплат, до розслідування підключається НАБУ, а покаранням може бути не тільки штраф до 51 тис. грн, але й позбавлення волі до двох років, а також заборона обіймати певні посади до трьох років.

Проте у кожному випадку правоохоронцям треба буде довести наявність умислу в поданні недостовірних даних.

Є і ще одна перспектива кримінальної відповідальності - до двох років позбавлення волі із конфіскацією майна і забороною обіймати державні посади до трьох років. Все це у разі, якщо буде доведено незаконне збагачення чиновника. І доводити це - як і умисел у поданні неправдивих даних - потрібно буде в місцевих судах загальної юрисдикції.

Нинішній українські реалії такі, що навіть корупційні справи, які стосуються хабарництва, де довести склад злочину порівняно легко, тривають місяцями і рідко доходять до певного вироку, зауважує виконавчий директор Transparency International в Україні Ярослав Юрчишин.

Як розглядатимуться складніші корупційні справи в українських судах, можна лише уявити. А тому як ніколи актуальним виглядає створення антикорупційного суду, "анонс якого в законодавстві вже є, а самого суду - немає".

Минуле і майбутнє "кешу"

Одним із головних шоків е-декларацій стала вперше оприлюднена величезна кількість готівки, яку показали українські можновладці.

Серед пояснень цього масового і багатомільйонного явища оглядачі називали і повну недовіру до української банківської системи, і бажання чиновників створити готівкові запаси, щоб якось пояснювати свої витрати у наступних деклараціях, і спробу провести так зване "нульове декларування" - одномоментно оголосити про статки, аби легалізувати їх без сплати податків.

При цьому у низці випадків декларування великих сум готівкою збігається з тим, що автор декларації доволі довго перебував на державних чи виборних посадах.

Наприклад, увагу журналістів привернула декларація прем'єра Володимира Гройсмана, який до цього очолював парламент, був віце-прем'єром, а від 2006 - мером Вінниці.

Разом із дружиною він задекларував понад 1 млн доларів, 460 тис. євро і понад 3 млн грн готівкою. Але сам він, відповідаючи на запитання журналістів, уже заявив, що такі статки має ще відтоді, як займався бізнесом.

"Я з 1995 по 2005 рік працював у бізнесі і заробив свій статок. І це дає мені можливість бути фінансово незалежним і надалі", - сказав він.

Як можна перевірити подібні твердження, і чи будуть вони перевірені?

Теоретично це можливо, але досить складно, каже Ярослав Юрчишин. У подібних випадках до чиновника може бути лише два запитання: чи справді його бізнес у минулому міг забезпечити такі статки і чи були з них сплачені податки. При цьому, додає експерт, треба враховувати, що у більшості випадків термін давності - п'ять років - для податкових перевірок уже збіг.

"Технологічно довести, що цей мільйон був від бізнесу, можна, якщо проаналізувати рух коштів на рахунках фірм, якими володів пан Гройсман від 1995 року. Ця інформація має бути у Державної фіскальної служби", - каже виконавчий директор ТІ.

Але наскільки ДФС може з цим впоратися - запитання інше, додає Ярослав Юрчишин. Він має більші сподівання щодо НАБУ і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Загалом, вважає пан Юрчишин, перевірка декларацій і доведення хоча б кількох справ через суд до покарання - справа не найближчого часу.

Водночас він вважає, що "оперативне інформування суспільства, як відбувається слідчі дії, коли можна очікувати перших результатів, є питанням політичного виживання представників усіх гілок української влади". А поки цього не відбулося, радить громадянам перед виборами зазирнути у декларації політиків, яких вони планують підтримати.