Жінки "просять, але не отримують" підвищення зарплати

Теорія про те, що зарплати жінок є меншими за чоловічі через те, що вони є недостатньо напористими на робочому місці, не відповідає істині, - припускає нове дослідження.

У дослідженні, проведеному Cass Business School спільно із університетами Уоріка і Вісконсина, взяли участь 4600 працівників.

Дослідники з'ясували, що жінки так само часто просять про підвищення платні, але значно рідше отримують позитивну відповідь.

Вони кажуть, що не знайшли фактів на підтримку теорії "мовчазної статі", за якою жінки, начебто, уникають прохань про підвищення платні.

Дослідники кажуть, що вперше змогли відокремити такий фактор, як неповний робочий день, який впливає на рівень доходів, і порівнювали доходи лише жінок і чоловіків, які працюють або повний, або неповний робочий день.

При такому способі порівняння з'ясувалося, що чоловіки на 25% частіше отримують згоду на прохання підвищити зарплатню, ніж жінки.

Дослідники також не знайшли підтвердження ідеї, що жінки уникають просити про підвищення зарплатні, тому що бояться розсердити начальника або відхилитися від сталих уявлень про жінок.

Під час дослідження бралися до уваги таки фактори, як розміри підприємства, кваліфікацію працівників, а також те, чи мають вони дітей.

Дослідження ґрунтувалося на даних опитувань працівників у Австралії за 2013-2014 роки. Австралію вважають єдиною країною, яка систематично фіксує, чи просили працівники підвищення зарплати, і чому вони робили або не робили цього.

Ендрю Освальд, професор економіки і біхевіоризму Університету Уоріку каже, що був здивований результатами дослідження:

"Те, що жінки не так часто просять про підвищення зарплати, як чоловіки, є поширеною теорією. Досить часто так говорять, і так вважають жінки. Але докази цього є доволі анекдотичними. Тож дуже складно провести якесь наукове дослідження цього питання".

"Чиста дискримінація"

Професор Освальд каже, що одним із можливих пояснень може бути те, що чоловіки після невдалої спроби попросити прибавки до зарплати тримають це при собі, тоді як жінки є "більш відвертими і розповідають про це друзям".

"Але побачивши результати дослідження, думаю, ми маємо визнати, що існує певний елемент чистої дискримінації жінок, - каже Ендрю Освальд. - Можна, звісно, сказати, що так лише у дивній Австралії. Але ця країна має сучасну індустріальну економіку, яка за характером є чимось середнім між Британією і США. Тож, гадаю, і це пояснення можна відкинути".

Дослідники також помітили вікову різницю у показниках залежно від віку, коли успішність прохань про підвищення зарплатні у жінок і чоловіків до 40 є однаковою. Науковці припускають, що це може свідчити про те, що поведінкові стереотипи починають змінюватися.

Доктор Аманда Гудол із Cass Business School, Університет Лондона, і одна із співавторів дослідження, каже, що у нього є і "світлий бік":

"Молоді жінки сьогодні більш успішно домовляються про свою платню і умови роботи, ніж старші жінки, і, можливо, така практика збережеться, коли і вони стануть старшими".