Не всі, хто у Санкт-Петербурзі підписали угоду про приєднання до вільної торгівлі в СНД поспішають формально завершити процес
До зони вільної торгівлі в рамках СНД поки що входять лише три країни - Росія, Білорусь та Україна. Решта підписантів угоди про наміри - Казахстан, Вірменія, Киргизстан, Молдова і Таджикистан - поки що до ЗВТ не приєдналися.
Домовленості про створення зони вільної торгівлі досягли майже рік тому - 18 жовтня на саміті країн СНД у Санкт-Петербурзі.
Український парламент Клацнути ратифікував угоду на позачерговому засіданні 30 липня. Після цього її підписав український президент Віктор Янукович.
Угода про вільну торгівлю має низку винятків, зокрема, і щодо товарів, імпорт та експорт яких є критичним для України.
До складу вилучень із вільної торгівлі входять мито та експорт українського цукру, а Росія також зберегла 30-відсоткове експортне мито на свій газ.
Не все так гладко, як на папері
Українське керівництво, яке заявляло, що приєднання України до зони вільної торгівлі СНД допоможе збільшити український експорт у цьому напрямку на 35%, і збільшить український ВВП на 2,5%, говорило також і про те, що угода передбачає вільний транзит товарів територіями країн-членів угоди.
Відтак, як заявляв в інтерв'ю ВВС Україна прем'єр-міністр Микола Азаров, "тепер вперше з'явилася можливість реальної диверсифікації поставок газу не тільки з Росії, але й азійського газу", оскільки Україна може претендувати на вільний доступ до російських трубопроводів і використовувати їх для отримання туркменського газу. Проте згодом Клацнути з'ясувалося, що текст угоди містить винятки і з параграфу про вільний транзит, і не стосується транзиту трубопровідним транспортом.
"Те, що Росія запровадила так званий утилізаційний збір, це жодного стосунку до угоди про вільну торгівлю на той момент не мало. От, поспішили, і встигли затрибнути у поїзд, і ухвалити якісь захисні заходи до набуття чинності угоди"
Микола Азаров, прем'єр-міністр України
За півтора місяці, що минули від ратифікації Україною угоди про вільну торгівлю з СНД до набуття нею чинності, Київ та Москва опинилися в стані повноцінного Клацнути торговельного конфлікту через запровадження Росією утилізаційного збору на імпортні авто з 1 вересня. Прем'єр-міністр Микола Азаров спочатку говорив, що Київ розраховує домовитися із Москвою про те, що для України при сплаті цього збору зроблять виняток, а коли цього не відбулося, пошкодував про це, зауваживши, що Україна "ще навіть не встигла зрадіти" від приєднання до зони вільної торгівлі з СНД, коли наразилася на такі дії своїх партнерів.
12 вересня Клацнути стало відомо, що з 3 вересня аналогічний збір з авто російського виробництва запровадила і Україна.
Тепер міністр економіки України Петро Порошенко твердить, що сторони ведуть переговори про скасування "утилізаційних проблем", але остаточної визначеності, чи будуть скасовані ці "утилізаційні" збори наразі немає. А прем'єр-міністр Микола Азаров зауважує, що саме те, що у серпні угода про вільну торгівлю ще не набула чинності, Росія мала можливість запровадити таке по суті торговельне обмеження, як утилізаційний збір:
"Саме сьогодні, 20 вересня, набув чинності Договір про зону вільної торгівлі. До цього часу угода не діяла. Тому те, що Росія запровадила так званий утилізаційний збір, це жодного стосунку до угоди про вільну торгівлю на той момент не мало. От, поспішили, і встигли застрибнути у поїзд, і ухвалити якісь захисні заходи до набуття чинності угоди", - заявив прем'єр в інтерв'ю центральним телеканалам.
Мало учасників
Фактичне приєднання України до зони вільної торгівлі з СНД збіглося у часі із оприлюдненням останньої офіційної статистики щодо торгівлі. Згідно із даними Державної служби статистики, за січень-серпень цього року Україна імпортувала товарів на 8,659 мільярдів доларів більше, ніж експортувала. При чому лише за місяць - від липня поточного року - цей показник погіршився майже на 2 мільярди доларів.
Дві третини нинішнього від'ємного торговельного сальдо України припадають на торгівлю з Росією. За січень-липень Україна експортувала до Росії товарів на 10,278 мільярдів доларів, а імпорт із Росії склав майже 16 мільярдів доларів. Переважно такий дисбаланс у майже 6 мільярдів доларів утворюється від імпорту російського газу.
Угоду про ЗВТ уже ратифікував парламент Вірменії, і ця країна має приєднатися до Росії, Білорусі та України у жовтні.
Очікувалося також, що на першому етапі діяльності ЗВТ до Росії, Білорусі та України має приєднатися і Казахстан, який вже входить у Митний союз Росії та Білорусі. Проте цього так і не відбулося, адже казахський парламент і досі не ратифікував угоду. Оглядачі також Клацнути звертають увагу на те, що і Білорусь, і Казахстан мають зауваження до того, як працює Митний союз.
Утім, у Митному союзі і надалі переконують у вигідності подібних об'єднаннь країн-колишніх республік СРСР. Міністр з торгівлі Євразійської економічної комісії Андрій Слєпньов привітав початок діяльності ЗВТ, заявивши, що "це дозволить країнам пом'якшити наслідки глобальної кризи і буде сприяти пришвидшенню зростання економіки".
