Тепер машини: Україна та Росія починають новий торговельний конфлікт

Після "сирної" війни між Україною та Росією буде "автомобільна"?

Попри приєднання Росії до СОТ, а України до зони вільної торгівлі з СНД, між Москвою та Києвом розпочався новий торговельний конфлікт, який цього разу стосується авто.

Український уряд на засіданні 5 вересня має розглянути законопроект про запровадження утилізаційного збору на імпортні авто, який у терміновому порядку розробляє міністерство екології.

Цей крок став відповіддю Києва на запроваджений з 1 вересня у Росії так званий "утилізаційний збір" на імпортні легкові та вантажні авто. Цей своєрідний податок офіційно покликаний зібрати кошти на екологічно безпечну утилізацію старих машин.

Проте аналітики та учасники ринку, зокрема, і у самій Росії, розглядають його як спосіб дещо надолужити втрати, яких має зазнати російський автопром від різкого зниження мит на імпорт автомобілів, що було однією із умов приєднання Росії до СОТ.

В українському уряді вже підрахували, що застосування утилізаційного збору до продукції українського автопрому призведе до того, що легкові авто українського виробництва стануть на 600-1000 доларів дорожчими на російському ринку, а вантажні можуть додати у ціні до 20 тисяч доларів. Відтак, вони можуть просто не витримати конкуренції на російському ринку.

Так само не будуть конкурентними і російські авто на українському ринку, якщо Київ запровадить подібні торговельні бар'єри - впевнений український прем'єр Микола Азаров:

"Якщо і ми запровадимо на російські машини якусь плату за утилізацію, то російські автомобілі, які приходять на наш ринок, будуть коштувати на тисячу доларів дорожче, і українці їх не купуватимуть", - заявив пан Азаров.

Ще минулого тижня український прем'єр-міністр Микола Азаров казав, що зміни на російському автомобільному ринку не зачеплять українських виробників, посилаючись на двосторонні домовленості, начебто досягнуті під час останньої зустрічі українського та російського президентів у Сочі 25 серпня. "Думаю, що стосовно України такий збір не буде запроваджено", - заявляв наприкінці серпня прем'єр, коментуючи можливі наслідки запровадження утилізаційного збору одному із телеканалів.

Але вже за кілька днів стало зрозуміло, що Україна, все ж таки, підпадає під дію нового "утилізаційного збору".

Утилізація - внутрішня справа Росії

Російські чиновники пояснюють, що рішення про запровадження цього збору є внутрішньою справою Росії, і що воно навряд чи підпадає під дію угоди про зону вільної торгівлі СНД, до якої нещодавно приєдналася і Україна. Але, наголошують в Росії, країни Митного союзу - Росія, Білорусь та Казахстан - не платитимуть утилізаційний збір.

"У нас перелік пільг встановлений федеральним законом, і там передбачені пільги тільки для держав - членів Митного союзу", - заявив представник російського Головного управління федеральних митних доходів і тарифного регулювання Рустам Хакімов. Водночас, він відмовився уточнити, як такі кроки узгоджуються із нормами угоди про вільну торгівлю СНД. Російський чиновник також додав, що утилізаційний збір не може бути усунено, проте постановою уряду може бути "введено виняток чи якийсь пільговий коефіцієнт, що зменшить утилізаційний збір для українських транспортних засобів".

В Україні ж вважають, що одностороннє рішення Росії про запровадження утилізаційного збору не тільки суперечить угоді про вільну торгівлю, але й договірній базі самого Митного союзу та Єдиного економічного простору, згідно із яким лише Євразійська комісія є регулюючим митним органом держав-членів цього об'єднання, і може ухвалювати подібні рішення.

Утім, як твердить міністр торгівлі Євразійської економічної комісії Андрій Слєпньов, запровадження утилізаційного збору - цілком внутрішня справа Росії, і так само її внутрішня справа скасовувати його чи робити винятки для якоїсь країни:

"Питання внутрішніх зборів не належить до інтеграційної теми. Якщо хтось вважає, що це рішення суперечить вимогам Зони вільної торгівлі, то, по-перше, треба спочатку побачити документ, а по-друге, відповідним чином провести консультації. Росія запроваджує збір, і вона має право його запроваджувати. Інше питання, що його параметри та всі інші питання, пов'язані із його введенням, повинні відповідати міжнародним зобов'язанням", - заявив пан Слєпньов під час візиту до Києва.

Тепер в українському уряді кажуть, що готуватимуть нову двосторонню угоду із Росією, яка, як написав на своїй сторінці у Facebook Микола Азаров, "буде обумовлювати умови незастосування утилізаційного збору щодо експорту з України, так само, як експорту і з Росії".

Як заявив міністр економічного розвитку Петро Порошенко, Україна вже запропонувала Росії чотири варіанти врегулювання нового торговельного конфлікту, і сподівається, що у Москві пристануть хоча б на один із них.

"Мені здається, що всі вони мають досить серйозні юридичні обґрунтування для прийняття", - заявив український урядовець.

Вільна торгівля на папері та у житті

Вся ця історія із утилізаційним збором на авто - ще один натяк Росії про необхідність приєднання України до Митного союзу - вважає екс-міністр економіки Богдан Данилишин, який працював в уряді Юлії Тимошенко і отримав політичний притулок у Чехії. Крім того, на думку колишнього урядовця, черговий торговельний конфлікт між Україною та Росією доводить, наскільки формальною є і угода про вільну торгівлю у межах СНД.

"Введення Росією утилізаційного збору на автомобілі, за відсутності преференцій для української сторони, показало, що Договір про ЗВТ із СНД, як і з Росією, є черговою формальністю. Це можна розцінювати і як черговий натяк на необхідність вступу України до Митного союзу, - мовляв, тоді і проблем буде менше", - пише екс-міністр на своїй сторінці у Facebook.

Ще один колишній міністр економіки Володимир Лановий каже, що утилізаційний збір аж ніяк не можна вважати внутрішньою справою Росії, адже навіть його стягнення відбувається на кордоні і доручено митній службі, а відтак, його сплату можна вважати торговельним обмеженням. Експерт радить урядові не намагатися укладати чергові двосторонні угоди із Росією, а скористатися із процедур СОТ, членом якої Росія стала нещодавно, і, як вважає Володимир Лановий, дещо передчасно:

"Таких обмежень у світовій практиці взагалі, напевне, не зустрічається. Це є нововведення Росії. Крім того, сам збір на утилізацію є абсурдом, бо запроваджується для цілком нової продукції, а не металобрухту чи якихось відходів виробництва або на вживані товари. Це виглядає навіть як виклик, який є наслідком того, що Росію пустили у поважний міжнародний клуб, незважаючи на чинні порушення ", - каже Володимир Лановий.

Він також звертає увагу, що історія із утилізаційним збором знівелювала єдину перевагу від членства України у зоні вільної торгівлі з СНД - ґарантію того, що проти України не будуть застосовані нові торгівельні обмеження, адже, як каже пан Лановий, "угода про ЗВТ з СНД передбачає, що жодна із країн-учасниць не вводить додаткових митних чи інших обмежень на перетин товарів через кордони країн-учасниць".