Візит МВФ: місія є, кредитів не буде?

МВФ цікавитиме вже 2013 рік в Україні

Під час візиту чергової місії Міжнародного валютного фонду, яка працюватиме у Києві, до 5 вересня, традиційне для таких візитів питання - терміни та сума надання позики - вже не обговорюватиметься.

Серед питань, які обговорюватимуть, - проект бюджету, що його український уряд готує до наступного року, реформування енергетичного сектору та програми соціальної допомоги.

Усі три питання є тісно пов'язаними. Із проекту бюджету на 2013 рік стане зрозуміло, яким має бути дефіцит Нафтогазу, який покривається за рахунок бюджетних коштів. Цей дефіцит може бути меншим, якщо український уряд дослухається до рекомендацій МВФ і підвищить тарифи на газ для населення та комунального сектору. Небажання уряду робити це у поточному році, коли в Україні мають відбутися парламентські вибори, стало головною причиною невідновлення кредитування України з боку МВФ.

В уряді пояснюють, що підвищення тарифів нині призведе лише до зростання заборгованості за комунальними платежами і що відмова їх підвищувати жодним чином не пов'язана із виборами. Утім, від категоричної відмови підвищувати тарифи українські урядовці останнім часом перейшли до заяв про те, що це стане можливим тоді, коли розроблять ефективну систему соціальної допомоги тим громадянам, доходи яких є недостатніми для оплати повністю ринкових тарифів. Відтак, питання про реформу соціальної допомоги також цілком вкладається у контекст переговорів.

Утім, щодо нинішньої місії МВФ є і низка питань без відповідей. Так, у представництві фонду навіть не повідомляють, хто очолює чергову делегацію.

Складність моменту

Перш за все, неясно, що вивчатимуть експерти МВФ, адже, як заявив 29 серпня міністр економічного розвитку України Петро Порошенко, "остаточний проект бюджету до нас не надійшов, і в уряді його не існує". Він також припустив, що обговорення проекту відбудеться на останньому засіданні уряду перед 15 вересня - це день, коли, згідно із Бюджетним кодексом, уряд має подавати на розгляд парламенту проект головного фінансового закону країни.

Прем'єр-міністр Микола Азаров заявляв, що уряд зробить подання із повним дотримання законних термінів, але не зміг навіть назвати головні макроекономічні показники, на яких базуватиметься цей бюджет.

Ще у травні Верховна Рада схвалила бюджетну резолюцію, у якій передбачається, що у 2013 році ВВП України має зрости на 4,5%. Проте навіть дані офіційної статистики, оприлюднені впродовж літа, засвідчують, що українська економіка потроху уповільнюється, переважно, за рахунок різкого скорочення попиту на український експорт, доходи від якого формують до половини ВВП держави.

Утім, визнаючи складність моменту, прем'єр запевняє, що в Україні не буде повторення кризи 2008-2009 років:

"2008-2009 роки у нас не повторяться, хоча умови, щоб вони повторилися, у нас є, тому що ситуація у європейській та світовій економіках дуже складна, і попит на нашу продукцію знижується, тобто, ситуація непроста", - заявив Микола Азаров напередодні приїзду до Києва експертів МВФ.

Скорочення експорту та уповільнення темпів росту ВВП накладаються на необхідність вчасно розплачуватися із попередніми боргами та закуповувати дорогий російський газ. Все це, на думку аналітиків, не може не означати, що запаси міцності і української економіки в цілому, і української валюти зокрема швидко вичерпуються. І, хоч як би не запевняли урядовці у тому, що після виборів не буде ані зростання цін, ані падіння гривні, уникнути цього вже навряд чи вдасться, а відтак, відновлення кредитування з боку МВФ є дуже важливим і актуальним.

Непрямими свідченнями того, що експерти мають рацію, став і підвищений інтерес населення України до покупки валюти, навіть попри запроваджену урядом "паспортизацію цього процесу", а також те, що і сам уряд постійно виходить на вільні ринки запозичення, продаючи українські євробонди - то на 2 мільярди доларів під 9,25%, то ще мільярд під 7,95%.

Попередник Віктора Януковича на посаді президента і екс-голова Нацбанку Віктор Ющенко заявив, що Україна перебуває у переддефолтному стані, і що він напряму пов'язаний із відсутністю зовнішнього фінансування.

"У нас сьогодні перша проблема - фінансова ізоляція. В Україні не працює жодна міжнародна фінансова програма, а це - "жовта картка". Дефіцит бюджету в Україні покривається найдорожчими запозиченнями в Європі, у нас непомірний дефіцит платіжного балансу і дуже туманні уявлення про те, як ми збираємося його покривати", - заявив пан Ющенко, додавши, що "запасів міцності залишилося не так багато".

Такої ж думки дотримується і більшість експертів, опитаних бізнесовою агенцією Reuters. Експерти вважають, що "корегування курсу" гривні, курс якої від кризи 2008-2009 залишається абсолютно стабільним, вже давно назріло, і питання полягає у тому, якою буде девальвація - різкою, як наприкінці 2008, чи більш плавною. Reuters також нагадує, що від початку року НБУ вже витратив на валютні інтервенції для підтримки курсу гривні 2,5 мільярдів доларів, тоді як витрати за весь попередній рік становили 3,7 мільярдів.

У липні 2010 року український уряд та МВФ домовилися про програму кредитування на загальну суму у понад 15 мільярдів доларів. Проте Києву вдалося отримати лише 3,4 мільярдів доларів, а останній транш позики МВФ надійшов у грудні 2010 року. Тим часом лише у цьому році Україна має повернути МВФ 3,5 мільярдів доларів за раніше отримані кредити.