Світовий банк погіршив прогноз для української економіки

Експерти Світового банку вважають, що економічна активність в Україні уповільнюється, передусім, через скорочення зовнішнього попиту та кризу у Єврозоні, і закликають Київ до структурних реформ, які б дозволили уникнути надмірної вразливості до зовнішніх факторів.

У Світовому банку вважають, що за 2012 рік український ВВП зросте лише на 2%, тоді як раніше очікувалося зростання на 2,5%.

Криза як небезпечна можливість

"Звичайно, криза, що триває у єврозоні, становить дуже велику небезпеку для української економіки", - заявив директор Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Чімяо Фан.

Водночас він зауважив, що китайською слово "криза" передається двома ієрогліфами: "небезпека" та "можливість". Відтак, Україна могла б скористатися кризовими часами для того, аби провести структурні реформи, які постійно відкладалися для того, аби вийти із кризи із міцнішою економікою, ніж вона була до кризи.

ВВП - гірший, інфляція - менша

Водночас експерти банку покращили прогноз щодо інфляції - із 9,4% до 6,1%.

Наступного року Світовий банк передбачає, що темпи росту українського ВВП зростуть до 3,5%, а інфляція пришвидшиться до 9,5%.

При цьому, як твердить старший економіст представництва Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові Руслан Піонтковський, раніше при прогнозуванні показника інфляції експерти банку враховувати можливість підвищення тарифів на газ для населення, що є однією із головних <link type="page"><caption> умов</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/business/2012/05/120528_imf_ukraine_az.shtml" platform="highweb"/></link> для відновлення кредитування Україною Міжнародним валютним фондом.

Тепер у світовому банку вже не очікують, що український уряд піде на підвищення тарифів до кінця року, а вплив від зростання тарифів закладається вже у прогноз 2013 року.

"Це не тому, що ми хочемо, аби українці більше платили за газ, а тому, що компенсація низьких тарифів є постійним тягарем для державного бюджету, це збільшує дефіцит, який треба фінансувати із залученням кредитних ресурсів, які є досить дорогими, як показало вчорашнє розміщення єврооблігацій під 9%, а це багато", - каже Руслан Піонтковський.

Ризики залишаються високими

Загалом головними ризиками для подальшого розвитку української економіки у Світовому банку вважають подальший розвиток економічної кризи, яка, передусім, вразила країни Єврозони, але згодом через падіння цін на газ та нафту може позначитися і на ще одному важливому торгівельному партнері України - Росії.

Водночас, як відзначають у Світовому банку, якщо український експорт скорочується через зменшення попиту, то внутрішнє споживання зростає. І саме воно залишатиметься головним ресурсом зростання економіки на найближче майбутнє:

"Якщо порівнювати показники зростання з позицій зовнішнього і внутрішнього попиту, то видно, що у той час, як експорт скоротився на 6%, внутрішній попит зріс на 7%. Ми також бачимо, як металургія - найбільш експортно-орієнтована галузь - показує "мінус". Водночас роздрібний товарообіг, що зорієнтований на внутрішній попит, показує суттєве зростання - понад 10%", - каже старший економіст представництва Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові Руслан Піонтковський.

При цьому у Світовому банку вважають, що одним із факторів стимулювання внутрішнього попиту стали "соціальні ініціативи президента Януковича", максимальний ефект від яких стане помітним у третьому кварталі - саме напередодні виборів.

Серед інших ризиків у Світовому банку називають проблеми із платіжним балансом, який і надалі "залишатиметься напруженим". При цьому скорочення імпорту газу, до якого Україна вдається від початку цього року, у Світовому банку називають серед позитивних досягнень, а небажання інвесторів ризикувати і вкладати в Україну та розрахунки за попередніми боргами називають серед факторів, які впливають на скорочення валютних резервів.

Напруженою залишається і ситуація із бюджетом. І хоча, як визнають у Світовому банку, доходи бюджету від податків зростають, але невирішеність ситуації із багатомільярдним дефіцитом Нафтогазу, зокрема, і через "замороження" підвищення тарифів, не додає стабільності державному бюджету.

У Світовому банку не коментують курс гривні та її міцність, а лише кажуть, що очікують, що згодом український уряд та Нацбанк самі будуть змушені перейти до гнучкішої валютної політики, "щоб покращити здатність протистояти зовнішнім шокам", адже міцна гривня, зокрема, працює "проти" українських експортерів і робить їх продукцію дорожчою.

Влада сподівається на продовження покращення

Тим часом українська влада і надалі сподівається, що за підсумками року українська економіка зросте на заплановані у бюджеті 3,9%.

"Ми сподіваємося, що зростання економіки до кінця року продовжиться", - заявив президент Янукович під час зустрічі із головами обласних та міських державних адміністрацій.

Напередодні під час засідання уряду прем'єр-міністр Микола Азаров повідомив, що, за даними уряду, зростання української економіки у першому півріччі вже сягнуло 2,5%, і що до кінця року цей показник буде покращено.

Погляд з-зовні

Водночас як пише на своїй сторінці у Facebook екс-міністр економіки Богдан Данилишин, в українській економіці дедалі більше очевидними є ознаки рецесії.

"Підсумки роботи промисловості за останні три місяці свідчать про посилення явно рецесійних ознак. Якщо аналізувати навіть офіційні показники нашої служби статистики, якій і так дуже мало довіри, то за червень 2012 року індекс промислової продукції за основними видами діяльності у порівнянні із травнем поточного року зменшився на 2,5%", - пише екс-міністр.

Богдан Данилишин також звертає на зростання суми невиплаченої зарплатні, яка станом на 1 червня перевищила 1 мільярд гривень, зростання безробіття (до 9,1% за методологією МОП), а також на збільшення від'ємного сальдо зовнішньої торгівлі, що наближається до 6 мільярдів доларів.

Колишній міністр економіки отримав політичний притулок у Чехії потому, як проти нього в Україні було порушено кримінальну справу за звинуваченнями, що стосуються його діяльності в уряді Юлії Тимошенко.