Уряд: вільна торгівля з СНД додасть 2,5% до українського ВВП

Урядовий уповноважений з питань співпраці з РФ та країнами СНД Валерій Мунтіян твердить, що вільна торгівля із СНД приведе до зростання українського виробництва та створення тисяч нових робочих місць.

Про це він заявив на прес-конференції у понеділок, 13 серпня.

За словами представника уряду, економічне моделювання, проведене урядовими фахівцями, показало, що членство у договорі про вільну торгівлю в рамках СНД має принести додаткові надходження до бюджету у 9,4 мільярдів гривень, збільшити ВВП - на 2,5%, або на 37,5 мільярди гривень. Крім того, пожвавлення торгівлі та виробництва, за розрахунками уряду, має сприяти створенню 166 тисяч нових робочих місць.

Серед головних переваг угоди про Зону вільної торгівлі із СНД, яку український парламент <link type="page"><caption> ратифікував</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/politics/2012/07/120727_free_trade_zone_cis_ek.shtml" platform="highweb"/></link> 30 липня на позачерговому засіданні, Валерій Мунтіян називає те, що вона дає можливість зняти торгівельні бар'єри та не допустити нових торгівельних війн із державами-членами СНД, а також врегульовувати торгівельні суперечки, базуючись на нормах СОТ.

"Ми знаємо, що зараз іде друга хвиля фінансово-економічної кризи. Цей договір дає реальну можливість захистити наших громадян від цієї кризи і зберегти сталий розвиток. Адже сьогодні європейські країни увійшли у фазу стагнації, - за підсумками двох кварталів їхній ВВП скоротився на 0,6%. А у країнах СНД - реальні зростання 4,7%", - сказав уповноважений з питань співпраці з Росією та країнами СНД.

Водночас представник уряду визнав наявність кількох ризиків, які містить угода про вільну торгівлю з СНД для України, про які неодноразово попереджали незалежні експерти.

Передусім, це збереження низки вилучень та обмежень, зокрема, і на такі критичні для України товари, як нафта і газ. Але тепер їхній перелік, принаймні, не буде розширюватися - каже пан Мунтіян.

По-друге, подальша доля угода залежатиме від того, чи погодиться Росія, згідно із попередніми домовленостями, через півроку повернутися до питання про скорочення вилучень та до окремого додатку, що передбачає початок переговорів про можливість вільного доступу України до транзитних мереж країн-членів договору. Потенційно, як очікують в уряді, це може відкрити Україні доступ до середньоазійського газу, який нині може надходити в Україну лише через територію Росії.

Ще однією вадою угоди є обмежена кількість її членів: нині лише Росія, Білорусь на Україна повністю пройшли процес підписання та ратифікації угоди.

"Ми чітко усвідомлюємо, що ефективність цього договору залежатиме від того, як Україна захищатиме свої національні інтереси, а інші країни - дотримуватимуться норм і зобов'язань, визначених у цьому договорі", - каже Валерій Мунтіян.

Уповноважений з питань співпраці з Росією та країнами СНД також наголосив, що членами угоди є окремі країни, деякі з яких можуть бути членами Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану. Проте сам Митний союз не є членом угоди про Зону вільної торгівлі з СНД. Відтак, усі суперечки в рамках цієї зони вирішуватимуться також між окремими країнами, а не на базі норм Митного союзу.

Валерій Мунтіян також повідомив, що згодом Україна розраховує почати переговори про зону вільної торгівлі послугами, адже її обсяги із країнами СНД перевищують 9 мільярдів доларів.

Воля у зоні?

Водночас переважна більшість незалежних експертів скритикували приєднання України до Зони вільної торгівлі СНД, і сприйняли його як політично вмотивований крок.

Голова Комітету економістів України Андрій Новак вважає, що і вільна торгівля в рамках цієї угоди, і "зона" є досить умовними поняттями:

"Назвати документ можна, як завгодно. Але найбільше винятків із режиму вільної торгівлі має Росія, - це щодо питання вільної торгівлі і рівноправних відносин. Цілісної "зони" там теж нема, бо над нею є ще Митний союз, який має перевагу у будь-яких суперечках. І для нас ця "незона невільної торгівлі" має "нульовий" економічний результат, але несе новий формат правових стосунків", - заявляв голова Комітету економістів України.

Певним підтвердженням таких оцінок стало виключення двох українських підприємств із переліку організацій, що мають право постачати свою продукцію тваринного походження на ринок країн Митного союзу. Це виключення відбулося 7 серпня, тобто, лише через тиждень після того, як Україна ратифікувала угоду про вільну торгівлю із СНД.