Україна хоче купувати газ у Німеччині

Нафтогаз України уклав рамкову угоду із німецькою компанією RWE Supply&Trading GmbH (RWEST) про купівлю-продаж природного газу.

Як йдеться у повідомленні Нафтогазу, поки що угода ні до чого не зобов'язує сторони:

"Зазначена угода створює юридичні основи для можливих поставок газу компанії з боку RWEST і, разом із тим, не містить зобов'язань сторін по обов'язковому здійсненню покупки або продажу ресурсу".

У повідомленні також наголошується, що всі деталі - ціни, обсяги, а також конкретні зобов'язання сторін визначатимуться окремими контрактами.

"Парадоксальний" газ

Нині Україна імпортує виключно російський газ за ціною у 425 доларів за тисячу кубів із урахуванням 100-доларової "харківської" знижки. У той таки час ціна на газ на європейському спотовому ринку, де формування ціни відбувається відповідно до попиту і пропозиції, а не до довготермінових контрактів, складає 280 доларів за тисячу кубів.

Наразі невідомо, чи хоче Україна отримувати через Німеччину газ зі спотового ринку, чи це також буде російський газ, який імпортує Німеччина.

Проте коли у березні цього року про можливість імпорту газу не із Росії, а з Німеччини вперше заявив український прем'єр Микола Азаров, він говорив саме про російський газ. Микола Азаров назвав таку можливість "парадоксальною", але цілком реальною.

Він також пояснив те, що Україна вдається до таких "парадоксальних" варіантів через неможливість домовитися із Росією про зниження ціни на газ:

"У разі невдалого результату переговорів із Росією Україна буде купувати фактично російський газ у німецької компанії, що буде дешевше, ніж безпосередньо у Росії. Це було б парадоксально", - заявив пан Азаров.

Водночас, як вважає член парламентського комітету з питань енергетики Олександр Гудима, Україна навряд чи може обійтися без згоди Росії на імпорт газу із Німеччини.

Він нагадує, що нинішні українсько-російські газові угоди, підписані у січні 2009 року, передбачають, що Україна має щороку викуповувати у Росії певний обсяг газу. Цей обсяг, згідно із угодами, можна скорочувати на 10% раз на півроку, але для цього Київ має подавати відповідні заявки за півроку до початку фактичного скорочення:

"Найбільш реальним шляхом зменшення залежності України від російського газу було б скорочення його споживання завдяки енергозберігаючим технологіям. Але цей реальний шлях просто "заговорили", зокрема, і такою фантастикою, як постачання газу з Німеччини через реверс. А ви Росію запитали про це? Чи це можливо? Ні, це юридично неможливо. Коли я чую про спотові ринки, то мені здається, що я десь у Брюсселі. А ми зараз в Україні, і ми на 100% залежні від Росії по газу," - каже Олександр Гудима.

Німецько-російський газ

Тим часом керівник Київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук каже, що з огляду на глобальні зміни у системі постачання енергоносіїв до Європи, особливо, щодо надходження на спотові ринки дешевшого скрапленого газу, Україна була б зацікавлена в отриманні саме цього газу. При цьому, як твердить експерт, технічні можливості для цього є:

"Україна могла б зараз скористатися можливістю реверсувати маршрути надходження газу. Технічно це також є можливим, і це не завдасть шкоди транзиту російського газу до Європи, бо у нас є надлишок потужностей", - каже Олександр Тодійчук.

Проте, як нагадує експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук, російський Газпром вже має акції низки європейських енергетичних компаній, зокрема, і німецьких, а тому газ, поставлений начебто зі спотового європейського ринку насправді може виявитися і російським. Утім, його ціна, дійсно, буде нижчою ніж та, що її зараз змушена платити Україна:

"Це може бути навіть подано як наша перемога у переговорах із Росією, коли нам будуть постачати газ зі спотового ринку, але компанією, яка є у близьких відносинах із Газпромом, і ми будемо його отримувати по реверсу, але насправді це будуть ті ж самі контракти із Газпромом, тільки вже через європейські компанії. Але так, ціна буде нижчою, і українська влада зможе сказати, що вона отримує газ із прогресивного спотового ринку, хоча, як на мене, це буде крок до ще більш щільних контактів із Газпромом у контексті управління української ГТС," - вважає Юрій Корольчук.

RWE, Газпром та європейське законодавство

RWE, до складу якого входить і RWE Supply&Trading, є другим за розмірами енергетичним концерном у Німеччині. Після того, як внаслідок аварії на АЕС у Фукусімі минулого року німецький уряд вирішив відмовитися від використання атомної енергії, компанія має значні фінансові проблеми.

Влітку 2011 року RWE та Газпром підписали меморандум про співпрацю у розвитку європейської енергетики. До спільних підприємств двох компаній мали увійти активи RWE у Німеччині, Великій Британії та країнах Бенілюксу. Одразу ж після цього в інтерв'ю поважному німецькому виданню Der Spiegel виконавчий директор RWE Юрген Гроссман не виключив можливості, що російський Газпром може стати одним із головних акціонерів концерну. Ця заява пролунала після його зустрічі із керівником Газпрому Олексієм Міллєром, і тому була сприйнята цілком серйозно.

Проте згодом RWE довелося спростовувати можливість допуску росіян на європейський ринок через активи компанії. Тоді ж німецьке антимонопольне відомство заявило, що прискіпливо вивчатиме усі інвестиції Газпрому, зокрема, і у RWE. Газпрому також не вдалося увійти до цих активів і через британську "дочку" RWE. У вересні у представництвах Газпрому у низці європейських країн відбулися <link type="page"><caption> обшуки</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/business/2011/09/110928_gasprom_searches_ak.shtml" platform="highweb"/></link>, санкціоновані Європейською комісією. У грудні 2011 року RWE офіційно заявила про припинення переговорів про створення спільних підприємств із Газпромом.

Утім, російському Газовому монополісту таки вдалося отримати блокуючий пакет акцій (15,79%) іншої німецької енергетичної компанії - VNG, яка переважно постачає газ споживачам у Східній Німеччині.

Керівник East Europian Gas Analysis Михайло Корчемкін пояснив невдалі спроби Газпрому зайти на європейський внутрішній ринок жорстким законодавством:

"Закони Євросоюзу забороняють вибудовувати ланцюжки від свердловини до споживача - от і все".

Німеччина є найбільшим клієнтом Газпрому у Європі. У 2011 році вона купила 35,3 мільярдів кубів російського газу. Після відмови Німеччини від атомної енергетики, оглядачі називали газ найбільш вирогідним замінником ядерного палива.