Приватизація енергетики без ДТЕК зупинилася

7 лютого Фонд державного майна має провести конкурс з продажу 45% акцій Чернівціобленерго. Два попередні конкурси, у яких брали участь ті самі учасники, не відбулися.

У конкурсі з продажу Чернівціобленерго мають узяти участь ТОВ "Луганське енергетичне об’єднання" та ТОВ "ВС Енерджі Інтернашнл Україна".

3 лютого ці ж самі компанії разом із ПАТ "Львівобленерго" взяли участь у конкурсі із продажу 50% акцій Вінницяобленерго. Проте конкурс так і не відбувся через, як повідомили у ФДМ, "відсутність кворуму".

Із 7 учасників приватизаційної комісії на засідання з’явилися лише троє - два члени фонду та представник самого обленерго. Водночас представники влади - Мінфіну, Міненергетики та місцевої влади - на конкурс не прийшли.

Так само розвивалися і події 20 січня, коли мав відбутися конкурс з продажу 50% акцій Закарпаттяобленерго, але так і не відбувся через "відсутність кворуму". У ньому також мали взяти участь дві компанії - ТОВ "Луганське енергетичне об’єднання" та ""Енергетична Україна ТВ".

Конкурси не відбуваються через конкуренцію

Низка скасованих конкурсів з приватизації державних пакетів акцій в енергетичних компаніях відбувається по тому, як наприкінці минулого року компанія ДТЕК - енергетичний підрозділ холдингу Рината Ахметова СКМ, стала власником контрольних пакетів акцій у кількох енергетичних компаніях. При цьому проблем із "кворумом" при проведенні цих конкурсів, навіть попри те, що у деяких з них єдиним учасником була зареєстрована на Кіпрі ДТЕК, не було.

Оглядачі звертають увагу на дві відмінності нинішніх "невдалих" конкурсів від "вдалих" попередніх.

По-перше, переможець попередніх конкурсів був відомий заздалегідь, навіть коли у ньому брала участь друга компанія. В результаті конкурсу ДТЕК лише збільшував свій пакет. Нині ж продаються великі пакети - від 45% до 50%, і учасники ринку, що приходять на конкурс, теоретично можуть одразу отримати контроль над тим чи іншим підприємством.

Водночас, як каже експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Ґазізуллін, очевидним є те, що консенсусу щодо того, кому мають належати ці підприємства, як це було у випадку із попередніми конкурсами, не існує:

"На відміну від попередніх конкурсів в енергетиці, де головний претендент був відомий заздалегідь, і це була компанія ДТЕК, що володіла міноритарними, але близькими до контрольного пакетами, в останніх скасованих конкурсах за державний пакет змагалися компанії, власники яких мають приблизно однаковий матеріальний та політичний ресурс. Загалом, в Україні, коли йдеться про великі об’єкти енергетики, зазвичай при приватизації їх власник, той, хто виграє конкурс, був відомий заздалегідь. А тут, очевидно, не змогли домовитися про переможця", - каже Ільдар Ґазізуллін.

Тим часом, як каже експерт, те, як відбувається приватизація, зокрема, і в такій стратегічній галузі, як енергетика, дуже сильно впливає на ставлення інвесторів, особливо міжнародних, до країни.

"Енергетика - це сектор, який наразі потребує великого обсягу інвестицій. І те, що відбувається, надсилає негативний сигнал не тільки щодо перспектив саме в електроенергетиці, але й в інших секторах - видобутку газу, нафти, де є реальний інтерес з боку іноземних інвесторів", - каже експерт.

Крім того, як вказують оглядачі, на конкурсах "без кворуму", але із кількома учасниками держава втрачає можливість отримати більші кошти за об’єкти, виставлені на продаж, ніж на "конкурсах" із одним учасником, який, зазвичай, пропонує суто симоволічну суму понад стартові ціну пакету.