Книжковий блог: гучні імена осені

Рекордна кількість творів класиків, нобеліатів і просто відомих у світі письменників вийде цього вересня.

Більшість з них буде представлена на Форумі видавців у Львові, а потім і у книгарнях країни. Збираємо вершки!

Олдос Гакслі "Який чудесний світ новий!"

"Видавництво старого лева" спільно з Вавилонською бібліотекою.

Класика літератури ХХ століття, твір одвічного претендента на Нобелівську премію, а також тонкого сатирика, заможного голлівудського сценариста, адепта індуїстських духовних практик. Олдос Гакслі – унікальна людина, життєпис якої дає зрозуміти, наскільки важко жити між двома світовими війнами, шукати себе серед перманентних перемог і поразок…

Навряд варто зупинятися на змісті роману "Який чудовий світ новий!". Про нього, починаючи з 1932 року, сказано і написано достатньо, включно з багатьма списками того, що "треба прочитати до 30", "до пенсії" і "перед тим, як померти".

Це must read просто так – для себе, адже Гакслі випередив свій час. Що вражає, він передбачив багато хвороб сучасного нам суспільства. Що лякає, автор настільки безжальний до реалій, в яких існував і писав свій роман, що це викликає повагу і захват.

"Який чудовий світ новий!" ‒ текст, що не втрачає своєї актуальності протягом багатьох десятиліть, і, не виключно, залишатиметься таким аж до 2541 року.

Кларісе Ліспектор "Час зірки"

Видавництво Анетти Антоненко.

Якщо ви любите латиноамериканську літературу, то не пройдете повз роман Кларісе Ліспектор "Час зірки". Так, дівчинка з єврейської родини народилася в Україні, але це ще не привід читати її твір.

Постмодернізм, інтроспекція, гра зі смислами та алюзіями, заперечення призначення художньої літератури, яке "обов’язково" має полягати у зображенні правди – ось справжні підстави для цікавості. Ліспектор замішує тісто з власної біографії, соціальної та гендерної нерівності, старозавітних притч. Те, що на початку може здатися прісним, у фіналі озветься багатим післясмаком. Адже у житті, вже не кажучи про літературу, дуже важко зрозуміти, де правда, а де вимисел.

У бразильської письменниці автор не помер, аспект його/її особистості відчувається чітко, а провідником до розуміння є ніщо інше, як усвідомлення смертності. Ось такий парадокс. Скільки б ви не чекали, коли оповідач нарешті припинить скиглити і почне розгортати сюжет, скільки б не дивувалися безхребетності умовно головної героїні Макабеа, "Час зірки" не стане чітким і конкретним.

Це твір-медитація, прощання зі світом людей та історій, де перемагає… смерть як вдалий фінал чи-то життя, чи-то роману.

Салман Рушді "Сатанинські вірші"

"Видавництво Жупанського".

"В ім'я Аллаха Милостивого, Милосердного. Я хочу повідомити безстрашних мусульман усього світу, що автор книги, званої "Сатанинські вірші", написаної, видрукуваної і випущеної у світ як виклик Ісламу, Пророку і Корану, так само як і ті видавці, які були обізнані про її зміст, засуджені до смерті. Я закликаю всіх ревних мусульман стратити їх швидко, де б вони їх ні виявили…", ‒ цілком реальні слова духовного лідера Ірану, виголошені у 1989 році.

Роман спровокував дипломатичний скандал, змусив британського письменника багато років жити в ізоляції. Все це в комплекті з магічним реалізмом, яким літературні критики нагородили творчість Рушді, зробило книгу культовою. І ось – легальний переклад українською, майже фоліант, що дає змогу фізично осягнути всю зроблену автором роботу, бо читати "Сатанинські вірші" в електронному вигляді – геть не те, що на папері.

Еміграція та втрата самоідентифікації, кохання, релігійний фанатизм, відчуження, протиріччя зовнішньо демократичного суспільства ‒ про все це і ще багато іншого йдеться у складному, але естетично довершеному творі прозаїка, за голову якого досі обіцяють більше 3 мільйонів доларів.

Казуо Ішігуро "Не відпускай мене"

"Видавництво Старого Лева".

І знову антиутопія, знову книга, художню цінність якої оцінили провідні світові видання критики і рейтинги. Загадкову, таємничу оповідь британського письменника українське видавництво доповнило чудовими ілюстраціями. Автором перекладу стала Софія Андрухович. Знаючи її увагу до деталей, зображальний педантизм, можна стверджувати, що текст вийшов максимально наближеним до авторського.

"Не відпускай мене" ‒ стилізація під наукову фантастику, роман про право вибору і свободу волі, про кохання як визначальну рису справжньої особистості, адже лише воно у поєднанні з мистецтвом, могло переконати людей у тому, що створені для вирощування органів клони теж є людьми. Ішігуро підіймає питання етики, яку нівелювало очікування світлого майбутнього з вічним життям, шукає порятунок у коханні та дружбі.

"Не відпускай мене" - роман подекуди страшний, адже автор, сам того не розуміючи, описує речі, які важко прийняти серцем, але розумом доволі легко. Щодо наукової точності, то оповідь Ішігуро подекуди викликає запитання, але не будемо суворими, пам’ятаймо, що першоосновою для цього роману є загальнолюдські цінності, а вже потім деталі генетики.

Айн Ренд "Джерело"

"Наш формат".

На вулиці затятих індивідуалістів настало свято! Роман однієї з найвідоміших американських письменниць, бестселер ще з кінця 1940-х років, виходить українською. "Джерело" дуже легко розібрати на цитати. Наприклад, "все найстрашніше у світовій історії здійснювалося в ім'я любові до людини" чи "свобода погоджуватися або не погоджуватися ‒ основа істинно вільного суспільства".

У "Джерелі" свої філософські міркування авторка вклала в уста талановитого архітектора Говарда Рорка, який впевнений у силі творчої особистості, має наснагу протистояти суспільству з його штампами і кліше. Він понад усе прагне незалежності, поваги до своїх індивідуальних прав ‒ усього того, що складало основу філософії об’єктивізму. Боротьба буде запеклою. Переможе сильніший, той, хто усвідомить, що "розум ‒ єдиний засіб осягнення дійсності, що є у людини, і єдине керівництво до дії".

Орхан Памук "Химерність моїх думок"

Видавництво "Фоліо".

Нарешті ми дійшли і до обіцяного нобеліата, ще одного порушника спокою і фігуранта політичних скандалів. Відносно свіжий роман Орхана Памука "Химерність моїх думок" (оригінал вийшов 2014 року) для когось стане приводом закохатися у поетичне плетиво прози письменника, для когось ‒ довгоочікуваною зустріччю зі старим другом, але обов’язково ‒ дивовижною подорожжю до багатоголосого Стамбула.

Родинна сага, елегія легендарному місту, розсип доль і характерів, оповідь, де персонажі будуть змагатися за увагу читача, намагаючись передати головне ‒ намагання письменника зберегти свій Стамбул, затримати його гнітюче перетворення. Той, хто хоч раз читав книги Памука, знає, як майстерно автор вміє переплітати проблеми турецького суспільства із загальнолюдськими цінностями. Виходить аж настільки близько і зрозуміло, що стираються кордони, але залишається замилування мовою письменника, побудовою речень, ритмом оповіді.

"Химерність моїх думок" ‒ історія країни, міста, людини, 40 років змін, які у автора викликають відчутну тугу і ностальгію. Проте читач завдяки багатьом, найдрібнішим подробицям побуту стамбульського торговця бузою Мевлюта, запам’ятає цю книгу як добрий твір про маленьку людину, здатний викликати сльози співпереживання.