Як США зрадили Європу і чому Україна опинилася в центрі цієї зради - Guardian

Тоді як війна в Україні вступає у свій п'ятий рік, Європі час виступити проти Путіна на власних умовах, а Трампу сказати, щоб він забирався геть, - пише оглядач з міжнародних питань Guardian Саймон Тісдолл.

Якщо дивитися з Європи, нездатність США захистити народ України від російської агресії є найбільшою та найсерйознішою з низки нещодавніх американських зрад, вважає оглядач британського видання і колишній редактор та кореспондент у Білому домі.

І йдеться не лише про огидну запопадливість ​​до Володимира Путіна, якого звинувачують у воєнних злочинах. Це не лише про звинувачення жертви та залякування Києва, щоб той пішов на поступки. Це навіть не грубі спроби монетизувати війну та обернути страждання мільйонів заради Нобелівської слави, одночасно підриваючи союзників по НАТО та порушуючи суверенні права.

Що справді шокує і ранить, так це відверта непорядність, проявлена ​​країною, яку європейці завжди вважали другом, пише оглядач британського видання, і цитує англійську письменницю готичного жанру 18 століття Енн Редкліфф: "Мало що може бути більш болісним, ніж викриття віроломства тих, кому ми довіряли".

"Європа пам'ятатиме", - вважає Саймон Тісдолл.

У чому схожі Трамп і Путін

Із завершенням четвертого року повномасштабної війни, розв'язаної Путним, та початком п'ятого, "Європа, як і Росія, перебуває у великій біді". Але і США також, - втрачаючи своє глобальне лідерство на користь і до великої радості Китаю.

Всюди радіють автократи, а у Європі нарощують популярність крайньо-праві партії.

"Питання про те, як закінчиться ця війна, насправді є екзистенційним питанням для Європи, – наводить автор статті у Guardian слова Вольфганга Ішингера, голови Мюнхенської конференції з безпеки. - Вона визначить – у багатьох відношеннях – майбутнє цього континенту".

Але крім цього війна в Україні "стане визначальною для Трампа та його сліпої, фанатичної ідеології MAGA", вважає оглядач Guardian.

Замовчуючи грабіжницькі дії Росії (і незаконний переворот у Венесуелі), Держсекретар США Марко Рубіо в Мюнхені обрав мішенню глобалізацію, "кліматичні культи" та мультикультуралізм, і закликав повернутися до націоналізму, протекціонізму, закритих кордонів та християнської культури. "Вчорашній день закінчився", – заявив він.

Але насправді, "маленький Марко (як його називає Трамп) помиляється", вважає Саймон Тісдолл.

"Трампізм — це відтворення вчорашнього дня, фантазії про "старі добрі часи", і Путін страждає на ту саму хворобу.

"Війна — частина його реваншистського проекту, спрямованого на те, щоб знову зробити Росію великою, відбудувати радянську сферу", - пише оглядач Guardian.

За цих умов "відкрита, волелюбна райдужна Європа демократії та верховенства права — це живий докір цим незграбним ретро-монстрам Франкенштейна та їхнім ультраправим наслідувачам. Вони зневажають і бояться її. Як і Україна, Європа стоїть на їхньому шляху".

Зраджена не один раз

Утім, як зазначає оглядач Guardian, зрада України з боку США почалася не з Трампа.

Гарантії безпеки Білла Клінтона для Києва після здобуття незалежності в 1994 році виявилися нічого не вартими. Барак Обама здивувався, коли Путін анексував Крим у 2014 році. Джо Байден, якого переслідували привиди холодної війни, відреагував з фатальною надмірною обережністю на вторгнення 2022 року.

Зміни полягають у тому, що зрада Трампа є свідомою і відбувається зараз.

"Минулого року кількість жертв серед цивільного населення в Україні досягла найвищого річного рівня з початку війни, оскільки Путін розширив війну, яку Трамп обіцяв завершити за 24 години. Прямі постачання зброї США були скорочені майже до нуля. Смішний "мирний процес" Трампа, під наглядом бізнес-помічника та його усміхненого зятя, потурає максималістським вимогам Путіна, виключаючи при цьому Європу", - пише Guardian.

28-пунктний "мирний план" Трампа – "однобока дорожня карта до перемоги Росії"– був швидко дискредитований.

Проте, нагадує оглядач, Трамп все ще наполягає на тому, щоб Київ здав суверенну територію, "створюючи катастрофічний прецедент і утримуючись від гарантій безпеки".

Він все ще прагне швидко заробити на мінеральних ресурсах України та післявоєнних угодах з Росією.

Він все ще постійно цькує президента України Володимира Зеленського.

І все ще принижує європейських союзників, одночасно залицяючись до Путіна.

Україна як лінія оборони демократії

Але, вважає автор Guardian, токсична тиранія Трампа триватиме так довго, як довго її терпітимуть.

Попри всі очевидні перешкоди та труднощі, вкрай важливо, щоб напередодні проміжних виборів у США європейці та американська більшість, яка виступає проти Трампа, почали говорити одним голосом – і підтверджувати слова діями, вважає міжнародний оглядач.

"А з чого краще почати, ніж як з України, фактичної та символічної лінії фронту в битві між ліберальною демократією та віссю Трамп-Путін?", - риторично запиує автор Guardin.

І дає практичні поради:

Європа повинна вимагати негайного припинення вогню, а потім поетапного виведення російських військ, а також має взяти на себе провідну роль у будь-яких остаточних переговорах щодо врегулювання, вважає оглядач. І розглядає реальні альтернативи: нескінченна війна або нестійкий, несправедливий мир на умовах Трампа-Путіна.

На думку автора Guardian, європейці мають усвідомити: все, що вони цінують, нині поставлено на карту.

"Незалежно від того, як це буде зроблено, заради виснаженого, непереможеного народу України та їхнього власного майбутнього миру та безпеки, європейці (включно з Великою Британією) повинні нарешті знайти єдність, мужність та ресурси, щоб розпочати військовий, економічний, дипломатичний та моральний наступ, - пише міжнародний оглядач Guardian.

Європа повинна перенести боротьбу безпосередньо до дверей Путіна. І сказати Трампу, щоб він забирався геть".