Гіркіна-Стрєлкова посадили. Його шлях від "вождя Новоросії" до російської колонії

Московський міський суд в четвер, 25 січня, засудив колишнього "міністра оборони ДНР" Ігоря Стрєлкова (справжнє прізвище - Гіркін) до чотирьох років колонії у справі про публічні заклики до екстремістської діяльності.

Прокурор у ході дебатів 18 січня просив призначити Стрєлкову чотири роки та 11 місяців колонії загального режиму. Максимальне покарання в РФ за статтею про публічні заклики до екстремістської діяльності — п'ять років позбавлення волі.

Процес відбувався у закритому режимі, хоча сам Стрєлков та його захист просили відкрити його для слухачів та журналістів.

Стрєлкова заарештували у липні. Справу порушили через його дописи у телеграм-каналі. В них ФСБ знайшла заклики до екстремізму. Свою провину він не визнає.

Офіційно підставою для справи стали дописи Стрєлкова від 25 травня 2023 року. В них він, зокрема, звертав увагу на факти тривалої невиплати грошей родинам російських військових на Донбасі

"Громадяни, та за таке ж розстрілювати мало… і зовсім не обурених мобілізованих бійців!" - написав Стрєлков-Гіркін.

При цьому безпосередньо перед затриманням він написав декілька постів в соцмережах з прямою критикою і образами на адресу російського президента Володимира Путіна.

Наприклад, 18 липня він назвав очільника Кремля "нікчемою" та "боягузливим нездарою".

У листопаді Стрєлков у СІЗО заявив, що має намір брати участь у виборах президента Росії у 2024 році. Він закликав своїх соратників розпочати кампанію з його висування та створити ініціативну групу для збору підписів, однак зробити це їм так і не вдалося.

Хто такий Стрєлков?

Ігор Гіркін здобув історичну освіту, але замість наукової кар'єри поїхав воювати у Придністров'ї, а потім до Боснії.

Згідно з офіційною біографією, він пройшов строкову службу під час Першої чеченської війни, потім залишився служити за контрактом і в результаті опинився у частинах спеціального призначення ФСБ. Брав участь у бойових діях на Північному Кавказі та звільнився з ФСБ у званні полковника у 2013 році.

У січні 2014 року, у розпал Майдану, Стрєлков-Гіркін як співробітник служби безпеки "православного олігарха" Костянтина Малофєєва опинився в Києві для супроводу "Дарів волхвів", які до столиці України доставили з Афона під егідою РПЦ.

Вже в березні він брав участь у захопленні Криму, а у квітні із загоном бойовиків захопив місто Слов'янськ на Донеччині, з чого фактично почався збройний конфлікт на сході України.

Пізніше Стрєлков розповідав газеті "Завтра": "Спусковий гачок війни таки натиснув я. Якби наш загін не перейшов кордон, у результаті все скінчилося б, як у Харкові, як в Одесі. Було б кілька десятків убитих, спалених, заарештованих. І на цьому скінчилося б. А практично маховик війни, яка досі йде, запустив наш загін".

У перші тижні конфлікту на Донбасі Стрєлков вважав за краще зберігати анонімність, виступаючи на публіці в балаклаві. 26 квітня 2014 року він уперше дав інтерв'ю з відкритим лицем і одразу став героєм прокремлівських ЗМІ, які підтримували "ополчення Слов'янська".

Бої за Слов'янськ тривали до 5 липня, коли його звільнила українська армія, а Гіркін зі своїми бойовиками втік до Донецька.

Так він проголосив себе "міністром оборони ДНР".

17 липня в небі над Донбасом збили малайзійський "Боїнг". Загинули 298 людей, які перебували на борту. Найбільше серед них було громадян Нідерландів, Малайзії та Австралії.

Стрєлков протягом наступних років коментував катастрофу так: "Ополчення не збивало".

Але у день катастрофи в пабліку "Зведення від Стрєлкова Ігоря Івановича" був пост про нібито збиття українське Ан-26 із коментарем "попереджали ж не літати в нашому небі".

На відео у пості був дим від падіння уламків "Боїнга". Допис видалили, коли з'ясувалося, що насправді збитий цивільний літак.

Через місяць після катастрофи Стрєлков втік з Донбасу і оселився у Москві.

Розслідувати збиття рейсу МН17 почала міжнародна слідча група під головуванням Нідерландів.

В листопаді 2022 року суд в Гаазі заочно засудив Стрєлкова-Гіркіна, а також ще двох його колишніх підлеглих по "міністерству оборони ДНР" до довічного ув'язнення за причетність до збиття "Боїнга".

Суд визнав переконливими докази того, що рейс MH17 збили російською ракетою "Бук", випущеною з Первомайського поблизу Сніжного. Це підтверджується безліччю досліджень та свідчень.

Суд також визнав, що територію самопроголошеної "ДНР" на момент збиття літака контролювала Росія. При цьому суд погодився з висновками слідства про те, що жоден із засуджених особисто не брав участі у пуску ракети, яка збила "Боїнг".

Але у вироку наголошується, що Росія з середини травня 2014 року забезпечувала підготовку бойовиків "ДНР", постачання зброї та продовольства, здійснювала серйозний вплив на політиків "ДНР", координувала військові акції бойовиків і сама здійснювала військові дії на сході України.

Суд зробив висновок, що дії командирів "ДНР" також координувалися з Росією. Про це свідчать перехоплення численних переговорів військових "ДНР" різних рангів - від молодших офіцерів до тодішнього "міністра оборони ДНР" Ігоря Гіркіна.

Крім того, за висновками суду, ЗРК "Бук", з якого збили MH17, привезли з Росії до України, а потім вивезли назад.

Після повномасштабного російського вторгнення в Україну 2022-го року Стрєлков кілька разів намагався поїхати воювати.

У серпні його затримали в анексованому Криму, коли він начебто намагався потрапити до зони бойових дій, — збривши вуса та за паспортом на ім'я Сергія Рунова. Стрєлков факт свого затримання заперечував і обіцяв: "На фронті я рано чи пізно буду неодмінно".

Останню спробу потрапити на фронт він зробив у жовтні 2022-го. Він випав на якийсь час з публічного простору, а в соціальних мережах з'явилося кілька його фотографій, ймовірно, з прикордонної Ростовської області. 5 грудня 2022 року він оголосив про повернення до Москви і більше не намагався дістатися фронту.

Спецкор ВВС Ілля Барабанов про вирок Стрєлкову

Рівно 10 років тому, у січні 2014 року, "православний олігарх" Костянтин Малофєєв привіз до Києва "Дари волхвів" із грецького Афона. Охорону святинь в Україні забезпечував Ігор Гіркін (Стрєлков), який окрім храмів, де виставлялися "Дари", встиг побувати і на київському Майдані, де на той момент розгорталася Революція гідності, яка завершилась втечею до Росії Віктора Януковича.

Через два місяці Росія анексує Крим, і Гіркін братиме активну участь у тих подіях.

У квітні 2014-го він незаконно перетне кордон з Україною і разом з невеликим загоном захопить місто Слов'янськ на Донеччині, з чого розпочнеться війна, що триває до цього дня.

Від людини, яка створила за великим рахунком так звану ДНР, героя всієї російської офіційної пропаганди, людини, яка розстрілювала людей за "законами сталінського часу", Гіркін-Стрєлков за 10 років пройшов шлях до ворога нинішньої російської держави, якого судять за екстремізм.

При цьому гіркінський екстремізм, звичайно ж, зовсім не антивоєнний.

Навпаки, він критикував Кремль, Володимира Путіна та Міноборони за те, що вони недостатньо активно ведуть війну, відправляють на забій десятки тисяч, а не мільйони, як це хотілося б Стрєлкову.

Першого "міністра оборони" так званої ДНР надто довго не чіпали. Мабуть, і з поваги до його військових заслуг, і з поваги до його минулого як офіцера ФСБ.

Але після провалу пригожинського заколоту в Росії склалася така система влади, яка не допускає жодної критики на свою адресу.

Тож спочатку Стрєлков був заарештований, а тепер найближчі кілька років проведе у колонії.