Російські удари по греблях та гідроелектростанціях України - це зміна стратегії

Останні удари Росії по гідроелектростанціях і греблях свідчать про зміну стратегії в атаках на українську енергетику та ескалацію цих атак.

На думку аналітиків американського Інституту вивчення війни, російські військові розширили набір цілей в ударах по критично важливій інфраструктурі України, включивши до нього гідроелектростанції.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що російські війська під час ударів 28-29 березня навмисно обстріляли Канівську та Дністровську ГЕС у Черкаській та Чернівецькій областях.

"Країна-терорист хоче повторення екологічної катастрофи на Херсонщині. Але тепер під загрозою не лише Україна, а й Молдова. Вода не зупиниться перед прикордонними стовпами, як не зупиниться і російська війна, якщо разом і вчасно не зупинити її в Україні", - заявив він.

Аналітики ISW звертають увагу, що Росія раніше не завдавала тривалих ракетних ударів по українських греблях і гідроелектростанціях.

"Нова схема ураження українських дамб і гідроелектростанцій є значним переломом і ескалацією кампанії страйків Росії проти України", - йдеться в останньому звіті інституту.

США та європейські країни, як і раніше, не бажають надавати Україні зброю та інші ресурси, які б допомогли наступальним зусиллям України, тому що побоюються ескалації чи помсти з боку Росії, пише ISW.

"Однак рішення західних держав обмежити обороноздатність України, не завадили Росії розгорнути війну проти України", - зауважують аналітики.

Крім того, Україна веде стратегічну оборону, а не наступ, який може серйозно загрожувати російським позиціям на окупованій території України чи Росії.

Росія послідовно доводить свою готовність посилити агресію без будь-яких провокацій, додають в ISW.

Атаки на ГЕС

Попередня атака на обʼєкт водної енергетики сталася лише тиждень тому.

Під час масованого ракетного обстрілу енергосистеми України 22 березня Росія вдарила по Дніпровській гідроелектростанцію (ТГЕС) у Запоріжжі, яка призупинила роботу.

Тоді Росія випустила по Запоріжжю не менше 20 ракет, вісім із них влучили у станцію.

Компанія "Укргідроенерго" заявила, що загрози прориву греблі немає, але удари пошкодили машинний зал та електричне обладнання станції.

За словами керівників, швидко відновити ДніпроГЕС не вдасться.

Крім того, удар по гідроелектростанції завдав шкоди екології, адже частина нафтопродуктів вилилися в у річку Дніпро.

На найбільшій річці України – Дніпрі є шість великих водосховищ і гідроелектростанцій.

З осені 2022 року, коли Росія почала масштабні атаки на енергетичну інфраструктуру України, вона завдавала ударів й по гідротехнічних спорудах.

Під ракетними обстрілами у різні атаки були Дніпровська, Кременчуцька і Дністровська ГЕС.

У травні 2023 року російські військові зруйнували російські військові зруйнували Карлівське водосховище під Донецьком, а у червні того ж року - греблю на річці Мокрі Яли біля Новодарівки на Луганщині.

Найбільшу атаку Росія здійснила на Каховську ГЕС у червні минулого року. Підрив греблю спричинив масштабну екологічну і техногенну катастрофу.

Москва звинуватили у підриві Каховської ГЕС Україну.

Женевські конвенції прямо забороняють напади під час війни на "об’єкти, які містять небезпечні сили", такі як греблі.

Це цивільна інфраструктура, яка не може бути військовою ціллю.