"Орєшнік" – що відомо про цю ракету

"Орєшнік" – що це за зброя, яку за твердженнями росіян, вони використали при ударі по Львову 8 січня.

До листопада 2024 року про цю нову розробку російської промисловості не було відомо нічого.

Вперше в Україні росіяни її використали у Дніпрі у листопаді 2024 року.

Тоді військові експерти припустили, що Росія адаптувала експериментальну міжконтинентальну балістичну ракету "Рубеж" для ударів на середній дальності.

Представниця Пентагону Сабріна Сінгх також заявляла, що, судячи з характеристик "Орєшніка", йдеться про "експериментальну балістичну ракету проміжного радіуса дії", яку зробили на основі проєкту ракети РС-26 "Рубеж".

Росія називає “Орешник” ракетою середньої дальності. США й НАТО вважають її ракетою проміжної (intermediate) дальності. Різниця в підходах частково повʼязана з тим, що термін intermediate-range автоматично асоціюється з порушеннями договору про ліквідацію таких ракет (Intermediate-Range Nuclear Forces Treat). І хоч Росія вийшла з договору, вона уникає цієї назви, обираючи м'якіше формулювання “середня дальність“.

Після удару по Львову українські військові заявили, що точний тип ракети встановлять після вивчення всіх її елементів.

А Служба безпеки показала уламки ракети і заявила, що, попередньо, ці комплектуючі належать до ракетного комплексу "Орєшнік".

Міністерство оборони Росії стверджує, що внаслідок удару "Орєшніком"цього разу вони поцілили в "об'єкти виробництва безпілотних літальних апаратів"

Удар як по Дніпру

За даними українських військових, ракета "Орєшнік" начебто може розвивати швидкість понад 12 300 км/год.

Вона оснащена шістьма бойовими частинами, кожна з яких містить суббоєприпаси. Ракета, скоріш за все, складна для перехоплення ППО.

Путін у 2024 році називав удар "Орєшніком" по Дніпру випробуванням "однієї з новітніх ракетних систем" у бойових умовах.

Він заявляв, що "Орєшнік" тоді був у "без'ядерному гіперзвуковому оснащенні" і озвучив нібито величезні цифри його швидкості - 2,5-3 кілометри на секунду".

Однак, швидкість блоків балістичної ракети, що прямують до землі, зазвичай і буває гіперзвуковою.

За даними повітряного командування "Захід", ракета, якою вдарили по Львову напередодні, рухалася зі швидкістю близько 13 тисяч кілометрів на годину, або 3,61 км/с.

Це також швидкість, що відповідає гіперзвуковому режиму польоту.

Гіперзвуковим вважається те, що рухається зі швидкістю понад 5 Махів. Це у п'ять разів швидше за швидкість звуку, тобто 6 200 км/год.

Швидкість гіперзвукової ракети США Dark Eagle(LRHW) складає понад 6000 км/год.

Ізраїльська протиракетна система Arrow 3 може розвивати швидкість 7-11 тис. км за годину і більше для перехоплення гіперзвукових цілей.

При ударі по Дніпру у 2024 році “Орєшнік” був з роздільною бойовою частиною. І тип боєголовки викликав найбільше здивування у експертів.

На відео з Дніпра у момент удару було видно, як на землю падають шість груп якихось об'єктів. Кожна з цих груп теж мала приблизно по шість точок, що світилися. Однак, не було видно вибухів на землі.

На відео удару з Львівщини також видно входження шести бойових блоків "Орєшніка" без подальшої детонації. Щось схоже що було і в Дніпрі.

Оглядачі припускають, що і цього разу ракета була без бойової частини.

Але були і відмінності з попереднім ударом. "Тоді бойові блоки падали разом із хибними цілями, які призначені для відволікання систем ПРО", - зазначають аналітики Defense Express, української інформаційно-консалтингової компанії, що спеціалізується на ВПК.

На думку аналітиків Defense Express, у такому виконанні, яке у РФ називають "кінетичним", "Орєшник" фактично нічого уразити не може.

Один 150-кг блок "Орєшніка" за "потужністю удару" еквівалентний приблизно 50 кг тротилу. Але кінетичний удар не має ані фугасної дії, ані уражаючих елементів, як в осколково-фугасній бойовій частині, зазначили у Defense Express.

Велике питання викликає в експертів також точність цих ударів.

Бойові блоки падають на ціль з точністю, що у кращому випадку вимріюється у межах близько плюс мінус 100 метрів.

"І така точність при так званому "кінетичному виконанні" дозволяє уразити щось виключно випадково. Але похибка у навіть 100 метрів не має різниці, якщо мова йде про ядерне виконання, коли кожен бойовий блок може мати потужності у 300 кілотонн",- зазначили у Defense Express.

Удар по Дніпру був першим в історії бойовим застосуванням ракети такого класу. Удар по Львівщині – другим.

Як і перед першим використанням "Орєшніка" посольство США в Україні 8 січня випустило попередження про високу ймовірність масованого російського удару.

Показово, що після випробування "Орєшніка" по Дніпру Росія передала такі комплекси на бойове чергування у Білорусь. У грудні 2025 року отримання "Орєшніка" хизувався Олександр Лукашенко.

Звісно, ракети з таким радіусом дії явно погрожують не Україні, а Європі.

Важко збити і політичний жест

"Орєшнік" — це серйозна й небезпечна зброя, говорить військовий оглядач ВВС Павло Аксьонов.

"Через малий час підльоту, а також гіперзвукову швидкість, з якою бойові частини летять до цілі, її дуже важко збити", - зазначає експерт.

"Удар російською балістичною ракетою середньої дальності "Орєшником" по Україні був демонстраційним", - вважає керівник аналітичного центру "Ділова столиця" Вадим Денисенко.

На його думку, цей удар ракетою був доволі слабким і мав демонстраційний характер, спрямований на сигнал президенту США Дональду Трампу про готовність Росії застосовувати цю ракету, але без удару по центрах прийняття рішень у Києві як "жест доброї волі".

Схожу думку висловив і український фахівець та консультант у галузі військових радіотехнологій Сергій Бескрестнов (позивний "Флеш").

За його словами, удар "Орєшником" по Львову не мав на меті щось глобально вразити.

"Я вважаю, що це було послання, адресоване Європі, про можливості і рішучість РФ. Тому для удару було обрано західне місто України", - зазначив "Флеш".

За його даними, внаслідок цього удару, пробило дві плити перекриття і спалило архiв у підвалi.

"Всі ці історії російських каналів про проникаючі глибинні удари на десяток метрів у землю не відповідають дійсності", - каже "Флеш".

Під час "прямої лінії" у 2024 році, вихваляючись зброєю, Путін шокував світ словами про те, що готовий до експерименту: чи зможе ППО збити "Орєшнік", наприклад, над Києвом.

"Деякі експерти на Заході вважають, що така ракета легко збивається, особливо на початковій траєкторії польоту. Що можна сказати таким експертам… Нехай визначать цілі для ураження в Києві, зосередять туди всю ППО, а ми завдамо туди удару "Орєшником" — і подивимося, що буде… Це цікаво", - сказав Путін.

Він пропонував провести "технологічну дуель".

Володимир Зеленський тоді назвав таку пропозицію неадекватною.

"Ви бачите, з ким ми маємо справу? Сьогодні "таваріщ із Кремля" сказав, що Росія пропонує технологічну дуель... І ви вважаєте, що це адекватна людина? Просто відморозки", - сказав президент України.

Згодом у твіттері Зеленський обізвав Путіна.

"Люди гинуть, а йому цікаво. Дов…б", - написав Зеленський.

Підготовка пуску "Орєшніка", ймовірно, займає тривалий час — це лише друге застосування ракети, і, ймовірно, воно відбувається в режимі випробувань, вважає Павло Аксьонов.

За словами Володимира Путіна, ракета "Орешник" - середньої дальності. Такий тип забороняли розробляти до 2019 року, поки діяв Договір про ліквідацію ракет меншої та середньої дальності.

До 2019 року Сполучені Штати і Росія були учасниками цього Договору. Він забороняв випробування і розгортання ракет наземного базування, що могли долати відстань від 500 до 5500 км.

За даними ЗМІ, Росія все ж таємно продовжувала розробляти ракети цієї категорії. 2018 року НАТО звинуватила Москву в порушенні цього договору, а 2019 року, за президента Дональда Трампа, США офіційно вийшли з нього. Потім те саме зробила і Росія.

Пояснюючи причини застосування "Орєшніка" у 2024 році, Путін заявив, що Москва брала на себе зобов'язання не розгортати ракети середньої та малої дальності за умови, що в будь-якому регіоні світу не з'явиться подібна американська зброя.

"Випробування в бойових умовах ракетної системи "Орєшнік" проводиться нами у відповідь на агресивні дії країн НАТО щодо Росії", - заявляв Путін тоді.

9 січня 2025 року у Міноборони РФ заявили, що використали "Орєшнік" нібито у відповідь на атаку України на резиденцію Путіна. Київ заявив, що такої атаки не було. Таку ж позицію вивловив і Дональд Трамп.

Де розробили "Орєшнік"

Найімовірніше, "Орєшнік" міг розробити Московський інститут теплотехніки (МІТ).

Річ у тім, що балістичними ракетами такого класу в Росії займаються два підприємства - Ракетний центр Макєєва і МІТ.

Перший створює рідинні ракети, і одна з його розробок - ракета "Сармат". Рідинні ракети запускають із шахтних пускових установок, вони мають велику закидну вагу і дуже велику дальність. Наприклад, заявлена дальність ракети "Сармат" - до 18 тисяч кілометрів.

Московський інститут теплотехніки займається створенням менших ракет із твердопаливним двигуном, які запускаються з мобільних пускових установок.

Такі ракети - легші, з меншою бойовою частиною, і летять вони на меншу відстань.

Ракету, подібну до тієї, що впала на Дніпро, радше розробляв би МІТ. Він раніше створював щось схоже за параметрами. Наприклад, ракету РСД-10 "Піонер", що стояла на озброєнні з 1970-х років і аж до набуття чинності договору про Ліквідацію ракет середньої та меншої дальності 1988 року.

Тоді всі пускові установки й ракети середньої та меншої дальності в СРСР і США були знищені, а сторони домовилися не виробляти, не тестувати та не розгортати такі ракети в майбутньому.