Удар "Орєшніком" по Львову. Як відреагувала Україна і чи є реакція світу

У ніч на 9 січня під час масованої атаки на Україну Росія вдарила по Львову ракетою проміжної дальності "Орєшнік". Удар у такій близькості від кордону ЄС і НАТО є серйозною загрозою безпеці Європи, заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

Це другий випадок, коли Москва використала цю зброю. Вперше удар "Орєшніком" вона завдала по Дніпру в листопаді 2024 року.

Зранку Росія визнала застосування "Орєшніка" і пояснила це нібито відповіддю на атаку України на резиденцію Путіна на Валдаї, якої насправді не було, як підтвердила американська розвідка.

Ракета "Орєшнік", здатна нести ядерна боєголовку, є частиною системи ядерного стримування, і її демонстрація в бойових умовах є очевидним сигналом для західноєвропейських країн та США.

"Орєшнік" потенційно може бути застосований по будь-яких об'єктах у Європі, у тому числі й по американських, пояснює військовий оглядач BBC Павло Аксьонов. Через малий підлітний час, а також гіперзвукову швидкість, з якою боєголовки летять до цілі, її дуже важко збити.

Тож як реагує Україна та Європа на застосування Росією цієї небезпечної і суперпотужної зброї?

Україна закликає до Радбезу ООН

У відповідь на удар "Орєшніком" Україна ініціює термінове засідання Ради Безпеки ООН та Ради Україна-НАТО, повідомив міністр закордонних справ країни Андрій Сибіга.

"Такий удар поблизу кордонів ЄС і НАТО є серйозною загрозою безпеці на Європейському континенті та випробуванням для трансатлантичної спільноти. Ми вимагаємо жорсткої відповіді на безвідповідальні дії Росії", - заявив він.

Глава МЗС додав, що Росія намагається виправдати удар фейковою атакою на резиденцію Путіна, якої ніколи не було. "Це ще один доказ того, що Москві не потрібні жодні реальні причини для терору та війни", - сказав Сибіга.

Він також закликав до "рішучих кроків" проти російського танкерного флоту та санкцій проти нафтових доходів, схем і активів Росії.

У своєму зверненні вранці президент Володимир Зеленський також закликав до "чіткої реакції світу", "перед усім Сполучених Штатів, на які в Росії дійсно зважають".

Проте він говорив про нічну атаку в цілому, згадавши "Орєшнік" разом з іншими видами зброї, яку використала Росія.

Зеленський також закликав партнерів посилити протиповітряну оборону України.

Мер Львова Андрій Садовий сказав, що удар по місту, розташованому менш ніж за 70 кілометрів від кордону з Європейським Союзом, - це "чіткий сигнал для наших міжнародних партнерів: війна Росії не зупиняється перед жодними кордонами".

На масовану атаку 9 січня також відреагував посол України у Британії Валерій Залужний. Він заявив, що Росія не готується до завершення війни, вона готується до тривалого протистояння.

"Ми бачимо інтенсивну війну на виснаження з шаленим науково-технічним прогресом. І обстріли минулої ночі - чергове тому підтвердження", - написав він у телеграмі.

Європа говорить про ескалацію

Однією з перших серед світових лідерів удар "Орєшніком" прокоментувала висока представниця ЄС у закордонних справах Кая Каллас.

Вона назвала атаку ескалацією проти України та попередженням ЄС та США.

"Путін не хоче миру, відповіддю Росії на дипломатичні зусилля є ще більше ракет і руйнувань. Ця смертоносна схема повторюваних масштабних російських ударів буде повторюватися, доки ми не допоможемо Україні її зламати. За повідомленнями Росії, застосування ракети "Орєшнік" є явною ескалацією проти України і має на меті попередити Європу та США", – написала вона в соцмережі X.

Атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України також назвав ескалацією канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та міністер закордонних справ Франції Паскаль Конфавро.

Папа Лев XIV закликав до негайного припинення вогню в Україні та засудив бомбардування лікарень і енергетичної інфраструктури.

Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс написав у X, що Росія у відповідь на міжнародні дипломатичні зусилля продовжує масові повітряні атаки на цивільне населення та рятувальників. Проте окремо "Орєшнік" він не згадав.

"Льодяний терор Путіна: в цих зимових умовах знову масові повітряні атаки на цивільне населення та рятувальників. Поки ми працюємо над надійними мирними рішеннями, Росія продовжує тиснути терором. Україна не здається і заслуговує на нашу незмінну підтримку", - заявив він.

Російську атаку також прокоментувала Фінляндія і Литва.

Міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен назвала воєнним злочином удари Росії по енергетичній інфрастуркутрі взимку.

"У Фінляндії, як і в інших місцях з суворими зимами, ми знаємо, що може означати сильний холод. Це може бути питання життя і смерті. Ці удари нагадують про повне нехтування Росією людськими життями", - зазначила вона в X.

Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс закликав до повної ізоляції Росії на міжнародних форумах.

Він назвав удар "Орєшніком" по газосховищу у Львові "цинічним плювком в обличчя всім, хто прагне миру".

"Ми дозволимо, щоб це залишилося непоміченим, чи змусимо Росію відчути наслідки?", – написав Будріс в соцмережі Х.

Раніше Європейський Союз реагував на розгортання Росією такої зброї в Білорусі, критикуючи співпрацю Мінська і Москви.

Євросоюз заявляв, що ці дії є загрозою безпеці Європи та порушують міжнародну безпеку, та посилював санкції проти Білорусі.

Деякі європейські лідери, у тому числі канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловлювали стурбованість загрозою, яку представляють новітні російські ракети та говорили про необхідність посилення європейської оборони.

Загрозу удару "Орєшніком" обговорювали під час зустрічі Зеленського з президентом Польщі Каролем Навроцьким у грудні 2025 року.

Тоді Зеленський заявив, що Україна передала партнерам інформацію, де в Білорусі розташований російський "Орєшнік".

"Думаю, партнери самі можуть оцінити цю загрозу і зрозуміти, як їм на це реагувати", - сказав Зеленський на спільній пресконференції з президентом Польщі.