Переговори про мир в Україні: головні питання без відповіді

Дипломатичний процес, ініційований США для завершення війни в Україні, продовжує набирати обертів. Від початку грудня посланці Дональда Трампа, які працюють над мирним планом, встигли обговорити його з президентами Росії та України, а також з європейськими лідерами.

Білий дім вірить, що досяг прориву на переговорах з Володимиром Зеленським, які відбулися в Берліні 14-15 грудня.

Однак численні зустрічі поки що не дають відповіді на питання, коли може настати мир і, головне, яким він буде.

Як зараз виглядає мирний план США

Уперше про те, що США розробили проєкт договору про завершення російсько-української війни, стало відомо близько місяця тому. Основним автором документа ЗМІ назвали спецпредставника президента США Стіва Віткоффа.

Існування цього документа Білий дім не заперечує. Але сам текст посадовці не оприлюднювали - у публічному доступі з'явилася лише версія з 28 пунктів, опублікована українським депутатом Олексієм Гончаренком (її автентичність Вашингтон не підтверджував, але й не спростовував) і переказана кількома американськими ЗМІ.

Відтоді Віткофф і зять Трампа Джаред Кушнер, який долучився до процесу, встигли обговорити документ з українською делегацією, що відвідала США, з президентом Росії Володимиром Путіним на зустрічі в Москві та з президентом України Володимиром Зеленським на зустрічі в Берліні.

Щоразу після переговорів сторони заявляли, що документ був відредагований.

Помічник Путіна Юрій Ушаков після візиту Віткоффа і Кушнера до Москви повідомив про план уже не з 28, а з 27 пунктів, а також про чотири документи невідомого змісту, передані американською стороною.

Зараз Україна, європейські лідери та США обговорюють документ із 20 пунктів і певні додатки до нього - президент США Дональд Трамп говорив про "чотири або п'ять ключових частин".

Такі самі параметри назвали й двоє американських посадовців, які спілкувалися на умовах анонімності, на брифінгу після багатогодинних переговорів у Берліні 14-15 грудня (ВВС була присутня на цьому дзвінку). На цих переговорах Віткофф і Кушнер обговорювали долю договору з президентом України Володимиром Зеленським і численними посадовцями ЄС.

Чи йдеться все ще про той самий початковий проєкт договору, чи на цьому етапі Вашингтон, Москва і Київ разом з європейськими союзниками працюють над різними чернетками, незрозуміло. Так само не можна напевно сказати, чому з першої версії зникли сім пунктів і які саме.

Сама по собі ситуація, коли під час активної фази переговорів сторони редагують чернетки документів, додають до них свої побажання або, навпаки, прибирають неприйнятні для себе положення, є нормальною для дипломатії.

Але у випадку переговорів щодо миру в Україні неясно, наскільки оперативно сторони дізнаються про правки і як на них реагують. Президент Зеленський минулого тижня дав зрозуміти, що прямого діалогу між Києвом і Москвою немає.

Опосередковано на це питання відповів помічник президента Росії Юрій Ушаков. Коментуючи журналісту Павлу Зарубіну переговори, які Зеленський останніми днями веде в Європі, він так висловився про редагування документа: "Якщо будуть відповідні поправки, у нас будуть дуже різкі заперечення… Навряд чи там буде щось хороше".

На які компроміси готові і не готові в Києві та в Москві

Американські посадовці протягом останнього року неодноразово заявляли: завершення війни вимагатиме компромісів і від Києва, і від Москви. Однак Кремль говорить про готовність до будь-яких поступок значно рідше, ніж українські посадовці.

Останніми тижнями Володимир Путін кілька разів заявляв, що Росія згодна брати участь у переговорах, але готова досягати своїх цілей і військовим шляхом. Серед основних пріоритетів Москви - встановлення контролю над Донбасом, відмова України від вступу до НАТО та обмеження чисельності української армії.

Після того як у ЗМІ з'явилися чернетки плану Віткоффа, багато спостерігачів вважали, що документ склали насамперед з урахуванням побажань Кремля. Чимало його пунктів справді дослівно повторювали російські вимоги. Водночас інші положення суперечили тому, чого Росія на словах намагається домогтися.

З коментарів російської сторони випливало, що у Москви виникли запитання навіть до першої версії документа. Минулого тижня ініціативу докладно прокоментував міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. Як випливає з аналізу Інституту вивчення війни (ISW), він у тій чи іншій формі відкинув щонайменше сім положень плану з 28 - зокрема пропозиції про гарантії безпеки України.

Але відтоді документ уже змінили після переговорів у Європі та США - ймовірно, нова версія влаштовуватиме Москву ще менше.

Кремль наполягає, що готовий обговорювати мирний план лише в контексті "домовленостей", досягнутих Трампом і Путіним під час саміту на Алясці в серпні 2025 року. У чому саме вони полягають, також незрозуміло: як розповідала ВВС та багато інших ЗМІ, американці залишилися розчаровані цією зустріччю, а наблизити мир в Україні так і не вдалося. Публічно про підсумки саміту і Білий дім, і Кремль говорили дуже обтічно.

Але на тих самих переговорах, як писала агенція Reuters, Путін нібито заявив, що російська сторона готова залишитися на лінії зіткнення в Херсонській і Запорізькій областях і не очікує передачі повного контролю над цими регіонами (про це також повідомляло МЗС Туреччини).

Ймовірно, це і є єдина реальна "поступка", на яку поки що готові в Кремлі. План Трампа передбачає, що Росія також відмовиться від завойованих територій у Харківській і Дніпропетровській областях. Російські військові останніми тижнями кілька разів публічно доповідали Володимиру Путіну про успіхи на цих напрямках - це можна розцінювати як сигнал, що так просто відмовлятися від цих земель Москва не готова.

Останніми тижнями ЗМІ здебільшого обговорюють компроміси, яких США очікують від української влади. За підсумками переговорів у Берліні Білий дім дав зрозуміти, що досяг прогресу: двоє американських посадовців на брифінгу після зустрічі заявили, що вдалося вирішити "90% проблем, які заважають миру".

14 грудня, відповідаючи на запитання журналістів у чаті WhatsApp, Зеленський зробив заяву, яку багато ЗМІ розцінили як готовність відмовитися від вступу до НАТО (хоча курс на вступ до альянсу закріплений у Конституції України).

"Деякі партнери зі США та Європи цього [вступу України до НАТО] не підтримали", - сказав президент України.

За його словами, компромісом могли б стати "двосторонні гарантії безпеки між Україною та США, гарантії, аналогічні статті 5, які надають нам США, а також гарантії безпеки від європейських колег та інших країн - Канади, Японії".

Як Україна, з урахуванням власної Конституції, зафіксує цей компромісний варіант, неочевидно. Але не виключено, що і це було темою переговорів у Берліні - принаймні під час дзвінка з журналістами американський посадовець заявив, що на зустрічі обговорювали "законодавчі питання" та проблеми, пов'язані "з виборами і референдумами".

Для Києва питання гарантій безпеки є ключовим: українські посадовці багато разів повторювали, що без його вирішення досягти тривалого миру неможливо. Після зустрічі в Берліні стало зрозуміло, як могли б виглядати такі гарантії.

На брифінгу з представниками ЗМІ після переговорів американські посадовці описали пакет безпеки як "платиновий стандарт" таких угод. Вони підкреслили, що під час розробки враховували досвід попередніх домовленостей (Київ неодноразово заявляв, що хотів би уникнути повторення досвіду з Будапештським меморандумом 1994 року). Крім того, США готові провести документ через Сенат, зробивши гарантії юридично обов'язковими.

За словами одного зі співрозмовників, йдеться про гарантії, "по суті аналогічні статті 5" статуту НАТО: вона передбачає, що напад на одного члена альянсу розглядається як напад на всіх одразу.

Додаткові подробиці з'явилися після публікації спільної заяви європейських лідерів. Із неї випливає, що на зустрічі сторони підтримали створення очолюваних Європою "багатонаціональних сил для України" за підтримки США. Ці сили сприятимуть відновленню українських збройних сил і забезпечуватимуть безпеку повітряного простору країни, "зокрема, за рахунок діяльності на території України".

Крім того, сторони під керівництвом Вашингтона хочуть розробити механізми "моніторингу та верифікації режиму припинення вогню" і "встановлення відповідальності та реагування на будь-які порушення".

Що це означає на практиці і чи вступатимуть країни НАТО в конфлікт безпосередньо, якщо мирна угода буде порушена, до кінця неясно. Але навіть ці поки що розмиті формулювання суперечать офіційній позиції Москви.

"[Обговорювані Україною та Європою] гарантії, судячи з тієї інформації, яка потрапляє до преси, забезпечуються таким чином, щоб готувати черговий напад на Російську Федерацію", - коментував минулого тижня Сергій Лавров.

У минулому Кремль однозначно відкидав будь-які ідеї щодо розміщення іноземного військового контингенту на території України. З урахуванням цього пропозиція про "багатонаціональні сили" навряд чи здасться Москві привабливою.

Чи не найчутливіше питання стосується територій Донбасу, на які претендує Росія. Москва вимагає, щоб Збройні сили України просто залишили ті території Донецької та Луганської областей, які російська армія поки що не змогла взяти під свій контроль. Володимир Зеленський відкрито говорить, що американська адміністрація вимагає від нього погодитися на це хоча б у якомусь вигляді. Після зустрічей у Берліні він сказав, що у Вашингтоні та Києві по-різному дивляться на це питання.

Американські посадовці тоді ж заявили, що це питання детально обговорювали на переговорах. Вони запевняють, що рішення про долю Донбасу Україна ухвалюватиме без тиску з боку Трампа.

Водночас, як уже розповідала ВВС, у Білому домі вважають територіальне питання ключовим для Кремля і вірять, що угода щодо територій зможе зупинити війну.

"Ми багато обговорювали найрізноманітніші варіанти того, як можна було б підійти до питання територій. Зокрема, ми говорили про економічну вільну зону і досить довго намагалися зрозуміти, що саме це означатиме і як така модель могла б працювати", - сказав американський посадовець на брифінгу після зустрічі.

У Кремлі цю ідею поки що не коментували, але допустили, що як альтернативу Росія може направити на території Донбасу Росгвардію і поліцію. З огляду на те, що Росгвардія активно бере участь у вторгненні в Україну від самого його початку, навряд чи це буде прийнятним для Києва.

"Наша позиція: справедливо, коли стоїмо там, де стоїмо, тобто на контактній лінії", - говорив Зеленський.

"Який би розклад не був, ця територія є територією Російської Федерації", - заявив у відповідь помічник Путіна Юрій Ушаков.

Інша важлива дискусія стосується розміру української армії після війни. Навесні 2022 року Росія вимагала скоротити чисельність військовослужбовців ЗСУ до 85 тисяч осіб. У чернетці плану Віткоффа, яку публікував депутат Гончаренко, йшлося про обмеження у 600 тисяч осіб.

За словами Зеленського, нині йдеться вже про 800 тисяч військовослужбовців (це після переговорів у Берліні підтвердили і європейські лідери), причому мова йде про армію мирного часу.

Крім того, судячи із заяв лідерів ЄС, це обмеження стосуватиметься лише Збройних сил України, а не всіх силових структур, до яких, наприклад, належать Служба безпеки України та Нацгвардія. Уявити, що Росія погодиться на це, поки що складно.

Яку позицію займе Європа

Дипломатичні зусилля США поставили європейські країни у непросте становище. З одного боку, в Брюсселі хочуть брати участь в обговоренні архітектури безпеки власного континенту нарівні зі США та Україною - хоча Москва ставиться до цього скептично.

З іншого боку, європейські лідери намагаються підтримувати Україну не лише за столом переговорів, а й на полі бою. З третього боку, європейські лідери всіма силами прагнуть вибудувати конструктивні відносини зі США - від моменту повернення Дональда Трампа до Білого дому цей процес іде непросто.

Минулого тижня в інтерв'ю Politico Трамп заявив, що Європа "рухається в поганому напрямку". Оптимізму європейцям не додала і нова стратегія національної безпеки США, яка критикує політичну траєкторію континенту.

Водночас у червні цього року за ініціативи Трампа країни Європи погодилися збільшити витрати на оборону в межах НАТО (президент США залишився цим украй задоволений), а в липні досягли торговельної угоди.

Найгостріше питання європейського порядку денного - заморожені російські активи, які зберігаються в Бельгії (близько 200 млрд доларів). Їхню долю вирішуватимуть на саміті ЄС 18-19 грудня.

Деякі країни ЄС хочуть використати значну частину цих коштів для надання Києву репараційного кредиту (він використовуватиметься, зокрема, для закупівлі озброєння). Виділення такої суми стало б потужним політичним сигналом про готовність підтримувати Україну і дало б Києву запас міцності, чого Москва дуже не хотіла б.

Але єдиної думки в Європі немає. Проти послідовно виступає Бельгія, аргументуючи це фінансовими та юридичними ризиками. За даними ЗМІ, у цьому її підтримують й інші країни - зокрема Італія, Мальта та Болгарія.

Бельгія закликає Європу відмовитися від плану витратити заморожені російські активи на допомогу Україні.

За даними Bloomberg, проти цього плану виступають і США. Як з'ясувало агентство, американські посадовці переконані, що без цих активів мирна угода з Росією опиниться під загрозою. З оприлюдненого чернеткового варіанту плану Віткоффа випливає, що у Вашингтона є власні плани щодо цих грошей. США пропонують розморозити активи і вкласти частину з них у відновлення України, а частину - у спільний російсько-американський фонд. Цей план розкритикувала Німеччина.

Виходить, що у разі відмови від вилучення російських активів Європі доведеться шукати альтернативні джерела фінансування допомоги Україні. Крім того, це надішле і до Москви, і до Вашингтона сигнал про нерішучість Брюсселя. Водночас конфіскація цих коштів розлютить і Трампа, і Путіна.

Іншими важелями тиску на Росію залишаються санкції та пряма військова підтримка України - але цього поки що явно недостатньо, щоб переконати Москву завершити війну або прислухатися до позиції Європи.

Кого призначать винним, якщо переговори проваляться

Попри заяви Білого дому про прогрес на переговорах, не схоже, що Росія та Україна очікують швидкого завершення війни. Але з дій і заяв Москви та Києва зрозуміло: обидві сторони не хотіли б злити президента США.

Відносини Володимира Зеленського і Дональда Трампа за останні 10 місяців переживали різні періоди. Скандал в Овальному кабінеті викликав обґрунтовані побоювання, що США повністю відмовляться від допомоги Україні. Цього не сталося, хоча тепер за американську зброю платить Європа.

Останні зустрічі президентів України та США проходили у значно теплішій атмосфері. Зеленський не забуває регулярно дякувати США за допомогу, почав приходити на зустрічі у костюмі (неділовий стиль одягу президента України роздратував Білий дім у лютому), але головне - Київ не відмовляється від жодних пропозицій американської сторони.

Лише за останні тижні Зеленський публічно заявив, що готовий обговорювати і проведення в Україні президентських виборів, і відмову від вступу до НАТО, і навіть компроміс у питанні територій Донбасу.

"Лихоманкова дипломатія, схоже, спрямована радше на умиротворення президента США і на те, щоб уникнути звинувачень у зриві переговорів, ніж на щось інше", - так дії Києва оцінює видання Politico.

Але подібна оцінка була б справедливою і щодо Кремля. Президент Росії Володимир Путін також постійно публічно хвалить Трампа за "щире бажання" завершити конфлікт. Кремль дав зрозуміти, що готовий обговорювати запропонований США план - попри те, що до низки його положень у Москві ставляться скептично.

Паралельно з цим російські посадовці звинувачують Україну та Європу у спробах зірвати мирну ініціативу американського президента. Володимир Путін прямо назвав європейських лідерів "підбурювачами війни".

Чиї аргументи зараз здаються Трампу переконливішими, сказати складно. Минулого тижня президент США заявив, що "трохи розчарований" Зеленським через те, що той нібито недостатньо уважно ставиться до його плану.

Але ще місяць тому президент США прямо говорив про своє розчарування Володимиром Путіним, а восени схвалив чутливі для Росії санкції проти найбільших нафтових компаній - "Роснафти" та "Лукойлу".

Багато що залежатиме і від того, як США сприймають події на полі бою. Судячи з останніх заяв Трампа, зараз Білий дім упевнений: Україна програє війну.

Кремль явно намагається посилити це враження: останніми тижнями Путін частіше, ніж будь-коли, зустрічається з військовим командуванням і слухає доповіді про успіхи на фронті у військовій формі.

Не випадково напередодні важливих переговорів з американською стороною Володимир Зеленський поїхав до Куп'янська, про повне захоплення якого кілька разів говорив Путін, - так Київ намагається довести Трампу, що не варто довіряти заявам Росії про військові досягнення.

Європейські лідери часто згадують і про величезні масштаби втрат російської армії, які поки що дозволяють їй досягати лише повільного просування.

Що робитимуть США у разі провалу переговорів, неясно. На початку грудня син президента США Дональд Трамп-молодший припустив, що його батько може вийти з мирного процесу і повністю припинити підтримку України. Сам Трамп кілька разів говорив, що допускає: Росії та Україні, можливо, слід дати можливість вирішити все "на полі бою" (fight it off - англ.).

Матеріал підготовлений за участю Святослава Хоменка