Атака російських БПЛА на Польщу: чи це привід активувати статтю 5 НАТО

В ніч на 10 вересня десятки російських безпілотників, подолавши території Білорусі й України, вторглися в повітряний простір Польщі. Москва це заперечує. Польська влада заявила про скликання радбезу і початок консультацій з НАТО, аби визначити, як реагувати на цей інцидент.

За словами прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, військовим за допомогою західних союзників вдалося збити як мінімум чотири з 19 дронів, які залетіли вглиб території країни. Органи безпеки країни кажуть, що виявили уламки 7 дронів і однієї ракети.

Туск повідомив, що відразу почав комунікацію про це з генеральним секретарем НАТО і союзниками.

Польський президент Кароль Навроцький, своєю чергою, скликав раду безпеки країни. "Безпека нашої батьківщини є нашим найвищим пріоритетом і вимагає тісної співпраці", – заявив він.

Однак на офіційному рівні жодна з країн НАТО не заявила, що ця атака на Польщу підпадає під дію статті 5 статуту Альянсу. Це саме той пункт, який каже про те, що "збройний напад на одного члена НАТО вважається нападом на всіх". І, відповідно, вимагає належної реакції.

Джерела агентства Reuters вже заявили, що у НАТО не розглядають вторгнення російських дронів на територію Польщі цієї ночі як напад на державу-члена Альянсу.

А це значить, що немає підстав задіювати механізми статті 5.

Чи дійсно це так?

Нюанси статті номер 5

Цей пункт, який називають найважливішим серед усіх прописаних в Північноатлантичному договорі від 1949 року, звучить так:

"Сторони погоджуються, що збройний напад на одну або кількох із них у Європі чи у Північній Америці вважатиметься нападом на них усіх: і, відповідно, вони домовляються, що в разі здійснення такого нападу кожна з них, реалізуючи своє законне право на індивідуальну чи колективну самооборону, підтверджене Статтею 51 Статуту Організації Об'єднаних Націй, надасть допомогу тій Стороні абоСторонам, які зазнали нападу, і одразу здійснить, індивідуально чи спільно з іншими Сторонами, такі дії, які вважатимуться необхідними, включаючи застосування збройної сили, з метою відновлення і збереження безпеки у Північноатлантичному регіоні”.

Окремо зазначено, що про кожний такий "збройний напад" і про всі заходи, вжиті у зв'язку з ним, буде негайно повідомлено Раду Безпеки ООН. Такі заходи будуть припинені після того, як Рада Безпеки вживе заходів, необхідних для відновлення і підтримання міжнародного миру та безпеки.

Тобто головна дефініція цієї статті – це тлумачення словосполучення "збройний напад" (в англійському варіанті – "armed attack").

В ст.6 Північноатлантичного договору прописані окремі випадки, коли може бути застосована "колективна оборона". Але, за логікою документа, це уточнення окремих "сірих зон", а не перелік основних причин для задіяння статті 5.

Так, в цій статті вказано, що "збройним нападом" на країну НАТО слід вважати напад на територію будь-якої зі сторін договору у Європі чи у Північній Америці, на алжирські департаменти Франції (це положення виключили після здобуття Алжиром незалежності в 1962 році), на територію Туреччини чи на острови під юрисдикцією будь-якої зі сторін, розташовані в зоні Північної Атлантики на північ від Тропіка Рака.

Також підставою для колективної відповіді НАТО є напад на збройні сили, кораблі чи літальні апарати будь-якої зі сторін, які перебувають в межах цих територій або в якомусь іншому регіоні, де вони розміщені.

Перший і єдиний раз ст.5 була введена в дію після атаки терористів Аль-Каїди на США 11 вересня 2001 року. Країни НАТО відповіли на цей інцидент вторгненням в Афганістан, що відбулося після тривалих консультацій союзників Вашингтона.

Чи це є "збройним нападом"

Думки експертів щодо інциденту з російськими дронами в Польщі кардинально розділились.

Наприклад, головний редактор "Європейської правди", журналіст-міжнародник Сергій Сидоренко пише, що ситуацію з Польщею не можна кваліфікувати як "напад на члена НАТО".

"Те, що відбувається зараз - НЕ Є причиною для застосування п'ятої статті договору НАТО. От просто об'єктивно. І інциденти за часів СРСР, які також можна вважати подібними - теж не запускали статтю 5 жодного разу", – зазначає він.

Сидоренко вважає, що атака БПЛА не перетнула рівня "злочину агресії" або "нападу" в розумінні Північноатлантичної ради.

Доктор юридичних наук, експерт-міжнародник Борис Бабін навпаки каже, що це є очевидним порушенням міжнародного права і "фактично нападом" однієї держави на іншу.

"Це порушення міжнародного права. При чому в різних вимірах, це питання і безпекового права, і цивільної авіації. На територію Польщі – мирної держави, яка не бере участь в жодному конфлікті, вчинено фактично напад. Це не були якісь помилкові дії, це була цілеспрямована атака", – сказав він ВВС Україна.

Професор вважає, що з точки зору міжнародного права цей випадок можна розцінювати не просто як не дружній акт, а як агресивний акт і який є частиною збройного конфлікту.

При цьому не важливо, що російська влада заперечує цілеспрямовану атаку на Польщу і не визнає свою провину за це. Факт агресії є очевидним в цій ситуації, наголошує Бабін.

Однак він звертає увагу, що країни НАТО можуть керуватися власними міркуваннями щодо того, чи підпадає цей "агресивний акт" під положення ст. 5 Альянсу. Власне, саме для того, щоб визначити це, Польща і оголосила про застосування ст.4 Договору і почала консультації з партнерами по НАТО.

Ця стаття говорить: сторони консультуватимуться між собою щоразу, коли, на думку якоїсь із них, виникне загроза територіальній цілісності, політичній незалежності або безпеці будь-якої із сторін.

"Але чи буде державами договору кваліфіковано цей кейс, цей недружній акт, цей агресивний акт як складова ст.5 – це вже питання до учасників договору", – каже Бабін.

Кожна країна Альянсу може висловити свою позицію щодо кваліфікації цієї події.

Що буде далі

Експерт із зовнішньої політики, міжнародних відносин та безпеки, директор Центру "Нова Європа" Сергій Солодкий вважає, що дискусії про те, як кваліфікувати ст.5, вже послаблюють НАТО

"Коли ми цю ситуацію переводимо в дискусію, яка це стаття - 4 чи 5, ми вже цим самим показуємо свою слабкість. Треба виходити не з того, як трактувати цю атаку – чи була вона свідома, випадкова чи якась інша. У будь-якому випадку Росія веде агресію", – наголошує він.

В цій ситуації, впевнений експерт, Альянс має ухвалити рішення, яке б показало силу і рішучість НАТО. Ідеальним варіантом, на думку Солодкого, було б пряме залучення країн Північноатлантичного договору до забезпечення безпеки українського неба.

"Цілком можливим було б ухвалити рішення захистити українське небо, таким чином захистивши небо Польщі, а в ширшому розумінні і небо всієї Європи".

Щоправда, аналітик визнає, що перспективи такого кроку НАТО доволі примарні, зокрема через позицію його окремих членів, в першу чергу Угорщини.

Рішення в Альянсі, як відомо, мають ухвалюватися одностайно.