Стережіться акул і бабусь: коротка історія інтернет-блекаутів

У світі, де одна-єдина помилка може занурити наші машини у хаос, усе - від акул до авторитарних урядів і навіть одна літня жінка - здатні поставити Всесвітню мережу на коліна. Це нагадує, наскільки крихкими є інтернет-сервіси, від яких ми залежимо.

У понеділок, 20 жовтня 2025 року, мільйони користувачів прокинулися й виявили, що їхні улюблені застосунки, ігрові сайти, онлайн-банкінг і цифрові інструменти недоступні.

Причиною, імовірно, стала помилка в роботі бази даних, що надається Amazon Web Services (AWS) - хмарним підрозділом компанії Amazon.

AWS забезпечує онлайн-інфраструктуру для мільйонів великих компаній, їхніх сайтів і платформ. Збій зачепив надзвичайно популярні ігри Roblox, Fortnite і Pokémon Go, соціальну мережу Snapchat, інструменти для роботи Slack і Monday.com, а також десятки банків.

Це останній приклад у низці масштабних збоїв, які останнім часом вражають інтернет. І оскільки наша інфраструктура стає дедалі тісніше переплетеною з мережею, цей випадок навряд чи буде останнім катастрофічним збоєм.

Історія комп'ютерних технологій сповнена прикладів нашої цифрової вразливості, а минулі аварії дають уявлення про те, як може виглядати день, коли інтернет просто вимкнеться.

У п'ятницю, 19 липня 2024 року, світ прокинувся у, можливо, найгіршій цифровій кризі всіх часів. Невдале оновлення програми кібербезпекової компанії CrowdStrike призвела до збою близько 8,5 мільйона комп'ютерів, розповсюдивши по світу сумнозвісний "синій екран смерті".

Лише за один день, згідно з даними FlightAware, авіакомпанії скасували понад 46 000 рейсів. Лікарні відклали операції. Служби екстреної допомоги 911 у США зазнали перебоїв у роботі. Нью-Йоркський артхаусний кінотеатр Film Forum перейшов на оплату готівкою, оскільки його система карток перестала працювати.

Microsoft і CrowdStrike швидко виправили ситуацію, але наслідки тривали ще кілька днів. Розчаровані ІТ-експерти тоді нагадали: ніколи не варто запускати оновлення в п'ятницю.

"Ми платимо ціну за зручність, якою користуємося", - каже Рітеш Котак, аналітик із кібербезпеки та технологій.

"Таке станеться знову, і хоча технічно виправити збій CrowdStrike було відносно просто, наступного разу нам може не пощастити", - додає він.

Збій у матриці

Одним із перших великих інтернет-збоїв став випадок 1997 року, спричинений технічною помилкою компанії Network Solutions Inc. - одного з головних реєстраторів доменних імен. Як писала The New York Times, неправильно налаштована база даних вивела з ладу всі сайти з доменами .com і .net.

У результаті перестали працювати приблизно мільйон сайтів, що на той час становило значну частину всього інтернету.

Деякі користувачі не отримали електронні листи, безліч пошукових запитів завершилися розчаруванням, а окремі компанії втратили клієнтів. Проте загалом наслідки були незначними.

Однак сьогодні, коли інтернет охоплює майже всі аспекти нашого життя, подібний збій мав би набагато серйозніші наслідки.

Через 21 рік після того, у 2018-му, хакерська атака на громаду Матануска-Сусітна на Алясці вивела з ладу безліч цифрових сервісів. Цей "інтернет-блекаут" відкинув 100 000 людей у минуле.

"Кібернапад практично все паралізував, розумієте? - розповідала місцева мешканка Гелен Муньйос у коментарі BBC у 2019 році. - Насправді округ досі не відновив роботу своїх комп'ютерів".

Працівники не могли увійти у свої системи. Бібліотекам наказали вимкнути всі пристрої. В одному урядовому офісі співробітникам довелося дістати друкарські машинки. Більшість систем Матануска-Сусітна запрацювали лише через десять тижнів.

Нам знадобиться більший кабель

Іноді проблеми починаються у фізичному світі. Колись увесь інтернет-зв'язок Вірменії залежав від одного волоконно-оптичного кабелю, що проходив через Грузію.

Якщо це здається не надто надійним - то так і є.

У 2011 році 75-річна жінка позбавила всіх 2,9 мільйона мешканців Вірменії доступу до інтернету, коли перекопала цей кабель лопатою поблизу грузинського села Ксані.

Жінку, яка в той час збирала мідь, заарештували, але невдовзі відпустили через її похилий вік. Згодом вона сказала журналістам: "Я не маю жодного уявлення, що таке інтернет".

Інші відчули втрату гостріше.

"Ти реально це відчуваєш, коли не маєш доступу до інтернету. Починаєш божеволіти", - каже Ваган Говсепян, старший радник із громадської політики в RIPE NCC, регіональному інтернет-реєстрі для Європи, Близького Сходу та Центральної Азії, який живе у Вірменії.

"Неможливо гарантувати стабільність, якщо маєш кабель, що тягнеться на тисячі кілометрів", - додає він.

Його слова підкреслюють важливість створення резервної інфраструктури.

Це прямий доказ того, що інтернет, певною мірою, справді є "низкою труб". І пенсіонери - не єдина загроза цим "трубам".

У 2017 році все Зімбабве залишилося без інтернету на пів дня. Місцеві газети повідомили, що причиною став трактор, який перерізав кабель у Південній Африці.

Волоконно-оптичні кабелі на суходолі потребують захисту від людей, але тисячі кілометрів кабелів, прокладених по дну океану, мають власні загрози.

Підводні кабелі дивним чином приваблюють акул і вони часто їх кусають, спричиняючи перебої в роботі. У звітах зазначають, що на таких кабелях неодноразово знаходили сліди зубів не лише акул, але й інших риб, зокрема баракуд.

Один укус може пробити ізоляцію, пропустити морську воду й вивести з ладу електропровідники. За даними Програми ООН з довкілля, такі проблеми трапляються щонайменше з 1964 року, ще за часів телефонних і телеграфних кабелів.

Нині Google нібито обгортає свої підводні кабелі матеріалом, схожим на кевлар, щоб убезпечити їх від акул та інших морських мешканців. В інтернеті навіть є відео з "акулами, що ненавидять інтернет", які кусають кабелі.

Цифрові наслідки

У 2022 році чверть інтернету та телефонного зв'язку Канади зникли через збій у компанії Rogers Communications - одному з найбільших телекомунікаційних операторів країни. Це показало 11 мільйонам людей невеликий "трейлер" майбутньої катастрофи CrowdStrike 2024 року.

Служби екстреної допомоги не могли приймати дзвінки, лікарні скасовували прийоми, а бізнеси по всій країні не могли проводити оплату банківськими картками. Канадський R&B-співак The Weeknd навіть змушений був відкласти концерт.

Котак, який живе в Торонто, каже, що збій Rogers не мав великого впливу на його життя, але інші постраждали більше.

"Моя подруга буквально пропустила іспит на адвокатуру, - каже він. - Уся її родина користувалася послугами Rogers, і вона не змогла отримати точну адресу та номер аудиторії, бо ці дані були лише в її електронній пошті".

На думку Котака, законодавці можуть запобігати подібним кризам, запроваджуючи обов'язкові вимоги безпеки для технологічних і телекомунікаційних компаній. Але іноді саме уряди відповідають за збої.

Вимкнення інтернету - це також один із улюблених методів урядової цензури, який застосовують як авторитарні режими, так і стабільні демократії.

"Це справді серйозна проблема, - каже Зак Россон, аналітик даних в організації Access Now, що займається захистом цифрових прав. - За нашими даними, із 2016 року уряди, армії та поліція здійснили понад 1500 випадків вимкнення інтернету".

Насправді катастрофа CrowdStrike відбувалася паралельно з іншим прикладом, що почався того ж дня. У Бангладеш майже повністю зник інтернет після урядового відключення, запровадженого у відповідь на жорсткі сутички між протестувальниками-студентами та поліцією.

Відключення супроводжувалося комендантською годиною, а журналісти повідомляли, що відсутність доступу до мережі значно ускладнює отримання достовірної інформації. Унаслідок сутичок загинуло щонайменше 150 людей, хоча деякі місцеві ЗМІ називали значно більші цифри.

Набирає обертів рух, який наполягає на тому, щоб доступ до інтернету визнали правом людини.

"Подумайте, до чого він надає доступ: до роботи, охорони здоров'я, освіти, спілкування, ведення бізнесу і просто розуміння світу навколо нас. Ми з'ясували, що відключення інтернету фактично заважають гуманітарній допомозі й перешкоджають документуванню звірств", - пояснює Россон.

Світовим лідером за кількістю відключень інтернету для придушення протестів, ймовірно, є Індія, але це поширена практика щонайменше у 83 країнах, включно з Іраном, Росією, Алжиром, Сенегалом, Танзанією, Камеруном і Венесуелою, за даними Access Now.

Наймасштабніший сценарій

У місцях, де інтернет-з'єднання залежить лише від одного волоконно-оптичного кабелю, це створює очевидну "ахіллесову п'яту". Після десятиліть проникнення інтернету у всі сфери нашого життя через дроти та Wi-Fi, можна було б очікувати на більшу кількість вбудованих систем безпеки, які б не допустили глобального колапсу.

Але насправді все навпаки, каже Кейсі Оппенгейм, генеральний директор компанії Disconnect, що спеціалізується на кібербезпеці.

"Для мене це головний урок, який ми маємо винести з інциденту CrowdStrike", - каже Оппенгейм.

CrowdStrike має величезну частку на своєму ринку, обслуговуючи понад половину компаній зі списку Fortune 500.

"Чим менше різноманіття в будь-якій екосистемі, тим більш уразливою вона стає, а на вершині інтернет-інфраструктури різноманіття просто немає. Візьміть будь-яку ключову ділянку мережі - і ви побачите дуже короткий список компаній, які все контролюють"? - пояснює він.

Інакше кажучи, потенційна можливість катастрофічних збоїв інтернету - це ще один наслідок монополії у технологічному бізнесі. Коли все залежить від однієї компанії, одна помилка може обвалити цілу систему.

"Коли уряди розглядатимуть антимонопольні питання, нам варто пам'ятати й про це", - додає Оппенгейм.

Найвідоміший інтернет-збій в історії - той, якого насправді не сталося.

Двадцять п'ять років тому світ охопила паніка через "помилку 2000 року" - Y2K Bug. Багато хто передбачав, що початок нового тисячоліття принесе глобальний комп'ютерний колапс.

Через короткозорість інженерів багато програм використовували лише дві цифри для позначення року замість чотирьох. Це означало, що 2000 рік не відрізнятиметься від 1900-го.

Прогнози щодо наслідків були апокаліптичними - від краху урядів і заворушень на вулицях до повного розпаду суспільства. Світ лише починав усвідомлювати силу технологічної індустрії, і для багатьох "помилка 2000 року" була водночас і страшною, і загадковою. Дехто запасався їжею, водою й навіть зброєю.

Коли опівночі 31 грудня 1999 року годинник пробив дванадцяту, справді сталися певні збої. Але більшість із них були дріб'язковими - наприклад, затримки потягів у Норвегії або неправильно надруковані повістки присяжним в Орегоні, США.

Деякі інциденти були серйознішими, проте у порівнянні з апокаліптичними прогнозами "катастрофа Y2K" так і не відбулася.

Ліфти не зупинилися, всупереч побоюванням деяких керівників будівель. Багаторічні попередження про крах світової фінансової системи виявилися марними. Тюремні двері не відчинилися, попри зловісні передбачення. І на відміну від перших днів пандемії Covid-19, запасати туалетний папір виявилося не потрібно.

Проблеми могли бути набагато серйознішими, але найгучніші пророцтва завжди були перебільшеними.

Хоча повний масштаб збою AWS ще з'ясовують, зараз саме інцидент CrowdStrike є найближчим до глобального відключення інтернету. Навіть попри безпрецедентний масштаб, наслідки тривали лише кілька днів.

CrowdStrike став лише натяком на те, що може статися. Експерти з безпеки досі очікують на справжню "велику подію".