Іран зможе безконтрольно експортувати ракети. Як це вплине на війну в Україні?

Москва і Тегеран можуть укласти угоду про продаж безпілотників і ракет після закінчення терміну ембарго на експорт ракетних технологій, який наклала на Іран резолюція Ради безпеки ООН № 2231.

Після 18 жовтня Тегеран матиме право експортувати ракети та пов'язані з ними технології без міжнародного контролю. Це, зокрема, означає, що такі ракети з Ірану може отримати Росія.

Побоювання, що Іран може почати експортувати до Росії балістичні ракети меншої (або малої) та оперативно-тактичної дальності, лунають з осені 2022 року. Їх викликало зростання військово-технічної співпраці між Тегераном і Москвою — зокрема, постачання ударних і розвідувальних безпілотників.

За міжнародною класифікацією балістичні ракети малої дальності можуть долати відстань від 500 до 1000 кілометрів. Ракети з радіусом до 500 кілометрів вважаються оперативно-тактичними.

Ще 16 жовтня газета Washington Post з посиланням на двох працівників розвідки з країни-союзника США повідомила, що Іран планує передати Росії ракети "Фатех-110" та "Золфагар" дальністю 300 й 700 кілометрів відповідно.

Згодом з'являлися інші повідомлення, але інформації про надання і тим більше про застосування відкриті джерела досі не публікували.

Таке постачання дуже ускладнило б становище України, оскільки у жовтні 2022 року вона не мала сучасних західних засобів ППО, здатних ефективно перехоплювати балістичні ракети.

Але навіть з появою таких систем у ЗСУ регулярні постачання таких ракет Росії викликали б великі проблеми — захистити велику країну "парасолькою" ППО неможливо, а вибір потенційних цілей для них великий.

Те, що Росія, очевидно, цікавиться іранськими ракетами, свідчить не стільки про їхню особливу якість, скільки про їхню кількість і навіть просто наявність. Це стосується і ракет меншої дальності, і оперативно-тактичних.

У Росії виробництво ракет меншої дальності було обмежене договором ДРСМД (договір між СРСР та США про ліквідацію ракет середньої та малої дальності, - Ред.), що діяв з 1988 по 2019 рік. Росія, як і США, не могли випробовувати та розміщувати балістичні й крилаті ракети наземного базування меншої та середньої (1000-5500 км) дальності. Договір не забороняв такі ракети проєктувати, але великого арсеналу перед війною Росія створити не змогла.

Що ж до оперативно-тактичних ракет, то й тут їхні витрати виявились великими, оскільки до війни такої тривалості Росія, очевидно, не готувалася. Ракетний комплекс "Іскандер" стоїть на озброєнні, і російський ВПК продовжує випускати для нього ракети, але їх не вистачає, судячи з того, як рідко їх використовують.

За словами президента України Володимира Зеленського, він не має інформації про те, що Іран уже почав постачати ракети до Росії. Але сам факт того, що така можливість з'явиться за два з половиною тижні, не може не турбувати Київ та його союзників.

19–20 вересня російський міністр оборони Сергій Шойгу побував в Ірані, де відвідав військову виставку. Там йому показали нові пускові установки для дронів "Шахед-136", а також кілька нових боєприпасів.

Як відзначили автори твіттер-акаунту Iran Defense, який відстежує військову активність Тегерана, серед цих боєприпасів була крилата ракета з ймовірною дальністю до 1500 км.

Військово-технічна співпраця Росії й Ірану, окрім зміни ситуації на фронті в Україні, має й інші важливі обставини.

Одна з них – надання Ірану військових технологій та озброєнь. Зокрема, може йтися про постачання винищувачів Су-35.

На початку березня іранська телерадіокомпанія IRIB процитувала слова анонімного працівника іранської місії в ООН, який заявив, що Тегеран уже затвердив угоду про їхню закупівлю. Офіційна Москва це ніяк не коментувала.

Наприкінці грудня 2022 року про можливість таких поставок писали із посиланням на західні джерела ізраїльські ЗМІ. За даними джерела ізраїльського видання i24NEWS, тоді йшлося про 24 винищувачі Су-35, початково вироблені для Єгипту. Ця угода, як пишуть ізраїльські видання, у підсумку не відбулася через тиск США.

Такі поставки ускладнили б ситуацію на Близькому Сході. Зокрема, надання будь-яких сучасних військових технологій чи озброєнь Ірану непокоїть Ізраїль.

За словами ізраїльського військового оглядача Давида Гендельмана, Ізраїль неохоче йде на військово-технічну співпрацю з Україною, оскільки не бажає цим підштовхувати Росію до постачання таких озброєнь Ірану.

"При всіх активних фронтах, на яких Ізраїль, на відміну від інших західних країн, вже воює, створювати ще один фронт протистояння з Росією як на іранському, так і сирійському напрямі, абсолютно небажано. Теоретично Росія і без цього може передати Ірану те, що порушує ізраїльські червоні лінії, і тоді виникне ситуація: "якщо це вже передали, то можна не боятися, що передадуть", але поки що ми ще не там", — написав він у фейсбуку.

Тому надання Іраном Росії оперативно-тактичних ракет й ракет меншої дальності цілком може спричинити зміну не лише ситуації на війні в Україні, а й обстановку в інших регіонах.