"Паніка і зрада". Чи справді Зеленський може скоро звільнити Залужного

Раніше подібний інцидент би навіть не назвали скандалом, а зараз - він змусив здригнутися всю політичну Україну.

Депутат Ради, "порошенківець" Володимир Ар'єв написав у фейсбуці, що, за його даними, міністр оборони Рустем Умєров вніс подання про відставку головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. У соцмережах виникла паніка і "зрада".

Генерал Залужний - дуже популярний герой українського воєнного епосу, який пишеться просто зараз. Його відставка - це точно не той крок, який сприймуть і підтримають широкі маси.

Не пройшло і години, як Ар'єв зніс опублікований ним пост - мовляв, інформація про відставку Залужного не підверджується.

"Зрада" відміняється? Ні. Ця, здавалося би, комічна ситуація - вже хто-хто, а Ар'єв як колишній журналіст міг би прискіпливіше ставитись до своїх джерел – зайвий раз звернула увагу суспільства на ситуацію навколо главкома ЗСУ.

Тиха ревність

Будемо називати речі своїми іменами. Оточення президента, а може і сам Володимир Зеленський завжди відчували певні ревнощі до Валерія Залужного.

Він – єдиний українець, який може конкурувати із Зеленським, якщо говорити про рівень народної підтримки і – це, мабуть, найголовніше – про електоральні перспективи. Так, виборів в Україні поки що не планується, але ж колись дійде і до них.

Але до певного часу ці ревнощі були тихими. Після того, як Залужний опублікував статтю з шокуючими протверезними оцінками нинішньої військової кампанії, проти нього включився хор телеграм-каналів і політиків з президентського пулу, що контролюються Офісом президента.

Залужного звинувачують у поразництві, в небажанні воювати до переможного кінця (тобто виходу ЗСУ на кордони України 1991 року). Проти Залужного обертають його наміри захистити кандидатську дисертацію і навіть трагічну загибель одного з його найближчих помічників.

Виглядає все так, що суспільство готують до того, що одного з народних улюбленців, символа героїчного опору ЗСУ російській армії, "отамана Залужного", відправлять у відставку.

Якщо розглядати ситуацію в широкому контексті, відправляти Залужного у відставку просто зараз не виглядає найбільш вдалим рішенням для Володимира Зеленського.

Після публікації резонансної статті в журналі Time (де йдеться, зокрема, про те, що гірку правду про становище на фронті президенту не наважуються сказати вголос навіть його найближчі соратники), на фоні закликів західних партнерів активізувати боротьбу з корупцією, в світлі ймовірних труднощів із отриманням західної допомоги вже в найближчому майбутньому, акції Зеленського всередині країни та за її межами, м'яко кажучи, трохи просіли.

У цій ситуації відправити у відставку головнокомандувача ЗСУ виглядає просто як ілюстрація до українського прислів'я: згорів сарай - гори і хата.

Політик і військовий

З іншого боку, давайте все ж дивитися на речі реально. Володимир Зеленський наполягає на тому, що потенціал українського наступу ще не вичерпаний, і ЗСУ повинні битися поки не вийдуть на ті самі кордони 1991 року.

Валерій Залужний каже, що війна перейшла в позиційну фазу і українцям варто задуматися про стратегічну оборону.

Очевидно, що політичний і військовий лідери країни мають різне бачення нинішньої ситуації на полі бою і того, як вона розвиватиметься в найближчому майбутньому. І якщо один із них повинен покинути капітанський місток, то, згідно із законодавством, Зеленський має право звільнити Залужного, а не навпаки, подобається це комусь чи ні.

Формально усе так. Але за півтора року великої війни в Україні сформувалася унікальна модель, коли одна надпопулярна людина - президент Володимир Зеленський - займався просуванням інтересів своєї держави на різноманітних міжнародних майданчиках, забезпечував їй підтримку цивілізованого світу і домовлявся про допомогу від іноземних партнерів, а інша надпопулярна людина - Валерій Залужний - воював, знищував окупантів і звільняв українські землі.

І вони не лізли на поле одне одного: Залужний не займався політикою, Зеленський не казав військовим, як їм треба воювати.

Гіпотетична відставка Валерія Залужного Володимиром Зеленським - особливо в ситуації, коли рішучість Заходу підтримувати Україну, здається, дещо підкосилась - виглядає як очевидне порушення такого балансу.

Так, ця відставка відповідатиме закону. Але вона очевидно не відповідатиме очікуванням суспільства від влади. І зовсім не факт, що суспільство, а особливо та його частина, яка зі зброєю в руках захищає саме право України на існування, поставиться до цього кроку спокійно.