Велика Новосілка на межі: чому РФ близька до оточення цього укріпрайону ЗСУ

Російська армія близька до взяття селища Велика Новосілка. Цей населений пункт важливий для української оборони як південного Донбасу, так і Запорізької області.

Від початку повномасштабної війни Велика Новосілка – засноване ще 250 років тому велике грецьке поселення Приазов'я – була однією з цілей російського наступу. Однак в 2022 році армія РФ не змогла його захопити, а влітку 2023 року українські Збройні сили взагалі відсунули противника на 10 км від селища в рамках свого контрнаступу.

Але восени цього року РФ змогла рекордними темпами наростити своє просування саме на півдні Донеччини. Під загрозу потрапили три ключові "фортеці" – опорні пункти ЗСУ в цьому районі: Курахове, Велика Новосілка і Вугледар.

Власне після захоплення останнього на початку жовтня ситуація почала стрімко погіршуватися.

Більшість військових аналітиків заявляли, що після падіння Вугледару наступною ціллю росіян стане Курахове. Дійсно, це місце вже перебувало під атаками росіян з північного і східного флангів. Захоплення Вугледару додало до цього переліку також південний фланг.

Але російська армія паралельно з цим вирішила пробитися західніше і почати наступ на Велику Новосілку – укріпрайон на межі відразу трьох областей: Донецької, Запорізької і Дніпропетровської.

До великої війни в цьому селищі проживали близько 6 тисяч людей, зараз залишилось близько 5%. Сам населений пункт майже вщент знищений обстрілами.

Поступове оточення

Наступ на Велику Новосілку російські війська ведуть відразу з кількох боків. Вони поступово відрізають усі логістичні маршрути навколо міста.

Місцевість тут доволі непроста. Це переважно степи, порізані неглибокими балками. Однак саме в цьому районі перетинаються відразу декілька річок. Безпосередньо з півночі на південь через Велику Новосілку протікає ріка Мокрі Яли, в яку впадають притоки Шайтанка і Кашлагач.

В жовтні росіянами вдалося взяти під свій контроль дві дороги, що ведуть на схід – до Вугледара і Шахтарського.

Наприкінці листопада вони перерізали важливу дорогу, що веде на північ, до траси Запоріжжя-Курахове-Донецьк. За даними аналітичного проєкту DeepState, 30 листопада російські війська окупували на цій дорозі село Роздольне, що за 7 км на північний схід від Великої Новосілки.

Після того армія РФ не зупинилась і почала наступ на сусідній населений пункт – Новий Комар. Він стоїть на сусідній дорозі, що також веде до траси Запоріжжя – Донецьк.

На початку грудня росіяни почали штурм цього села. Бронеколона з 6 машин заїхала в Новий Комар, частина техніки була підбита українськими дронами, але російським військовим вдалося десантуватися і розосередитись в населеному пункті.

"Ворог фізично в селі, по ньому здійснюється вогневий вплив", – заявляє ресурс DeepState. Він оцінює ситуацію біля Великої Новосілки як "вкрай складну, що продовжує погіршуватись".

Якщо росіяни переріжуть дорогу в селі Новий Комар, для українського гарнізону залишиться лише один логістичний маршрут – через село Новосілка на 10 км західніше

Але і тут російські війська тиснуть, атакуючи з боку окупованого 15 листопада села Рівнопіль в напрямку цієї останньої "дороги життя". Станом на початок грудня росіяни перебувають від неї за 3-4 км.

Російське державне агентство ТАСС 2 грудня написало, з посиланням на джерела в силових структурах, що логістика ЗСУ біля Великої Новосілки вже "фактично заблокована".

"З півночі Велика Новосілка відрізана, там були основні дороги, якими йшло постачання українського угруповання з напрямку Запоріжжя і Покровська. На захід від населеного пункту під'їзні шляхи, що залишилися, під вогневим контролем артилерії", – сказав співрозмовник.

Що говорять в Україні

В українському військовому командуванні відмовились коментувати заяви росіян про "блокування" Великої Новосілки. Речник оперативного угруповання військ "Таврія" Владислав Волошин наголосив, що не коментує заяви російських ЗМІ.

Водночас він повідомив, що на цій ділянці фронту дійсно в останні тижні зросла кількість атак противника.

"Ворог за останні 10-12 днів збільшив кількість штурмів до двох десятків і більше (на день, – Ред.). Коли є вклинення в нашу лінію оборони, ми проводимо стабілізаційні дії, намагаючись відновити стан речей", – сказав він ВВС Україна.

За його словами, армія РФ біля Великої Новосілки використовує тактику штурмових дій малих груп піхоти, іноді за підтримки бойових броньованих машин. Інколи ці атаки відбуваються за підтримки БПЛА і армійської авіації із застосуванням ракетного озброєння.

"Ворог несе великі втрати на цьому напрямку", – додав Волошин.

На відеозаписах, що поширюють бойові підрозділи з цієї ділянки фронту, видно, що росіяни намагаються невеликими бронеколонами пробитися до українських позицій і висадити десант. В разі успіху вони через деякий час отримують підкріплення і рухаються далі.

Наприклад, 23 листопада Окрема президентська бригада ЗСУ виклала відео відбиття такого штурму. На ньому видно, що колона РФ з чотирьох бронемашин з десантом намагається польовими дорогами дістатися до південно-східних околиць Великої Новосілки.

Українські військові атакують їх дронами-камікадзе, знищуючи усю техніку посеред поля. Росіян, що намагаються сховатися в найближчій посадці, потім також атакують FPV-дрони і безпілотник з вмонтованими автоматом під назвою "Булава".

Однак навіть попри втрати російська армія продовжує стискати "клешні" навколо Великої Новосілки.

Якщо найближчим часом їй вдасться не просто захопити Новий Комар, але й форсувати річку Мокрі Яли, то в ЗСУ не залишиться варіантів, окрім як поступово відходити з цього району західніше в бік Запорізької області і залишати весь Времівський виступ, який вдалося звільнити минулого року.

Це своєю чергою призведе не тільки до виходу військ РФ на адмінкордон Донецької області і критичного погіршення становища українського гарнізону в Кураховому, але й створить загрозу для Запоріжжя.

Полковник запасу, аналітик групи "Інформаційний спротив" Костянтин Машовець вказує, що на цій ділянці фронту Росія використовує свою вже звичну тактику потужних флангових обходів з одночасними "сковуючими" атаками по фронту.

Українське командування не може знайти протидію цьому прийому, до останнього захищаючи "основні вузли" оборони, при цьому маючи слабкі, або взагалі не прикриті фланги.

"Я не можу сказати, що українське командування у цьому сенсі, чогось "кардинального" не розуміє, або не усвідомлює сенсу задумів (планів) противника. По характеру його реакції стає зрозуміло, що воно, очевидно, цілком розуміє те, що робить противник", – наголошує аналітик і додає:

"Однак, скоріш за все, в нього просто не вистачає сил та ресурсів реагувати на ці дії противника в достатній мірі".