Чому "найкраща країна для жінок" - насправді не "феміністичний рай"

Ісландія останні 15 років лідирує у світовому рейтингу гендерної рівності.

Умови відпустки для догляду за дитиною для матерів і батьків настільки хороші, що майже 90 відсотків жінок працездатного віку працевлаштовані, і майже половина парламентарів країни – жінки.

Команда проєкту BBC 100 жінок досліджує, що ця країна робить правильно - і чи все так добре для жінок, як здається.

Морозного зимового ранку в одному з дитсадків Рейк'явіку група дівчаток з грізною рішучістю кидає на землю важкі колоди.

"Я - сильна!" - кричать вони на повні груди.

Це - один з 17 дитячих садків в Ісландії, де практикують так званий метод Х'яллі - розвиток дитячої особистості, що повністю відкидає традиційні гендерні стереотипи.

"До двох років діти формують своє уявлення про те, що означає бути хлопчиком чи дівчинкою, - каже засновниця методу Маргрет Пала Олафсдоттір. - І це обмежуватиме їх до кінця життя".

У дитсадках Х'яллі хлопчики й дівчатка більшу частину дня проводять окремо. Їх заохочують робити те, що традиційно асоціюють з протилежною статтю. Це, на думку вихователів, дозволяє їм повністю розкритися й уникати стереотипної поведінки, яка, як вони вважають, неминуча в змішаних групах.

Дівчаток вчать бути сильними й незламними: вони не лише кидають дрова, а й іноді ходять босоніж по снігу.

Хлопчики ж розчісують одне одному волосся, роблять масаж та говорять компліменти.

"Хлопчики, зазвичай, більш схильні до індивідуалізму й незалежності. Ми вчимо їх бути добрими, турботливими, допомагати і слухати одне одного", - пояснює Олафсдоттір.

Метод Х'яллі стає все більш популярним в Ісландії, країні, яку вже вважають новатором у сфері гендерної рівності.

Це єдина в світі країна, де, за даними Всесвітнього економічного форуму, гендерний розрив подолано на 91% у сфері охорони здоров'я, освіти та економічних можливостей.

У 2018 році вона перша в світі зобов'язала роботодавців довести, що вони платять чоловікам і жінкам однакову заробітну плату за однакову роботу, інакше їм загрожують великі штрафи.

Майже 90% жінок працездатного віку мають тут роботу, що значно перевищує рівень зайнятості в ЄС, де, за даними Європейської комісії, 2021 року на ринку праці було менш як 68% жінок, інші - не працювали.

Згідно з даними Світового банку, загалом сьогодні 50% працездатних жінок представлені на ринку праці, тоді як 80% чоловіків працездатного віку мають роботу.

Згідно з ісландським законодавством, чоловік, у якого народилася дитина, може отримати таку ж відпустку, як і жінка. Йому виплачують допомогу у 80% від зарплати.

Тому обоє батьків можуть бути з дитиною в перші місяці її життя. Плюс до цієї відпустки мамам і татам виділяють шість додаткових тижнів, які вони можуть розділити між собою.

"Я ніколи не відчувала трудової дискримінації через материнство, - каже Катрін Торхоллсдоттір, яка працює в компанії з вирощування лосося і має п'ятьох дітей до 10 років.

Вона ділить відпустки з догляду за дитиною порівну зі своїм чоловіком Фаннаром.

"Це не феміністичний рай"

Але не обходиться і без проблем.

Група жінок подала позов проти своєї держави до Європейського суду з прав людини.

Позовниць об'єднує одне: усі вони зверталися до поліції із заявами про зґвалтування чи напад, але справи закривали ще до того, як вони встигали дійти до суду.

Жінки твердять: система правосуддя в країні систематично порушує їхні права.

За статистикою, чверть ісландських жінок зазнали зґвалтування чи спроби зґвалтування, а близько 40% - фізичного чи сексуального насильства, тоді як у середньому в світі цей показник, за даними ВООЗ, становить 30%.

За словами жінок, до відповідальності притягують дуже мало чоловіків, оскільки ісландська поліція не розслідує належним чином заяви про зґвалтування і напади - почасти через нестачу державного фінансування.

"У багатьох випадках ключових свідків не допитують, висновки лікарів і психологів ігнорують... Навіть зізнання ґвалтівника не сприймають серйозно", - каже Гудрун Йонсдоттір, представниця Stigamot, однієї з неурядових організацій, що допомогла порушити цю справу.

"Це абсолютно неприйнятно, що скарги жінок не сприймають серйозно. Ми цього не терпітимемо".

Державна статистика свідчить: 80 % випадків, коли жінки повідомляли про сексуальне насильство, закінчуються нічим.

"Вони називають нас феміністичним раєм, але це не так", - обурюється Хульда Хрунд, співзасновниця Ofgar - феміністської організації, що підтримує жертв гендерного насильства.

"Це просто піар-трюк, політичні гасла".

Марія, одна з жінок, яка судиться з урядом, розповіла, що надала поліції свідків і докази, серед яких - фото травм, завданих їй нападником. А також повідомлення, які він їй надіслав, визнаючи факт насильства.

Державний обвинувач каже, що було достатньо доказів для кримінального переслідування, але поліція так довго їх розслідувала, що справу зрештою закрили.

"Три роки я не могла вийти з дому, - скаржиться Марія. - Я ніколи не виходжу сама вночі. Це - маленька країна, і я завжди озираюся".

Комісар національної поліції Ісландії вибачився за те, що поліція не впоралася зі своїми обов'язками в цій справі.

Жінки, які подали позов, критикують не лише поліцію, а й суди.

2019 року неабияке обурення суспільства викликав той факт, що чоловіка, звинуваченого у зґвалтуванні, виправдали, оскільки суддя вирішив, що він не міг зняти з жінки вузькі шкіряні штани з високою талією.

Той самий суддя постановив у іншій справі, що жінка, яка мало не померла від кровотечі через травми у піхві, просто займалася "грубим сексом".

Хульда Хрунд твердить: саме тому деякі чоловіки вважають, що сексуальне насильство може зійти їм з рук.

"Вони знають, що навряд чи відповідатимуть за свої вчинки", - підкреслює вона.

"Навіть якщо чоловіка визнають винним у зґвалтуванні, вирок залежить від волі судді – і він може не потрапити до в'язниці".

"Це темна пляма в нашому суспільстві", - додає Гудрун Йонсдоттір.

"Цього недостатньо"

Уряд Ісландії заявив BBC, що хоче покласти край гендерному насильству.

"Ісландія давно є лідером у сфері гендерної рівності, але працювати завжди є над чим", - сказав речник уряду.

Але президентка Ісландії Халла Томасдоттір вважає, що влада робить недостатньо.

"У нас є проблеми в судовій системі та в суспільстві загалом, - каже вона. - Поки існує гендерне насильство, ми робимо недостатньо".

Тим не менш, вона вважає, що Ісландія - одне з найкращих місць для жінок, і сподівається, що країна повністю ліквідує гендерний розрив до 2030 року.

В ООН заявили ВВС, що країна на шляху до успіху в цьому.

Хульда Грунд теж налаштована оптимістично. Вона каже, що відчуває зміни в ісландському суспільстві.

"Моїм донькам з першого класу викладають статеве виховання. Вони знають, що таке межі і добровільна згода. Усе те, що я хотіла б знати, коли була в їхньому віці".

Тож цілком можливо, що для покоління хлопчиків і дівчаток, яких виховують за методом Х'яллі, ідея гендерного насильства буде ще менш прийнятною, ніж сьогодні.

BBC щороку публікує рейтинг 100 найвпливовіших жінок світу, які надихали та змінювали його.