"Мені поставили діагноз обсесивно-компульсивний розлад у 10 років". Ось його ознаки

Ви коли-небудь сиділи на нудній нараді та думали: "А що буде, якщо я раптом закричу? Або їдете за кермом і вам спадає думка: "А раптом я зараз розібʼюся?"

Ці тривожні сценарії відомі як "нав'язливі думки", і більшість із нас час від часу їх відчуває.

Ви можете просто від них відмахнутися. Але у декого вони перетворюються на непереборні нав'язливі ідеї, що призводять до компульсивної поведінки.

Коли доктор Ніна Хігсон-Свіні була маленькою, вона була переконана, що якщо дорогою зі школи додому вона не думатиме лише про хороше, з її родиною станеться щось погане.

"Якщо в мене виникала якась нав'язлива думка, я поверталася і починала шлях від автобусної зупинки знову, - каже вона. - Я щиро боялася, що якщо не зроблю цього, трапиться щось жахливе і це буде моя провина".

Ніні поставили діагноз обсесивно-компульсивний розлад (ОКР) у 10 років.

Зараз вона працює дослідницею-психологом в Оксфордському університеті, де спеціалізується на психічному здоров'ї дітей та підлітків.

"Обсесії – це нав'язливі та небажані думки, почуття та відчуття, тоді як компульсії – це повторювані, ритуалізовані дії, які виконуються для нейтралізації або полегшення тривоги, спричиненої нав'язливими думками", - розповідає Ніна в подкасті BBC Complex.

Вважають, що з обсесивно-компульсивним розладом (ОКР) живе близько 1–4% населення.

Кількість 16–24-річних людей в Англії, які повідомляють про його симптоми, за десятиліття зросла більш ніж утричі. За даними великого опитування Національної служби охорони здоров'я Англії, цей стан зараз є другим за поширеністю психічним розладом серед молодих людей.

Нав'язливі думки можуть бути надзвичайно тривожними та часто зосереджуватися на темах, які повністю суперечать цінностям чи ідентичності людини.

"У вас можуть виникати думки про те, що вашим близьким завдадуть шкоди", – каже Ніна.

"Це може бути сумнів у власному сексуальному потягу, роздуми про те, чи ви гомосексуал? Чи ви гетеросексуал? Це може доходити до такої крайності, як думки про те, чи ви раптом не педофіл?"

"Дуже поширені нав'язливі думки про страх заразитися чи захворіти", - каже вона.

ОКР найчастіше починається в період статевого дозрівання або раннього підліткового віку, але деяким людям діагноз ставлять пізніше, оскільки вони "роками можуть маскувати або приховувати страждання", додає Хігсон-Свіні.

Дослідження показують, що у розвитку ОКР можуть зіграти роль гени або травматичні ситуації в дитинстві, як-от булінг, втрата близької людини або розпад сім'ї.

Дипломована психолог Кімберлі Вілсон каже, що майже кожна людина в певний момент стикається з нав'язливими думками.

"Дослідження показують, що приблизно 80% з нас мають такі думки", – пояснює фахівчиня.

Але в більшості людей ці думки швидко минають.

"Ми можемо подивитися на них, подумати, що вони дивні, і відкинути їх", – каже вона.

Якщо ви не можете відкинути ці думки, саме тоді вам, можливо, знадобиться допомога, каже вона.

"Думки, пов'язані з обсесивно-компульсивним розладом, не минають, вони закріплюються і ніколи не бувають позитивними думками – вони агресивні, ворожі, з ними нелегко впоратися. Саме тоді вони стають всепоглинаючими та призводять до компульсій".

Ознаки компульсій можуть бути психічними, як-от рахування до певного числа, або видимими, як-от багаторазова перевірка автомобільних шин, навіть коли ви знаєте, що з ними все гаразд.

Як справитися з ОКР

У таких випадках "спеціаліст може визначити, що буде найкраще для вас", - каже Ніна.

Поряд із професійною допомогою, існують інші методи, які люди можуть застосовувати щодня, щоб зменшити стрес.

Один із них - навчитися маркувати думки. "Коли визнаєш "У мене нав'язлива думка", це створює дистанцію та нагадує, що ти - це ти", - пояснює вона.

Деяким людям також корисно візуалізувати ОКР як щось окреме.

"Іноді допомагає намалювати ОКР - ось я, а ось ОКР, і це дві окремі речі".

Турбота про себе також важлива.

"Правильне харчування, відпочинок та фізична активність можуть допомогти, оскільки ОКР завжди погіршується, коли людина в стресі та не дбає про себе", - каже Ніна.

Сьогодні Ніна все ще живе з ОКР, але навчилася з ним справлятися.

"Я так і не подолала обсесивно-компульсивний розлад, але можу з ним функціонувати", - пояснює вона.

Тепер у мене легкі нав'язливі думки, і я добре розумію, як з ними справлятися. Однак, коли я в стресі, їх важче ігнорувати, і вони все одно можуть призвести до компульсій".