Хто важливіший для Трампа - Україна чи Іран

В європейських столицях дедалі гучніше лунає тривожне запитання: чи не стане Близький Схід новим пріоритетом Вашингтона ціною України?

Як пише видання Politico, посилаючись на свої джерела, найбільший страх європейських лідерів полягає в тому, що політика Дональда Трампа може різко змінити курс: зосередившись на Ірані, він може покинути Україну.

Європейські дипломати не виключають і жорсткішого розвитку подій: Вашингтон може чинити тиск на союзників, якщо ті не підтримають активніше його дії на Близькому Сході. Найчутливіший інструмент впливу - скорочення й без того обмеженої військової допомоги Києву.

Саме тому, пише видання, європейські столиці зараз шукають тонкий баланс: продемонструвати бодай символічну підтримку США у протистоянні з Іраном, але не втягнутися у нову війну.

Трамп посилює тиск

Підстави для занепокоєння цілком конкретні. Останніми днями, за даними Politico, Дональд Трамп різко розкритикував європейців за пасивність, зокрема щодо розблокування Ормузької протоки, через яку проходить близько 20% світових поставок нафти.

У звичній для себе різкій манері він назвав НАТО "паперовим тигром" і дорікнув Європі за те, що вона скаржиться на зростання цін на нафту, але не готова брати участь у розв'язанні проблеми.

Ба більше - Трамп напряму пов'язав участь США в НАТО із ситуацією на Близькому Сході, і цей сигнал у Європі сприйняли як тривожний.

Небезпечний торг: Україна проти Ірану

Додаткової напруги додала інформація, яку раніше оприлюднила Politico, - що Москва нібито запропонувала США своєрідну угоду: припинити передачу розвідданих Ірану в обмін на відмову Вашингтона ділитися розвідкою з Україною.

Хоча США відхилили цю ініціативу, сам факт її появи свідчить про небезпечну логіку можливого "розміну" між двома конфліктами.

"Коли ви бачите, що Трамп зробив з Гренландією, як він за власним бажанням припинив обмін розвідувальною інформацією з Україною, завжди є ризик", – сказав виданню один з дипломатів.

"Рятуйте те, що можете"

Президент Фінляндії Александр Стубб відкрито визнав: між Європою та США вже з'являється тріщина, і ігнорувати її неможливо.

Його оцінки перспектив миру в Україні стали значно похмурішими. Попри успіхи ЗСУ на фронті та великі втрати Росії, Стубб бачить серйозні ризики, які ставлять під сумнів стабільність трансатлантичного альянсу, пише британська Telegraph.

Сьогоднішній стан НАТО він описує словами "Рятуйте те, що можете".

Мирного врегулювання в Україні досі немає, а Трамп весь минулий рік завдавав Європі удар за ударом: накладав мита, зневажливо відгукувався про жертв континенту в Афганістані та погрожував суверенітету союзників по НАТО, відібравши Гренландію у Данії.

Останні рішення США щодо пом'якшення нафтових санкцій проти Росії додали напруження: Вашингтон намагається реагувати на глобальну енергетичну кризу, яку сама Америка спровокувала нападом на Іран.

При цьому Україна та Європа лишаються у вразливому становищі.

"Ракети як цукерки" йдуть на Близький Схід

Ще одна серйозна проблема - перерозподіл військових ресурсів, насамперед систем ППО та ракет.

За словами дипломатів, з якими спілкувалося Politico, на Близькому Сході американські ракети Patriot використовують дуже часто, тоді як Україна гостро потребує тих самих засобів для захисту від російських атак.

"Емірати запускають зенітні ракети Patriot як цукерки, тоді як Україна відчайдушно їх потребує. Не можна допустити ситуації "або-або", коли ресурсів США вистачає лише на один конфлікт і Україну залишають напризволяще", - зауважив один з дипломатів.

Президент України Володимир Зеленський також публічно висловив занепокоєння: за його словами, ескалація на Близькому Сході вже впливає на переговори з Росією, які постійно відкладаються.

Європа намагається "керувати Трампом"

У цій ситуації, пише Politico, європейські лідери фактично перейшли до режиму мінімізації ризиків.

Президент Франції Еммануель Макрон, прем'єр Великої Британії Кір Стармер та генсек НАТО Марк Рютте намагаються продемонструвати підтримку США, передусім у питанні безпеки судноплавства в Ормузькій протоці.

Рютте публічно схвалює дії США та Ізраїлю.

Стармер дозволив використовувати британські бази для ударів по цілях, пов'язаних з Іраном.

Макрон діє обережніше, але активно веде залаштункові переговори.

Франція, зокрема, розглядає можливість винесення питання на рівень ООН, щоб надати діям міжнародної легітимності.

Один з дипломатів відверто сформулював нинішню стратегію Європи: "Йдеться про те, щоб керувати цією людиною", - цитує його Politico.

Попри дипломатичну активність, реальна участь Європи залишається обмеженою. Ані Франція, ані Німеччина не прагнуть втягуватися у війну з Іраном.

Втім, як підкреслює видання, для Трампа важлива не стільки суть, скільки демонстрація лояльності. Іноді символічні жести мають більшу вагу, ніж конкретні дії.

Європа намагається втримати США в українському напрямку, водночас не вступаючи в конфлікт із Вашингтоном через Близький Схід.

Однак що довше тривають обидві війни, то складніше підтримувати цей баланс - і тим помітнішою стає тріщина в трансатлантичному союзі, резюмує видання.