Як Росія виходить зі спортивної ізоляції

Тривала ізоляція Росії від світових спортивних подій добігає кінця.

У поворотний момент зимова Паралімпіада вперше з 2014 року допустить спортсменів цієї країни до змагань під національним прапором - попри війну РФ проти України.

Тож більш ніж через чотири роки після повномасштабного вторгнення Росії в України постає питання: що стоїть за цим рішенням? Наскільки воно суперечливе? І чи може це стати сигналом до подальших спроб спортивних організацій повернути Росію у міжнародні структури?

BBC Sport розглядає ситуацію докладніше.

Скільки російських та білоруських спортсменів буде на Іграх?

Підготовку до Ігор уже ускладнили побоювання щодо перебоїв із подорожами через війну США та Ізраїлю з Іраном. Напруження, спричинене іншим конфліктом, також загрожує затьмарити подію. На знак протесту проти участі невеликої групи спортсменів з Росії та її союзниці Білорусі українська команда бойкотує церемонію відкриття у Вероні, як і низка інших країн.

На відміну від нещодавньої зимової Олімпіади в Мілані та Кортіні, де їхні співвітчизники виступали у статусі нейтральних, шестеро спортсменів з Росії та четверо з Білорусі зараз представлятимуть свої країни з національними прапорами, а у випадку золотої медалі – й з виконанням гімну.

Торік Міжнародний паралімпійський комітет (IPC) скасував часткову заборону на участь спортсменів із цих двох країн у Паралімпіадах.

Втім, IPC не керує шістьма видами спорту, представленими на Паралімпіаді.

Окремі міжнародні федерації – зокрема Міжнародна федерація лижного спорту та сноубордингу (FIS) – відмовилися знімати власні санкції. Проте Росія й Білорусь виграли апеляцію до Спортивного арбітражного суду (CAS) проти рішення FIS.

У підсумку спортсмени отримали доступ до змагань FIS, а десятьох з них запросили до участі в Іграх у Мілані за спеціальними квотами.

Чому ця зміна відбулася саме зараз?

IPC стверджує, що його рішення чотири роки тому про відсторонення російських і білоруських спортсменів від зимової Паралімпіади 2022 року в Пекіні (ухвалене безпосередньо перед початком Ігор) не було пов'язане виключно з нападом росіян на Україну.

Комітет пояснив, що тоді спорт використовувався для пропаганди військової кампанії проти України. IPC заявляє, що зараз таких ознак менше.

Спершу IPC хотів допустити спортсменів у нейтральному статусі, але згодом запровадив повну заборону "заради збереження цілісності змагань і безпеки всіх учасників", посилаючись на загрозу масового бойкоту з боку інших країн та "нестабільну" ситуацію в Олімпійському селищі.

У 2023 році було запроваджено часткову санкцію, що дозволила росіянам і білорусам виступити на літній Паралімпіаді в Парижі, але без прапорів та інших національних символів.

Саме такого підходу дотримувався і Міжнародний олімпійський комітет (IOC), вимагаючи нейтрального статусу від російських спортсменів упродовж чотирьох останніх Ігор – спочатку через державну допінгову програму, а потім через війну проти України.

Однак цей підхід теж викликав суперечки, оскільки, як свідчать матеріали, отримані BBC Sport, частина допущених російських спортсменів була пов'язана з діяльністю, що підтримує війну.

IPC зазначає, що зобов'язаний діяти відповідно до рішень своїх членів, більшість яких у вересні проголосували проти як повного, так і часткового відсторонення Росії та Білорусі.

Частина членів комітету могла вважати, що спорт і політика не повинні змішуватися, а покарання спортсменів за дії президента Росії Володимира Путіна є несправедливим – особливо в Паралімпійському русі, де велика увага приділяється інклюзивності.

Інші могли вважати, що такі санкції виглядають непослідовними, враховуючи, що деякі інші держави уникли покарання за ймовірні порушення міжнародного права.

Наскільки суперечливе це рішення?

Дуже.

Володимир Зеленський назвав його "жахливим", а скелетоніст Владислав Гераскевич, якого дискваліфікували на зимовій Олімпіаді за шолом із зображеннями атлетів, загиблих унаслідок російського вторгнення, заявив, що через це багато українських паралімпійців узагалі не хочуть брати участь в Іграх.

Водночас Міжнародний Паралімпійський комітет (IPC) заборонив українським спортсменам використовувати форму з мапою України на зимовій Паралімпіаді-2026.

Про це розповів президент Національного паралімпійського комітету Валерій Сушкевич в інтервʼю Укрінформ.

А також це підтвердили BBC News Україна в Міжнародному Паралімпійському комітеті.

На думку представників IPC, форма команди із зображення мапи України є політичною.

"Згідно з правилами МПК щодо форми для Паралімпійських ігор, тексти національних гімнів, мотиваційні слова, публічні чи політичні повідомлення, а також гасла, пов'язані з національною ідентичністю, заборонені", – пояснили в комітеті на запит BBC News Україна.

У середу IPC повідомив BBC Sport, що спортсмени з України, Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Польщі та Фінляндії бойкотуватимуть церемонію відкриття.

Паралімпійський комітет Німеччини також заявив, що його команда з'явиться лише у попередньо записаному фрагменті трансляції, але не братиме участі у Параді націй – на знак солідарності з Україною.

Єврокомісар з питань спорту Ґленн Мікаллеф також заявив, що не приїде на захід, написавши: "Поки триває російська агресія проти України, я не можу підтримувати повернення національних символів, прапорів, гімнів і форм, нерозривно пов'язаних із цим конфліктом".

Загалом, як повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга, уже "14 країн та ЄС" відмовилися брати участь у церемонії.

"Ми цінуємо всіх наших партнерів, які зайняли таку морально відповідальну позицію. Це не просто прапори – це символи агресивної війни, що забрала життя щонайменше 650 українських спортсменів і тренерів, зруйнувала 800 спортивних об'єктів і супроводжується сотнями тисяч воєнних злочинів", – написав глава МЗС України.

Високопоставлений російський спортивний чиновник звинуватив команди, що бойкотують відкриття, у політизації паралімпійського руху.

IPC заявив, що "розчарований" відмовою кількох збірних від участі в церемонії, і сподівається, що увага незабаром зосередиться на виступах 660 спортсменів, які беруть участь у ювілейних, п'ятдесятих Іграх.

Чи інші спортивні організації вчинятимуть так само?

Президентка МОК Кірсті Ковентрі нещодавно фактично натякнула на це, заявивши: "Наше завдання – спорт. А це означає, що спорт має залишатися нейтральним простором. Місцем, де кожен спортсмен може змагатися вільно, без тиску політики чи розколів, пов'язаних з урядами".

Хоча вона не згадувала жодної країни напряму, її слова широко сприйняли як натяк на можливе скасування олімпійської заборони для Росії та Білорусі.

Російські чиновники привітали ці заяви, а міністр спорту Росії навіть припустив, що МОК може розглянути відновлення повноважень уже навесні.

Тож чи може завершитися олімпійська ізоляція Росії до Ігор у Лос-Анджелесі 2028 року?

Примітно, що Пауло Замполлі, спеціальний представник президента США Дональда Трампа з глобальних партнерств, висловив підтримку участі росіян у Паралімпіаді, нібито заявивши: "спорт для всіх".

Деякі міжнародні федерації – зокрема World Athletics – й далі зберігають повну заборону на участь російських спортсменів. Але інші вже почали послаблювати обмеження.

Наприклад, минулого року Міжнародна федерація дзюдо дозволила спортсменам з Росії виступати під національним прапором. А у грудні МОК порадив спортивним організаціям знову допускати молодіжні команди Росії до міжнародних турнірів – теж із прапором і гімном.

У міжнародному футболі також помітні спроби повернути Росію. Країна пропустила чемпіонат світу 2022 року та Євро‑2024 і не братиме участі в ЧС‑2026. Проте президент ФІФА Джанні Інфантіно нещодавно заявив, що організація може розглянути скасування заборони, додавши, що санкція "нічого не дала" і лише "посилила роздратування та ненависть".

Україна рішуче виступає проти таких кроків. За словами українського міністра спорту, Росія вбила понад 650 українських спортсменів та тренерів і пошкодила 814 спортивних об'єктів.

Міжнародна організація Global Athlete, що представляє інтереси спортсменів, заявила: "Зараз спорт має проявити лідерство, а не слабкість. Глобальна спортивна спільнота повинна виступити єдиним фронтом і вимагати від МОК посилення санкцій проти Росії, а не їх послаблення. Росія може повернутися лише після завершення війни та її виходу з території України. Україна потребує підтримки, а не тих, хто сприяє агресору".

IPC фактично торує шлях, яким інші міжнародні організації можуть спробувати піти. У час геополітичної нестабільності й дедалі частіших вимог зайняти позицію щодо дій окремих держав зняття санкцій із Росії може сприйматися як заперечення принципу, що спорт і політика мають бути розділені.

Але доки війна триває, будь-які кроки МОК, ФІФА чи інших федерацій у цьому напрямку зустрічатимуть значний спротив – особливо в Європі.