Азербайджан і Вірменія підписали в Білому домі мирну угоду, яка створює "шлях Трампа" в регіоні

Лідери Вірменії та Азербайджану у п'ятницю у Вашингтоні за участю президента США Дональда Трампа підписали декларацію про мирні відносини між їхніми країнами.

У декларації, підписаній прем'єрміністром Вірменії Ніколом Пашиняном та президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим, йдеться про необхідність рухатися до підписання та ратифікації вже узгодженого мирного договору.

Міністри закордонних справ Азербайджану та Вірменії у Вашингтоні парафували договір, тобто затвердили узгоджений текст.

У тексті декларації йдеться, що Алієв, Пашинян і Трамп після парафування Угоди про мир та міждержавні відносини між Азербайджанською Республікою та Республікою Вірменія "визнали необхідність продовження додаткових кроків для підписання та подальшої ратифікації Угоди, а також наголосили на важливості забезпечення та зміцнення миру між нашими країнами".

Крім того, у декларації сказано про важливість відкриття комунікацій у регіоні та про створення транспортного коридору між основною територією Азербайджану та його ексклавом Нахічевань - територією Вірменії, вздовж її кордону з Іраном.

Коридор назвали "Маршрут Трампа заради міжнародного миру та добробуту" (TRIPP).

У листопаді 2020 року, після того, як азербайджанська армія розгромила вірменські сили в Нагірному Карабаху і взяла під контроль райони Азербайджану, захоплені вірменами в першій половині 1990-х, угоду про припинення вогню Пашинян і Алієв підписували в Москві, в присутності російського президента Путіна.

Тепер вони підписують мирну декларацію у Вашингтоні, а Москву відсунули від врегулювання.

У декларації йдеться також про те, що Вірменія та Азербайджан звернулися до генерального секретаря ОБСЄ з проханням розпустити Мінську групу, яка мала займатися врегулюванням карабаського конфлікту. Співголовами групи були Росія, Франція та США.

"Росія хотіла бути єдиним арбітром між Вірменією та Азербайджаном у конфлікті навколо Нагірного Карабаху, але вторгнення в Україну підірвало позиції Москви в регіоні, і тепер лідери двох країн хочуть бачити на її місці Америку", - пояснює кореспондент Російської служби BBC Григор Атанесян.

Дональд Трамп заздалегідь, у четвер, назвав у своїх соцмережах зустріч "історичним мирним самітом", хоча лідери Вірменії та Азербайджану вперше за понад 30 років конфлікту зустрілися тет-а-тет близько місяця тому, 10 липня в Абу-Дабі, а у Вашингтоні підписали декларацію.

Текст договору сторони узгодили ще у березні, але Азербайджан вимагає, щоб до його підписання Вірменія змінила свою конституцію, в якій, на думку Баку, є територіальні претензії до Азербайджану.

Мається на увазі відсилка в преамбулі конституції до прийнятої ще до розпаду СРСР Декларації про незалежність Вірменії. У ній була інша відсилка до постанови про возз'єднання Вірменської РСР та Нагірно-Карабаської автономної області.

Нікол Пашинян доводив, що, по-перше, ці посилання не повинні вважатися територіальними претензіями, а по-друге, міжнародні договори Вірменії мають пріоритет перед внутрішнім законодавством.

Водночас Пашинян не відкидає й можливості референдуму - але провести його, за його словами, Вірменія зможе лише після парламентських виборів 2026 року.

У п'ятницю у Вашингтоні Вірменія та Азербайджан підписали зі США також двосторонні угоди про співпрацю.

Григор Атанесян, кореспондент Російської служби BBC

Сьогоднішній саміт - попри офіційне формулювання - присвячений не так миру між двома країнами, Вірменією та Азербайджаном, як стратегічному суперництву між Америкою та Росією.

Останні 100 років Кремль домінував на Південному Кавказі, і останні п'ять років Володимир Путін виступав головним посередником між двома лідерами.

Попередній документ, підписаний Алієвим та Пашиняном - угода про припинення вогню наприкінці другої Карабаської війни 2020 року, - був складений особисто Путіним.

Але сьогодні їх звів американський президент.

Більш того, головним і найвідчутнішим результатом сьогоднішньої церемонії є план розблокування регіональних комунікацій, який скромно назвали "Шлях Трампа до міжнародного миру та процвітання".

Москва довго була основним посередником у цьому проєкті, і не без власного інтересу - у Кремлі наполягали на розміщенні прикордонників ФСБ Росії вздовж залізниці, якою перевозитимуть російські вантажі. Тепер цей шлях відкриватиметься за участю США - і без Росії.

І хоча сьогодні багато хто в регіоні і поза ним святкує скорочення російського впливу на Південному Кавказі, деякі експерти турбуються про те, що буде далі.

Чи вистачить адміністрації Трампа терпіння довести цей процес до кінця, і чи підтримає його наступний президент, якщо знадобиться?

По-друге, як Росія відповість на спробу витіснити її з регіону, який вона вважає частиною своєї сфери впливу? І, нарешті, як Іран відреагує на новину про масштабну американську присутність на своєму кордоні?

Туреччина та ЄС схвалюють результати зустрічі

Першими підписання декларації між лідерами Азербайджану та Вірменії вітали найближча союзниця Азербайджану, Туреччина, та Європейський союз.

"У часи, коли міжнародні конфлікти та кризи поглиблюються, цей крок є вкрай важливою подією, яка зміцнює мир і стабільність у регіоні. Ми визнаємо важливість внеску адміністрації США у цей процес", - йдеться у заяві МЗС Туреччини.

Зовнішньополітичне відомство Євросоюзу заявило, що ЄС вітає підписання декларації, гаряче підтримує нормалізацію відносин Вірменії та Азербайджану та готовий брати участь у відкритті кордонів та транспортного сполучення в регіоні.

Кордони Вірменії з Азербайджаном на сході та півдні, а також з Туреччиною на заході закриті вже понад 30 років, з часів першої Карабаської війни початку 1990-х.

Москва на підписання декларації у Вашингтоні наразі не відгукнулася.