Любов, Далі й карти Таро. Чому нас ваблять таємні символи магії

Сонце віщує везіння, імператриця — любов, а блазень – успішний початок. Ворожіння на картах таро — давній ритуал, під час якого люди намагаються розгледіти в символах й малюнках власне майбутнє.

Однак ці карти - не лише магічний інструментарій. Це ще й область для художнього самовираження. У різні часи митці по-різному оформляли їх, створюючи як невеликі графічні серії, так і самодостатні проєкти.

Томас Еліот писав про "злу колодку карт" у "Безплідній землі", Сальвадор Далі створив свою власну колоду, а художник по костюмах фантастичного епіку "Дюна" розповів, що саме карти Таро стали для нього джерелом натхнення.

Символи Таро сотні разів адаптували й трансформували, щоб відобразити час й культуру, в якій їх створили.

"Це чисте полотно з певними параметрами, тому вони так приваблюють художників", – каже письменниця й редакторка Джесіка Гандлі в інтерв'ю BBC Culture.

Таро виникло як салонна гра, і лише у ХVIII ст. карти стали інструментом для ворожіння.

Найдавнішою вважають колоду Вісконті-Сфорца, що датується 1428 роком.

Її замовили дві італійські аристократичні родини Вісконті та Сфорца.

Ці карти - справжній витвір мистецтва, розписані вручну, із зображеннями фігур, які згодом стали ключовими архетипами Таро. Карти старших арканів зображують сцени з класичної міфології, а молодші аркани містять хитромудрі символи мечів, кубків, монет і жезлів.

Найвідомішу колоду Таро розробила 1909 року художниця-плакатистка Памела Коулман Сміт на замовлення окультиста Артура Едварда Вейта. Ця колода досі найбільш широко використовується в світі.

І Колман, і Вейт були членами таємного товариства Герметичного ордену "Золота Зоря", де практикувала ритуали, пов'язані з масонством, містикою та езотерикою. Серед інших членів товариства були відомий письменник Брем Стокер та поет Вільям Батлер Йейтс.

Колман Сміт вдалося інсценувати кожну карту, чого досі не робили, тому вона створила нову перспективу та інструмент тим, хто вірить у силу Таро.

Одну з найцікавіших колод створив Сальвадор Далі для шпигунського бойовика про британського суперагента Джеймса Бонда "Живи і дай померти"(1973).

За сценарієм, карти Далі мали з'явитися в кадрі в момент знайомства Агента-007 з віщункою Солітер. Але митець так захопився роботою, що створення серії затягнулося до 1984 року.

Таро так і не увійшли до фільму, але стали унікальною знахідкою для колекціонерів.

Для митців Таро - це особливе завдання й унікальний спосіб спілкування. "Можливість застосувати всі свої мистецькі й творчі м’язи", — каже Кортні Александер, художниця з Індіани.

"Відьмівські флюїди"

Зображення, знаки, які ми бачимо на картах Таро, сягають корінням у вчення таємних магічних шкіл. І якщо зрозуміти Таро як мистецтво можуть майже всі, то розтлумачити зміст символів здатні лише фахівці.

Однак магічна символіка властива не лише Таро, значно більше її на ритуальних книгах, так званих гримуарах, що вкриті пентаграмами, зодіакальними символами й сигілами.

І якщо пентаграма – більш універсальна, то сигіл – радше індивідуальний символ, суміш мистецтва й чаклунства.

"Сигіли - магічні символи, що заряджені наміром змінити або виявити щось у своєму житті", - каже Пем Гроссман, яка називає себе відьмою, вона також є ведучою подкасту The Witch Wave.

Сигіли існували століттями, однак впливовий британський окультист й художник Остін Осман Спейр першим винайшов метод створення сигілів, який широко використовується дотепер.

Він записав бажання на аркуші паперу, а потім перетворив запис на символ з кількох літер.

"Він придумав метод брати текст і перетворювати його на гарний знак, який він потім наповнював енергією за допомогою різних магічних технік, - каже Гроссман. – Відтоді багато інших художників черпали в нього натхнення і наповнювали свої роботи символами".

Митці давно захоплювалися езотеричною символікою. Ще до Спейра.

Шведська художниця Хільма аф Клінт, піонерка абстрактного мистецтва й затята спіритуалістка, використовувала у своїх роботах безліч загадкових форм і знаків.

Британсько-мексиканська сюрреалістка Леонора Керрінгтон, яка також створила свою власну колоду Таро, малювала на своїх роботах магічні емблеми.

Сучасний художник Елайджа Бургер використовує метод Спейра для створення сигілів у своїх роботах. "Багато його символів стосуються квірності, ідентичності й сексуальності", - каже Гроссман.

"Сигіли несуть у собі чудовий елемент дизайну, і люди можуть дуже точно визначити бажані кольори й форми. Деякі символи – універсальні, але загалом сигіли неймовірно індивідуальні".

Тож не дивно, що чаклунська естетика знайшла своє продовження у сучасних соцмережах: від заклинань-емоджі до цифрових відьом.

Приміром, у TikTok гештег #WitchTok набрав 20 мільярдів переглядів. Він містить читання Таро, заклинання й уроки зі створення власних сигілів. У Instagram гештег #witchesofinstagram має майже 8 мільйонів дописів, а #witchyvibes - близько 3 мільйонів.

За останні кілька років інтерес до Таро й чаклунства неухильно зростає.

"Гадаю, щоразу, коли втрачаємо контроль, ми тяжіємо до інструментів й систем, які можуть допомогти нам відчути свободу дій", — каже Гроссман.

Для покоління соцмереж таємні символи й сигіли мають природну привабливість, навіть якщо не всі розуміють їхнє справжнє значення.

"Чаклунство популярне не лише тому, що значуще й ефективне, але й тому, що доволі естетичне, — каже Гроссман. – Звісно, є люди, які використовують ці символи з великим знанням та певним наміром, але є й ті, що носять їх на футболках, бо думають, що це просто круто".

"Звісно, важливо розуміти культурний контекст, але якщо зображення подобається, іноді не потрібно знати, чому. А магія міститься у простому сприйнятті естетики", - вважає письменниця Джессіка Гандлі.

Що ж до заклинань-емоджі та онлайн-генераторів символів, то пошук нових способів творчості - неминучий процес, додає Пем Гроссман.

"Гадаю, той факт, що люди використовують технології в чаклунстві, допомагає зберегти магію живою й актуальною. Вона адаптується до сучасності, й у цьому її краса".