Новий "план перемоги" Путіна: FAZ описала можливий план Москви

Президент РФ Володимир Путін змінив свій "план перемоги" у війні проти України. Не зумівши досягти перелому на фронті, Росія робить ставку на масштабні удари по українських містах і критичній інфраструктурі - стратегію, яку оглядач Frankfurter Allgemeine Zeitung Конрад Шуллер називає "війною міст".

Ще у 2024 році Путін заявляв: "Наші війська просуваються по всій лінії зіткнення". Тоді Москва розраховувала виснажити українську армію і зрештою перемогти на полі бою.

Тепер російський наступ фактично зупинився, а втрати ростуть. За даними британських військових, які наводить FAZ, Росія втратила близько 1,5 мільйона військовослужбовців, з них приблизно 500 тисяч загинули. Втрати України, за наведеними в статті оцінками, у три-чотири рази менші.

Тому Москва знову робить ставку на удари по всій території України, як вони чинили останні понад чотири роки з різною інтенсивністю.

Наприкінці вересня Путін заявив, що російські "заходи у відповідь" будуть настільки руйнівними, що Україна сама почне просити миру. Російський телеграм-канал Rybar пише, що "війна міст" має перетворити Україну на актив, який стане непотрібним її західним союзникам, і змусить Київ погодитися на "мир".

Автори каналу також твердять, що ракети й безпілотники обходяться Росії дешевше, ніж утримання й поповнення армії на фронті.

Цю нову реальність детально аналізує і швейцарське видання NZZ.

Київ стає головною мішенню

NZZ вказує: Росія вже чотири з половиною роки систематично знищує цивільну інфраструктуру України. Але нинішня кампанія має новий масштаб. Особливо складна ситуація в Києві.

Один з останніх прикладів - атаки на мости через Дніпро. Раніше Росія била по мостах, але не в столиці.

Російські безпілотники кілька днів атакували одразу кілька київських мостів. У результаті Південний, Північний і міст Патона повністю перекрили, а міст Метро, яким користуються і автомобілі, і залізничний транспорт, працював лише в одному напрямку.

Для Києва це більше, ніж просто транспортна проблема.

Щодня мільйони людей переміщуються між правим і лівим берегами Дніпра. На правому березі розташовані урядові установи, бізнес і значна частина економічного життя столиці, тоді як на лівому переважають житлові райони.

Тому серйозне пошкодження мостів може порушити роботу всієї столиці.

Київ може зіткнутися з "логістичним кошмаром", пише New York Times. Дніпро фактично ділить місто навпіл, а можливості для об'їзду дуже обмежені. Найближчий автомобільний міст на південь від Києва розташований за 145 кілометрів.

Але мости - не єдина ціль.

Росія все частіше атакує об'єкти, не пов'язані з фронтом, пише NZZ. Під ударами - автозаправки, пасажирські потяги, прикордонні пункти, дата-центри, склади, медичні сховища та промислові підприємства.

Особливо показовий випадок, який наводить NZZ: російський безпілотник влучив у школу в Києві просто під час занять. Учні та вчителі встигли спуститися в укриття, тому ніхто не загинув.

Незадовго до цього пошкодили будівлю Академії наук, а ще раніше російський безпілотник атакував пологовий будинок.

На думку українських чиновників і військових експертів, мета цієї кампанії полягає не просто у знищенні окремих об'єктів.

Йдеться про значно ширший задум - послабити українську економіку, зменшити здатність країни підтримувати військові зусилля і водночас зробити повсякденне життя людей настільки важким, щоб підірвати їхню готовність продовжувати опір.

Після одного з останніх ударів президент України Володимир Зеленський заявив, що, за даними української розвідки, Росія фактично відмовилася від будь-яких обмежень. За його словами, Путін сказав: "Тепер - ніяких правил".

"Росіяни не змогли нас окупувати. Тому тепер вони роблять масовані атаки й масові вбивства", - розповів президент.

Україна все гірше захищає своє небо

Російські удари стають ефективнішими ще й через нестачу української протиповітряної оборони.

За даними NZZ, запаси ракет для американських систем Patriot значною мірою вичерпані.

Війна Дональда Трампа з Іраном поглинає значну частину американських оборонних ресурсів. Тому Україна має менше можливостей розраховувати на нові поставки.

Водночас Росія нарощує виробництво сучасніших безпілотників. Як пише FAZ, далекобійні дрони поступово переводять з поршневих двигунів на реактивні.

Це суттєво змінює ситуацію. Якщо раніше Україна могла перехоплювати близько 90% повітряних цілей, то у вересні цей показник впав приблизно до 55%.

NZZ наводить схожу оцінку. Володимир Зеленський говорив приблизно про 57% збитих безпілотників.

За українськими даними, Росія зараз виробляє близько 3000 реактивних дронів на місяць, і ці виробничі потужності продовжують зростати.

Москва розраховує на зиму, але готується до довгої війни

На думку Конрада Шуллера, Росія прагне перелому цієї зими.

Йдеться про удари по системах опалення, електростанціях і промислових підприємствах. Розрахунок такий: якщо взимку значна частина української інфраструктури перестане нормально працювати, країна може опинитися під сильним економічним тиском.

Але водночас Москва показує, що готова воювати ще довго.

Bloomberg повідомляє, що наступного року Росія планує збільшити військові витрати приблизно на 40% порівняно з нинішнім планом. Це майже на 380% більше, ніж передбачав російський довоєнний бюджет.

Як вважає Яніс Клюге, аналітик Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки, значна частина цих грошей піде на виробництво зброї.

На його думку, причина передусім у тому, що сама війна змінилася. Україна все активніше завдає ударів по території Росії, тому Москві доводиться витрачати більше коштів не лише на наступ, а й на захист власної території.

Захід має використати російські гроші

FAZ вважає, що Захід має три основні інструменти проти російської стратегії: посилити українську ППО, скоротити доходи Росії та забезпечити Україні стабільне фінансування.

Володимир Зеленський заявив, що в українському бюджеті на 2026 рік не вистачає 24 мільярдів євро. А на 2027 рік, за даними Києва, дефіцит може зрости до 69 мільярдів євро.

Конрад Шуллер пропонує використати для цього заморожені в Євросоюзі російські державні активи - близько 210 мільярдів євро.

На його думку, ці кошти слід передати ЄС, а Україні надати їх у вигляді кредиту.

Автор FAZ наголошує: допомога Україні зрештою може обійтися Європі дешевше, ніж перемога Росії.

Згідно з розрахунками Інституту світової економіки, у разі перемоги Росії Німеччині в довгостроковій перспективі довелося б збільшити оборонні витрати у 10-20 разів порівняно з нинішнім рівнем підтримки України.

Є й ширші наслідки.

Через перебої в експортних маршрутах у Чорному морі світові ціни на зерно, за наведеними FAZ даними, вже зросли до 25%. Це створює додаткові ризики насамперед для найбідніших країн світу.

Водночас Шуллер звертає увагу і на внутрішню проблему України.

Після 2014 року країна зробила значний крок уперед у боротьбі з корупцією, але остаточно цю проблему не вирішила. Саме тому Євросоюз затримує частину фінансування.

Зеленський добре справляється з боротьбою із зовнішнім ворогом, але якщо Україна має вижити, йому потрібно так само ефективно боротися і з ворогом усередині країни, робить висновок Frankfurter Allgemeine Zeitung.