Багато сексу і критика влади та багатіїв. Фільм Кубрика, який заворожує

Останній фільм Стенлі Кубрика з Томом Крузом і Ніколь Кідман у головних ролях, який вийшов на екрани влітку 1999 року, критики зустріли більш ніж прохолодно. Але через 25 років його визнали шедевром, про значення якого досі точаться палкі дискусії.

Сюжет стрічки, зосереджений на збочених розвагах багатіїв, мабуть, ніколи ще не був таким актуальним.

Стрічка викликає паралелі з нещодавніми історіями в елітних колах, як-от історія американського фінансиста Джеффрі Епштайна, засудженого за секс-торгівлю. Фільм спричинив чимало дебатів про те, чи не намагався його режисер викрити гріхи Голлівуду.

"Усі фільми Кубрика з часом починають жити окремим життям, а "З широко заплющеними очима", здається, навмисно інтригує людей і розпалює дискусії", - каже режисер Тоні Зієрра, який працює над документалкою про Кубрика і розплутує приховані сюжети стрічки.

"Щойно мова заходить про черговий сексуальний скандал в індустрії розваг чи за участі корумпованих політиків, обовʼязково згадують трилер Кубрика".

"Його фільм живе та змінюється з часом. Я вважаю, що саме тому він так пишався ним і сказав усім своїм друзям, що це його найкраще творіння", - додає Зієрра.

Найнудніша оргія, яка стала шедевром

Усе це далеко від прохолодної реакції, з якою зустріли стрічку чверть століття тому, коли у своїй рецензії Washington Post написала, що фільм зобразив "найнуднішу оргію, яку коли-небудь бачили".

Хоча у прокаті фільм не провалився. Він став найкасовішим з усіх фільмів Кубрика, зібравши понад 160 мільйонів доларів США на міжнародному ринку.

Фільм рекламували як еротичний трилер. Оригінальний трейлер, який змонтував сам Кубрик і який супроводжував саундтрек із піснею Кріса Айзека Baby did a Bad Bad Thing, обіцяв море гарячих сцен. Утім, в реальності стрічка тривалістю дві години і 39 хвилин була чимось геть іншим.

Сам режисер так і не дочекався його виходу на екран. Кубрик помер уві сні від серцевого нападу 7 березня 1999 року невдовзі після того, як здав останню версію картини.

Трилер оповідає про подружжя успішних і забезпечених лікарів Еліс та Білла, стосунки яких дають тріщину. Провокує кризу зізнання Еліс, що вона якось мала нестерпне бажання зрадити чоловікові.

Вражений зізнанням дружини Білл кидається у любовні походеньки, що незабаром приводять пару до секти, яка практикує небезпечні сексуальні розваги.

У той час Том Круз і Ніколь Кідман були найпопулярнішою парою Голлівуду, кожен їхній крок документували камери папараці.

Непристойний ажіотаж навколо фільму дійшов до того, що таблоїди почали міркувати про те, скільки оголених людей буде у фільмі - оманливий трейлер, безсумнівно, підлив олії у вже палаючий вогонь.

"Глядачі звикли до непереборної хлопʼячої чарівності Тома Круза, але тут він виявися позбавленим будь-якої сексуальності. Його зухвалий чоловічий погляд - притуплений. Це було сміливе режисерське рішення", - пояснює Натан Абрамс, професор історії кіно та співавтор книжки про Кубрика.

"Кубрик, здається, препарував славу свого головного актора".

Фільм сповнений роздумів про шлюб. Як і повість 1926 року "Рапсодія: роман мрії" Артура Шніцлера, на якій він був заснований, фільм досліджує ідею кохання як порятунку у темні часи.

Але трейлер абсолютно не відповідав цьому задуму.

Відомий перфекціоніст Кубрик відтворив Нью-Йорк у лондонській кіностудії Pinewood і змушував виснаженого Тома Круза повторювати дублі сотні разів, доки кадр не виходив.

Дехто вважає, що саме Кубрик посіяв недовіру між голлівудськими зірками. Адже Крузу заборонили бути на знімальному майданчику, коли Кідман знімалася у сексуальних сценах з іншим актором. Це мало надати їхнім стосункам на екрані гостроти.

Під час підготовки до виробництва Кубрик відправив фотографів до нью-йоркського Грінвіч-Віллідж, щоб за їхніми знімками відтворити одяг перехожих за різної погоди.

Він навіть змусив фотографів вимірювати тротуари, дюйм за дюймом. Точне відтворення естетики Великого Яблука було насамперед важливим.

Утім, і сам Кубрик був виснажений цим інтенсивним і педантичними процесом.

Він погано спав і їв та був таким слабким, що оператори допомагали йому підвестися після того, як він нахилявся.

400-денна зйомка була на той момент найдовшою в історії Голлівуду.

"Він був дуже слабким", - каже Абрамс, розвіюючи популярну теорію змови про те, що Кубрик не помер від серцевого нападу…а радше його вбили еліти за те, що він розповів про них надто багато.

На думку Абрамса, фільм не викриває таємниці реальності, а навпаки створює сюрреалістичні ілюзії снів і мрій. У першій сцені Еліс дивиться у дзеркало, що цілком можна вважати відсилкою до "Аліси в країні див".

Утім, фільми Кубрика далеко не вперше викликають стільки дебатів.

Дехто вважає, що психологічний трилер за романом Стівена Кінга "Сяйво" усіяний згадками про Голокост і геноцид корінних американців. А "Космічна Одіссея 2001" оповідає про еволюцію людини у бога.

Автобіографічний фільм

Попри це, Абрамс пропонує подивитися на фільм під іншим кутом. У стрічці багато тепла й ностальгії навколо кохання усього життя режисера - його дружини Крістіани. Її нагадує навіть образ героїні Кідман з її окуляром і стилем зачіски.

Відомо, що Кубрик відмовився від світського життя Голлівуду, усамітнившись у сільському особняку в Англії. Дехто може сказати, що як і Білл, він відкинув привабливість елітарної групи та вирішив зануритися у святиню шлюбу та сім’ї.

Можливо, "З широко заплющеними очима" - один із найбільш інтимних автобіографічних творів Кубрика.

"Цей фільм - данина поваги всьому життю Кубрика, але насамперед його зрілості, яку йому надав шлюб із Крістіаною. Її вплив відчувається у багатьох сценах", - каже Абрамс.

Кубрик казав своїй команді, що "З широко заплющеними очима" - його "найкращий твір", і попри критику спочатку фільм згодом таки визнали шедевром.

Стрічку, вочевидь, можна інтерпретувати як відображення глибоких переконань режисера у тому, що влада завжди псує людей, але також як ідею про відновлення кохання та протистояння спокусі.

Хоч як було насправді, ми вже цього ніколи не дізнаємося, - усі таємниці "Широко заплющених очей" Кубрик забрав із собою в могилу.

Утім, останнє слово таки має лишитися за творцем.

В одному зі своїх рідкісних інтерв’ю, яке він дав журналу Playboy у 1968 році, Кубрик сказав: "Сама безглуздість життя змушує людину створювати власні сенси. Людина на човні без керма, що дрейфує посеред океану. Щоб зберегти глузд під час цієї подорожі, треба піклуватися про когось, треба знайти щось важливіше, ніж ми самі".

Для деяких шанувальників "Широко заплющених очей" фільм став саме таким пошуком сенсу.